Деякі захворювання, такі як важкий гіпотиреоз, пухлини гіпофіза і навіть целіакія, можна було діагностувати за 1,5-2 роки до цього, задовго до появи симптомів, щороку контролюючи зріст дітей, д-р. Андреа Лучай, доцент 1-ї кафедри педіатрії.

захворювання

Дитячий ендокринолог також повідомив, що більшість необхідних скринінгових тестів також можуть вимагати домашні педіатри, а в деяких випадках терапія включає заміну гормону росту, призначену ендокринологом.

У педіатрії всі параметри мають вікові та статеві нормальні значення, як і ріст тіла. Зріст дитини та її розвиток з часом контролюється на так званому графіку росту (крива процентилю) і за його допомогою визначається, наскільки швидкість росту дитини відрізняється від середнього, пояснила Андреа Лучай. Відмінності від нормального зросту допускаються за віком та статтю.

Низький ріст найчастіше виявляється під час скринінгових тестів медсестрою, садочком, школою чи домашнім педіатром, але трапляється також, що коли дитина входить у більшу громаду, у батьків трапляється, що дитина занадто низька в порівнянні з однолітками. Асистент наголосив, що батькам також було б важливо ознайомитись із кривою процентилю, але щорічне спостереження не є їхньою роботою. За її словами, у первинній медичній допомозі домашній педіатр або медсестра повинні стежити за кривою, поки зростання не завершиться. Це важливо, оскільки про хронічні стани можна зробити висновок із уповільнення темпів зростання, а деякі захворювання можна перевірити за півтора-два роки до появи симптомів.

У кожному випадку слідство починається з первинної медичної допомоги, в кабінеті домашнього педіатра, який спочатку опитує батьків, серед іншого, про вагітність, пологи та умови їх життя. Вони перевіряють, чи є у дитини відоме хронічне захворювання, а також перевіряють зріст батьків. Далі слід детальний огляд дитини, оскільки вона шукає захворювання, які можуть повторитися на тлі низького зростання. Деякі з цих тестів (аналіз крові, функція печінки, нирок, функція щитовидної залози) також може проводити домашній педіатр, тоді як інші тести: підтвердження дефіциту гормону росту, тести на статеві гормони, тестування хромосом вже є відповідальністю ендокринологів. Дослідження низького росту також включає зрілість кісток, рентген кисті, що визначає вік кістки, та додаткові обстеження для конкретних захворювань (УЗД черевної порожнини, МРТ гіпофіза тощо).

Дослідження із затримки росту можуть виявити хронічні захворювання, такі як серце, легені, нирки, захворювання нервової системи, а також шлунково-кишкові розлади, що спричиняють порушення всмоктування, такі як целіакія. Останній іноді виявляється уповільненням зростання швидше, ніж спричиняє біль у животі, здуття живота, діарею, втрату ваги, - попереджає Андреа Лучай. Він додав, що дуже важка дисфункція щитовидної залози, генетичне захворювання, що вражає лише дівчат, синдром Тернера та дефіцит гормону росту в гіпофізі також можуть сприяти розвитку низького росту. Занадто низький зріст може вплинути навіть на дітей з низьким зростанням матки, які народжуються із занадто низьким зростом або вагою порівняно з часом вагітності. Ці діти повинні наздогнати дитину до двох років, але це не трапляється у 10 відсотках випадків, і вони можуть проходити обстеження та проводити лікування гормоном росту, якщо це необхідно.