У літературі набуває популярності новий цікавий підхід до розвитку та лікування захворювань верхніх дихальних шляхів. Потенційна роль пробіотиків була розглянута на Міжнародній конференції з протимікробних агентів та інфекційних хвороб у Сан-Франциско у вересні 2012 року.
Загальновідомо, що 70% імунних клітин присутні в кишковому тракті, тому кишкова флора відіграє ключову роль у регуляції діяльності імунної системи. Роль корисних пробіотичних бактерій у кишечнику добре відома в активації Т-хелперних клітин, викликаючи відповідь як Th1, так і Th2. Таким чином, давно дано теоретичну основу для оцінки ролі пробіотиків у клінічному дослідженні одного з найпоширеніших захворювань, захворювань верхніх дихальних шляхів.
Результати дослідження, представлені на конгресі, були опубліковані у випуску журналу British Journal of Nutrition за жовтень 2012 року.
У дослідженні, проведеному професором Трейсі Сміт, взяли участь 198 студентів у віці від 18 до 25 років. Одна група отримувала плацебо, а інша група отримувала штам лактобактерій перорально протягом 12 тижнів. Студенти проживали в житлових приміщеннях, тобто ймовірність зараження загалом (як пролікованого, так і нелікованого населення) була досить високою.
Під час слідства a кількість днів відсутні (об'єктивна міра) і оцінка якості життя (суб'єктивна міра).
Дослідники виявили, що у групи, яка отримувала пробіотики, спостерігалося статистично значуще зниження середньої кількості днів, проведених відсутніми протягом 4 днів, порівняно з 6-денною середньою групою плацебо. Суб'єктивний показник якості життя був на 34% кращий, ніж у студентів групи пробіотиків.
Через кілька місяців були опубліковані результати, що відповідають вищезазначеному дослідженню. Дослідження шукало відповіді на причини, тобто який механізм дії пробіотиків у зменшенні захворювань верхніх дихальних шляхів. За результатами, опублікованими в журналі BMC Immunology (2) пробіотики, переважно детально вивчені лактобактерії, мобілізують кишкові клітини Th1 і Th2, тим самим сприяючи збільшенню продукції цитокінів (IFN-γ, IL-10 та IL-6) в епітеліальних клітинах дихальних шляхів.
У літературі зростає наголос на результатах, які послідовно свідчать про те, що пробіотики сприятливо впливають на перебіг захворювань верхніх дихальних шляхів. Оскільки імуномодулюючі ефекти лактобактерій та біфідобактерій різні, це, мабуть, підтверджує старий досвід, що препарати, що містять кілька пробіотичних бактерій, є більш ефективними, ніж склади, що містять лише один штам.