справжня

Антидепресанти не допомагають приблизно половині пацієнтів. Дослідники виявили, чому ці препарати менш ефективні у деяких людей.

Нові дослідження показали, що ефективність антидепресантів також залежить від того, як лікарі представляють їх пацієнтам. Згідно з дослідженням, до трьох разів більше людей реагували на антидепресанти, коли вірили цим препаратам.

Спосіб представлення антидепресантів людям, які страждають на депресію або тривогу, може бути настільки важливим, як і будь-який реальний ефект препарату. У ході дослідження група людей приймала есциталопрам. Це стандартний селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну, який також використовується для лікування тривоги та паніки.

Однак половині людей сказали, що це не правильні ліки. Їм сказали, що це було зроблено з тими ж побічними ефектами, що і "справжні" антидепресанти, але не мало позитивних ефектів.

Доктор Ванда Фарія, провідний автор дослідження, пояснила:

"Наші результати показують, що кількість респондентів була втричі більшою, коли їм надали правильну інформацію, ніж коли пацієнти думали, що лікують їх неефективним активним плацебо, навіть незважаючи на те, що фармакологічне лікування було однаковим".

Сканування мозку також показало, що активність мозку систематично відрізнялася в обох групах, припускаючи, що ефект очікувань можна спостерігати на біологічному рівні.

Малін Гінгнелл, співавтор дослідження, сказала:

"Це може відображати взаємодію між пізнанням та емоціями, оскільки мозок змінюється з препаратом залежно від очікувань пацієнта".

Віра в препарат так само важлива, як і сама діюча речовина

За словами професора Томаша Фурмарка, який керував дослідженням, це дослідження показує, наскільки важливі очікування, коли люди реагують на препарат:

"Ми не вважаємо, що селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну неефективні або не мають терапевтичних властивостей для тривоги, але наші результати свідчать про те, що презентація лікування може бути такою ж важливою, як і саме лікування".

Дослідження було опубліковане в журналі EBioMedicine.