прийти, -а, -ат і прийти, -і, -іа нед.
1. (про людей, тварин та транспортні засоби) підійти, десь підійти: поїзд, автобус вже прибуває, прибуває;
Натовп підходить до них. (Jégé) Ми спускаємось тихою алеєю до його могили. (Поплавок)
2. і навпаки. (про людей та тварин) дістатися кудись пішки al. будь-якими видами транспорту, трапляються: с. на роботу, до школи, з роботи, додому, пішки, на велосипеді, поїзді, автобусі;
корови приходять додому з пасовища;
стор. як за викликом, с. зручно, в потрібний час, коли це необхідно;
стор. як раз в найкращий час;
Старий щовечора приходив п’яним із шинку. (Урбк.)
3. звичка. протилежність. (кому, де, для кого, для чого, регіону і для кого, для чого;
class = "sc" /> для чого, для кого, для чого, з чим;
class = "sc" /> s indec.) дістатися кудись із певною метою al. намір (пішки або за допомогою транспорту): с. комусь за молоко (округ за молоком), с. до дитячого садка після дитини, після сина (округ для дитини, для сина);
стор. комусь за вишні, за вишні, регіон. також для вишні;
стор. допомогти комусь;
Вони приходять до неї, щоб помилуватися незнайомцем. (До вас.) Покупці приходять за цим будівельним матеріалом. (Кук.) Люди приходили до нього за порадою, за допомогою. (Вадж.) Я приходжу з проханням. (Тім.) Хоробрий лицар, до якого ти приходиш торкатися зброї наймогутнішого мандрівного лицаря. (Відчут.) Здалеку й ширше вони прийдуть до глядачів (Відчут.) Подивитися на незвичну, дивну річ;
стор. з пропозицією виступити з пропозицією, подати пропозицію;
4. (на транспортних засобах) дістатися до певного місця: поїзди прибувають, прибувають точно;
Приїхали машини, приїхали машини. (Гор.)
5. звичка. протилежність. (про речі) дістатися кудись поштою, транспортом: листи приходять до редакції;
Є ще рахунки для оплати. (Ал.) Телеграми надходили з усього світу до губернатора. (Зуб.) Листи прийшли від нього. (Тім.) Пошта приходить рано ввечері. (Тім.) Зелені конверти з офіційними бланками прибули додому. (Urb.) Кожні п’ять місяців, починаючи з п’яти-шести років, на руки надходить однаковий рахунок. (Тадж.)
6. (про речі та явища) дістатися кудись якимсь рухом: Потік виходив із лісу. (Ondr.) Хмари густі, приплив іде. (Кал.) У неї на очі сльози. (Тім.) Бушот прибув із будівельного майданчика (мін.) Зійшов. Спів ішов з іншого боку (тат.) Звучало, звучало.
● щось приходить (приходить) комусь на думку, міркує, розбавляється. навіть розуму, розуму, розуму, який він пам’ятає, він пам’ятає, він пам’ятає це;
не приходить (не приходить до мене), я не можу знайти відповідного, придатного виразу на мові;
7. наближатись (у часі), відбуватися, починати з: наступаючої, прийдешньої весни, літа, зими;
Настав вечір. (Тім.) Настає час прощання. (Плав.) Після осінніх дощів настають осінні заморозки. (О. Кінг)
● настають роки, настали роки (про людину) старіти, старіти;
приходить (приходить) лінія йде за ним;
8. (у що, розбавити і де) (про живих істот, речі та явища) потрапити в якісь обставини, ситуацію, певний стан;
у деяких зв’язках це виражає початок історії ал. умова: Станіслав прийшов у добрій волі. (Вадж.) Ганнібал злиться. (Карв.) Обидві жінки зайшли в глухий кут. (Тім.) Він якось більш певний, розум приходить до порядку. (Кук.) Маленький син підростає, приходить у роки (Й. Мат.) Він стає холостяком;
стор. у контакті з кимось;
щось приходить, входить в моду, товар приходить, входить у торгівлю, у продаж;
продукція надходить на ринок;
щось приходить, приходить до землетрусу починає вести переговори, обговорювати;
бій виходить на вирішальний етап;
йдеться про фінансове питання (о. Кінг) починає говорити про фінансове питання;
Стілець використовується лише у святкові випадки. (Кук.)
● стор. в належні, нормальні доріжки, щоб потрапити в нормальний, нормальний біг;
стор. збалансувати;
стор. до ціни дорожчати, подорожчати;
стор. збанкрутувати і назовні (про людей) потрапити в погане матеріальне становище;
стор. знищувати, знецінювати;
стор. народитися у світі;
стор. з'являтися у світлі (речей);
це (не) береться до уваги, (не) враховується, (не) можливо (не) розглянути;
він (не) приходить, (не) бере до уваги, це (не) про нього, (не) стосується його;
стор. розгубити, збентежити, збентежити, стати непевним, збентеженим, розгубленим;
стор. набратися мужності, сміливості, наважитися, наважитися увійти;
9. (для чого) набути, набути чогось: с. до грошей;
(Жінки) приходять до золотих сережок. (Кал.) Він завжди приходить до кабінету і займає звання благородства сім'ї, рекомендацій та лестощів, а не на честь заслуг. (Заб.)
● стор. до свідомості, набувати свідомість до життя, пам’ятати;
стор. собі) а) (про людей, розбавлених також про тварин), щоб здобути свідомість;
б) (на людях, розбавляти також на рослинах і тваринах) для відновлення фізично (після хвороби);
стор. набути пам’ять, свідомість (зазвичай при хворобі);
стор. міркувати, щоб стати розумним;
стор. до влади, до весла, щоб дістатися до провідного місця, до уряду;
стор. до слова а) мати, отримати можливість виступити (наприклад, під час дискусії);
б) знати, вміти говорити (наприклад, після переляку);
в) вийти на перший план, подати заявку;
стор. отримати те, що йому належить, досягти свого, добре ходити;
10. (про) щось втратити: р про заощадження, про майно;
Багаті втрачають своє багатство через марнотратство. (Чорт візьми.) Тож вони за мить втратили давнє, важко здобуте ім’я. (Тадж.)
● стор. щоб розум став божевільним, дурнем;
стор. за голову, за горло, за життя, яке помре від неприродної смерті;
11. (для чого і для чого) досягти чогось, думаючи, шукаючи ал. практична діяльність, з’ясувати, відкрити щось: с. до цікавих знахідок, с. до висновку;
стор. переконувати;
Він обстежився і виявив, що у нього теж була (хвороба). (Тадж.) Однак Мара повинна висловити деякі думки. (Тім.) Він вийшов з голови на всі хитрощі та хитрощі. (Тат.)
● стор. закінчувати і закінчувати чимось, закінчувати якусь серйозну, важливу справу;
стор. закінчити чимось закінчити, закінчити що-небудь;
стор. розійтися на інші думки;
стор. щось для бажання набути позитивного ставлення до чогось;
стор. до чогось на корені, ходити по суглобу, з’ясувати, виявити причину, суть чогось;
12. (на кого) (про тілесні чи психічні почуття) покарати, втрутитись, захопити когось, схопити когось: сонливість приходить на мене;
Сон не приходив до очей Макарова. (Джеге) Непритомність напала на мене. (Граф) До нього прийшла тремтіння. (Тат.) Слабкість настає несвідомо. (Кук.) У години виснаження та душевної втоми з’явилося бажання світу, замкненого, духовного. (Вадж.)
13. неос. (до кого як, часто з невизначеним) відчувати відчуття (приємне чи неприємне);
впасти, бути добрим, бути поганим тощо: він приходить до когось, приходить погано, починає нудити, йому погано, він змушує його зригувати;
Мартін також хоче почути чесну мову сьогодні ввечері. (Кук.) Мені важко зламати старі ноги вгору по сходах. (Вадж.) Моя замкнутість і спокуса цього слова шкодять моїй родині. (Ал.) Ми навіть не спали, від чого йому стало шкода. (Янч.)
14. (кому як) здаватися, з'являтися, бачити себе, здаватися, засмучуватися: Все прийшло до нього, як сон. (Гор.) Навіть як би це було уві сні, воно настане. (Кук.) Я виступаю проти неї як непотрібна. (Вадж.) Усе її околиці тепер приїжджає до бідних. (Подж.) У вас на душі жахливий видобуток. Ви приходите самі, покинуті та смішні. (Джес.) Він прожив у них півгодини, що вони приїжджали до нього як старі знайомі. (Вадж.) Це все здавалося дивним для Червня. (Кал.)
15. (кому) належати, належати за щось (наприклад, як винагороду за працю, частку спадщини тощо): Скільки отримує фурман? (Стод.) Він нагадав їй не дряпати робота більше, ніж вона приїжджала. (Тадж.) Моєму двоюрідному братові не можна було заплатити за будівлю, яка прийшла до неї від бабусі та дідуся. (Команда.)
16. неос. приходить, прийшло (кому це невизначено) потрібно було, потрібно було, для чого, належить, належало;
це був час: Тепер мені дістається справу з тобою. (Гор.) Тож я б теж був одружений. (Тадж.) Він прийде розглянути. (Кук.) Він боявся компанії, в якій прийшов ночувати. (Заб.) Тільки не відпускай мене за жебраком! Бо я вже приходжу (Тадж.) Я вже в небезпеці. Я приходжу стріляти на дошці (Скал.) Мені нічого не залишається, як померти.
17-й дзвінок. відбуватися, ставати, жити: подібні сутички виникали між ними майже щодня. (Кук.) На фронтах також є вбивства. (Джес.)
18. застарілий. (кому) у функції дієслова-застібки бути: Позитив прийшов до родичів Древонського. (Вадж.);