Правопорушення

близькими особами

Різні форми масових заворушень, які супроводжують зловмисника, приниження, образи, погрози, стрес, тілесні ушкодження та пошкодження майна санкціонуються правом на порушення справи про порушення чи кримінальне правопорушення. Ці форми, на відміну від профілактичних методів, таких як зустрічі з психологом, групові сеанси та терапії, або інші форми громадянської профілактики та лікування, є державним втручанням, яке карає за небажану поведінку людей та груп.

Проступок - це поведінка, яка визначена в Законі про правопорушення та оцінюється як менш серйозна, ніж кримінальне правопорушення. Зазвичай правопорушення розслідує поліція, але після їх розслідування вирішується питання про злочинця, а покарання накладаються районною владою, а не судами. Злочином у сфері домашнього насильства або насильства між близькими особами може бути т. Зв порушення нічного спокою або викликання обурення громадськості. Ці види правопорушень називаються законом правопорушення проти державної політики, за які може бути накладено штраф.

Правопорушення проти громадянського співжиття вчинено особою, яка через необережність завдає шкоди іншій особі, навмисно порушує громадянське співжиття, погрожуючи, завдаючи шкоди, дрібне пошкодження, помилкове звинувачення в проступку, дозволі чи іншій грубій поведінці.

Правопорушення проти власності це, серед іншого, умисне пошкодження або знищення іноземного майна, якщо збиток не перевищує розміру мінімальної щомісячної заробітної плати. За це правопорушення може бути накладено штраф у розмірі понад 330 євро.

Поправка до Закону про порушення змінила законодавство у жовтні 2002 року. Правопорушення, вчинені між близькими особами, будуть розглядатися за посадою. Для розгляду злочинів проти цивільного співжиття/на додаток до пошкодження честі/та злочинів проти власності, не вимагає згоди відповідної особи.

Злочини

У випадках, коли насильство набуває серйозної форми та інтенсивності, така поведінка може оцінюватися як кримінальне правопорушення, яке розглядається правоохоронними органами/міліцією, прокуратурою, судами /. Враховуючи тяжкість цих дій, порівняно із правопорушеннями злочини призначити більш суворі покарання, як правило, у вигляді позбавлення волі у виправній установі.

Той, хто катує близьку людину, або хто перебуває під його піклуванням чи вихованням, карається позбавленням волі від трьох до восьми років і одночасно може бути призначено йому покарання за заборону діяльності, напр. заборона патронатного виховання чи альтернативного піклування.

Зловживати відповідно до Кримінального кодексу/§ 208/може мати місце напр. заподіяння фізичних або психічних страждань багаторазовим побиттям, емоційним шантажем чи іншою поведінкою, що загрожує фізичному чи психічному здоров’ю, несанкціонованим закриттям, надмірним страхом, іншими невиправданими покараннями тощо. Це також може бути неодноразова відмова в їжі, елементарному одязі, гігієні, охороні здоров’я чи житла, примус, благання про роботу чи вплив шкідливих речовин.

Окрім психологічного примусу, жінки, які зазнають жорстокого поводження, часто зазнають видимих ​​фізичних травм. Вчинити злочин травма виникає, коли травми є більш серйозними і заважають потерпілому жити нормальним життям. Зазвичай говорять про непрацездатність щонайменше 7 днів. Однак цей критерій може бути не єдиним показником. Залежно від тяжкості шкоди, розмір покарання, призначеного судами за цей вид злочину, також змінюється.

Поведінка ґвалтівника, який обмежує дружину або іншу близьку людину у вільному вирішенні питання про те, де він зупиниться, замикає її в квартирі, заважає їй вийти з машини, замикає в кімнаті, заважає їй рухатися, може бути оцінюється як вчинення злочину обмеження особистої свободи. Довжина обмеження свободи це не є вирішальним, воно також може бути обмежене коротким часом.

Кримінальний кодекс також передбачає ситуації, коли відбувається зайняття чи користування будинком, квартирою чи нежитловим приміщенням без дозволу, або щоб не дати іншому користуватися цими приміщеннями, т.зв. несанкціоноване втручання в будинок, квартиру чи нежитлове приміщення. Право користуватися будинком чи квартирою залежить не тільки від сімейних стосунків чи шлюбу. Якщо власниками квартири є обоє подружжя, то перешкоджання користуванню квартирою, якщо заселення квартири повнолітніми дітьми суперечить закону. Навіть той факт, що дорослі діти мають постійне місце проживання в квартирі чи будинку, не грає ролі. Опис постійного проживання виконує лише реєстраційну функцію і не пов'язаний правом користування квартирою чи іншим житловим приміщенням. Така сама ситуація трапляється, якщо розлучений чоловік або дружина/дружина, з якими він не проживає, намагається перешкодити користуванню квартирою, власником якої він або вона не є. Несанкціоноване проникнення в будинок або квартиру іншого власника або самовільне перебування в квартирі чи будинку вважається кримінальним злочином порушення внутрішньої свободи.

Подібним чином, словесні погрози вбивством, серйозною травмою чи іншою шкодою/викраденням дитини, підпалом будинку, пораненням дитини/є кримінальними злочинами, якщо вони можуть викликати розумне занепокоєння у відповідної особи з огляду на її психіку стан та характер загроз.

За злочин шантаж вважається примушення іншої особи під загрозою насильства або під загрозою іншої серйозної шкоди щось робити, не робити чи щось страждати/здача грошей, забезпечення їжею, запобігання зустрічам з родичами /. Кримінальним злочином є також поведінка ґвалтівника, який зловживає лихом або залежністю своєї жертви, щоб щось робити чи не робити.

Насильство між подружжям та партнерами по сексуальному життю є загальним явищем. Примушення до сексуального або іншого статевого акту шляхом насильства або загрози насильства також є кримінальним злочином між подружжям. Зґвалтування або інші форми сексуального насильства однак їх важко довести через часту відсутність свідків чи інших доказів. Для сексуальне насильство особи віком до 15 років караються позбавленням волі від трьох до десяти років.