Здоровий спосіб життя з сучасними технологіями
Опубліковано в журналі:
Проблеми сучасної педіатрії 2009, том 8, вип. 1
Клінічна ефективність нестероїдних протизапальних препаратів при деяких оториноларингологіях у дітей
М. М. Сергєєв, С.Л. Коваленко
Кубанський державний медичний університет, Краснодар
97 дітей із гострим тонзилофарингітом (стенокардією), гострим фарингітом, ларингітом, гострим середнім отитом. Суспензію ібупрофену («Нурофен для дітей») вводили у стандартній дозі. Хороший і відмінний знеболюючий та жарознижуючий ефект був виявлений у 75% пацієнтів через 1 добу, задовільний - у 25%. У 44 дітей із різними гострими захворюваннями глотки флурбіпрофен застосовували як симптоматичний знеболюючий засіб у поєднанні з іншими препаратами. Біль у горлі та утруднення ковтання зменшувались через 2-3 години після першої дози, причому симптоми відзначалися кожні 3 години. Після 3-денного курсу для 38 дітей біль у горлі зник. У дітей з ЛОР суспензія ібупрофену, а також таблетки для розсмоктування флурбіпрофену можуть мати значний знеболюючий ефект і можуть застосовуватися в практиці дитячих оториноларингологів.
Ключові слова: діти, ЛОР, нестероїдні протизапальні препарати.
Біль у горлі - одна з найпоширеніших скарг пацієнтів, які контактують з лікарем. Причини дуже різноманітні. У більшості випадків це бактеріальна або вірусна інфекція. Серед інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів (ВАД) 10-15% випадків виникає при гострому А-стрептококовому тонзиліті. Більше 70% пацієнтів, які викликають біль у горлі, є вірусною інфекцією. Особливо поширені віруси грипу, парагрипу, риноаденовіруси [1]. У таблиці. 1 представлені інфекційні агенти, що викликають запалення слизових оболонок ротової порожнини та глотки [2, 3]. Лікування дітей з гострим легким болем, спричиненим гострим тонзилітом, фарингітом і навіть гострим середнім отитом, не приділяється достатньої уваги.
Таблиця 1. Інфекційні фактори, що викликають запалення слизової оболонки порожнини рота та VDP
Вірус грипу, аденовірус, вірус парагрипу, риновірус, ентеровірус, вірус простого герпесу, вірус Епштейна-Барра, вірус респіраторного синцитію, коронавірус, цитомегаловірус
бактерії:
β-гемолітичні стрептококи групи A Haemophilus influenzae, Maraxella catarrhalis, Streptococcus pneumoniae Corinobacterium diphteriae, Micobacterium tuberculosis, Neisseria gonorrhocac, Neisseria meningitidis
У багатьох випадках лікар, який призначає патогенне лікування, не проводить симптоматичного лікування, що полегшує стан пацієнта та позитивно впливає на якість його життя.
Усі ліки, що застосовуються для лікування ангіни, особливо при запальних процесах, умовно можна розділити на:
Будь-яке запалення, пов’язане із збільшенням продукції простагландинів внаслідок активації циклооксигенази (ЦОГ). Цей фермент існує в основному у двох ізоформах - конституційній (ЦОГ-1) та індукованій (ЦОГ-2). Інгібування ЦОГ-2 пояснює протизапальну дію ліків, які стають все більш важливими при лікуванні станів, що супроводжуються хворобливим протизапальним синдромом. Такі нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) є потенційно безпечними, мало впливаючи на функції органів травлення та нирок. Знеболююча, протизапальна та жарознижуюча активність НПЗЗ була продемонстрована в багатьох дослідженнях, які відповідають стандартам доказової медицини [4, 5].
Вибираючи ліки для дітей, особливо важливо орієнтуватися на препарати з найменшим ризиком побічних ефектів. В даний час лише парацетамол та ібупрофен відповідають критеріям високої ефективності та безпеки неопіоїдних анальгетиків та офіційно рекомендовані ВООЗ та національними програмами для широкого застосування у дітей. Обидва ліки можна давати дітям з перших місяців життя (з 3 місяців). Слід зазначити, що механізм дії цих препаратів дещо відрізняється. Парацетамол має жарознижувальну та знеболюючу дію (дуже легкий протизапальний ефект), оскільки блокує ЦОГ переважно в центральній нервовій системі і не має периферичної дії. Ібупрофен має значні жарознижуючі, знеболюючі та протизапальні ефекти. Він блокує ЦОГ як у центральній нервовій системі (центральний ефект), так і при спрямуванні запалення (периферичний ефект) з подальшим зменшенням продукції медіаторів гострої фази запалення. Працююча дівчина passionwebstudio.ru.
Для оцінки ефективності описаних вище властивостей ми провели дослідження сучасного препарату - суспензії ібупрофену («Нурофен для дітей», Reckitt Benckiser, Великобританія), який є препаратом у педіатричній практиці з коротким курсом лікування гострого болю легкої інтенсивності.
Діагностовано 53 дітей віком від 3 місяців до 15 років, у яких діагностовано гострий тонзилофарингіт (стенокардія), гострий фарингіт, ангіна, середній отит (табл. 2). Суспензію ібупрофену вводили у стандартній разовій дозі від 5 до 10 мг на кг маси тіла 3-4 рази на день, що становить від 2,5 до 5 мл суспензії для прийому всередину. Тривалість прийому препарату становить від 1 до 3 днів. Знеболюючий ефект оцінювали батьки та/або хворі діти, відзначаючи його вираженість за 4-бальною шкалою, де 0 балів - відсутність ефекту; 1 бал - незначна (незадовільна) анестезія; 2 бали - задовільно; 3 бали - добре; 4 бали - повна анестезія. Після першого введення суспензії ібупрофену інтенсивність болю зменшилася через 30-60 хвилин. Максимальний ефект спостерігався через 1,5 - 2 години. Тривалість знеболюючого ефекту становила 4 - 8 годин (середнє значення в групі 4,7 ± 2,5 години).
Таблиця 2. Загальна характеристика пацієнтів із запальними формами ЛОР-патології, які отримували суспензію ібупрофену
У перші години після введення прибула половина дітей, і задовільні результати були зафіксовані у 29%. Анестезія не була досягнута у 16% пацієнтів. Через 1 добу від початку лікування хороший і відмінний знеболюючий результат був досягнутий у 75% пацієнтів, задовільний - 25%. До 3-го дня застосування препарату було припинено у 80% дітей, яким на той час більше не потрібні були анестезуючі та жарознижуючі засоби. Максимальна тривалість лікування, включаючи суспензію ібупрофену, становила 72 години у досліджуваній групі дітей.
Важливо, щоб усі хворі на лихоманку мали значний жарознижуючий ефект. Під час дослідження не спостерігалося жодних побічних ефектів, пов’язаних із лікуванням (шлунково-кишкові, респіраторні або алергічні реакції). Препарат добре переносився усіма дітьми.
Для запобігання системного ефекту НПЗЗ та забезпечення тривалого контакту зі слизовою оболонкою рота та горла широко застосовуються препарати у формі таблеток для розсмоктування, що діють місцево. Це включає зменшення дози та попередження ефекту розсмоктування, що підвищує безпеку фармакотерапії [6]. Такі препарати включають фл-біфрофен 8,75 мг (Стрепфен).
Флурбіпрофен має помітну протизапальну дію і забезпечує швидкий початок дії; при ангіні забезпечує сильний знеболюючий ефект. Препарат добре поєднується з будь-якими антибіотиками. Існує мінімальний ризик побічних ефектів, пов’язаних з НПЗЗ, при застосуванні флурбіпрофену. Однак поки не отримані дані про безпеку його застосування, не рекомендується призначати ліки дітям до 12 років.
Ми провели клінічне дослідження флурбіпрофенії у 44 пацієнтів з різними гострими запальними захворюваннями глотки (табл. 3). Таблетки для розсмоктування флурбіпрофену застосовували протягом 3 днів (не більше 5 таблеток на день) як симптоматичний засіб у поєднанні з іншими препаратами. Знеболюючий ефект пацієнтів оцінювали за наведеною вище схемою. Лікуючий лікар відзначив фарингоскопічні зміни.
Таблиця 3. Загальна характеристика пацієнтів із запальними формами ЛОР-патології, які приймали таблетки для розсмоктування флурбіпрофену
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
1. Рабіновіц Х.К. Інфекції верхніх дихальних шляхів // Прим. Догляд. - 1990. - № 17. - С 793-809.
2. Берк П. Ангіна // Робота. - 1993. - V. 237. - с. 854-856.
3. Мюрер Дж. Діагностичні симптоми болю в горлі // Медсестра. - 1991. - № 16. - с. 33-45.
4. Карпов О.І. Зайцев А.А. Нестероїдні протизапальні засоби Аспекти безпеки при тривалому застосуванні // Нові медичні звіти з Санкт-Петербурга. - 2001. - № 4. - с. 79-82.
5. Arcimovicz M. Samolinski B. Gotlib T. et al. Німесулід - інгібітор ЦОГ-2 при лікуванні ЛОР/отоларинголу. П - 2002. - В. 56. - Р 501-507.
6. Фанг Ж.Й. Хванг Т.Л. Fang L. та співавт. Оцінка стимуляторів проникнення в шкіру in vitro та in vivo з використанням модельного препарату // Int. Дж. Фарм. - 2003. - V. 255, No. 1-2. - стор. 153-166.
7. Баттіст Н. Промивання для порожнини рота і таблетки по 100 мг у пероральній медицині // Шахтар. Стоматол. - 1994. - Т. 43, бр. 4. - с. 141-144.
Здоровий спосіб життя з сучасними технологіями