Вперше в 1880 році Фрідріх Вільгельм Цопф і Юліус Кюн побачили водорості під мікроскопом, детальний опис яких дав Вільгельм Крюгер у 1894 році. У випадку маститу Лерше вперше зміг виявити його у зразку молока в 1952 році. Перша ідентифікація та публікація хвороби в Угорщині dr. Він названий на честь Сіларда Яносі, який заніс першу широкомасштабну інфекцію домашніх водоростей у 2000 році.
З тих пір значення збудника значно зросло. Після перших спорадичних випадків водорості з’являлись у дедалі більшій кількості стад великої рогатої худоби та заражали дедалі більше тварин. На сьогоднішній день ми дійшли до того моменту, коли він став одним із найбільш значущих збудників вимені в Угорщині, і став четвертим-п’ятим найбільш часто ідентифікованими мікроорганізмами у зразках молока Угорщини. Водорості можна виявити приблизно у 5 - 7 відсотках досліджуваних зразків, запобігаючи захворюваності навіть на бактерію золотистий стафілокок. Цікаво, що хоча хвороби, викликані водоростями P. zopfii, вже були опубліковані майже у всіх європейських країнах, у більшості місць ми все ще можемо говорити лише про спорадичні випадки. Однак у Португалії, наприклад, водорості також викликають значні проблеми на рівні запасів.
Генотиповий генотип 2 Prototheca zopfii має реальне значення для здоров’я вимені, але запалення вимені, спричинене P. blaschkeae та P. wickerhamii, також описується в літературі.
Захворювання може протікати як у клінічній, так і в субклінічній формах. Немає чітких ознак інфекції, які можна відрізнити від маститу, спричиненого іншими патогенами. При клінічному маститі в молоці зазвичай з’являються гнійні пластівці. Класичні симптоми запалення вимені (наприклад, почервоніння, набряк) можуть бути впізнаваними, але більшість випадків ознаки не є вражаючими або можуть повністю відсутні. Загальні симптоми (лихоманка, лежачи, втрата апетиту) зустрічаються найменш часто. Як клінічний, так і субклінічний мастит характеризуються значним зменшенням вироблення молока та збільшенням кількості соматичних клітин. У своєму остаточному вигляді хвора чверть може навіть повністю спасти. Через довший проміжок часу чверть пацієнта стає менше через пошкодження секреторної тканини, а після пальпації оголеного вимені сполучнотканинні вогнища можна відчути в залозистому запасі. В даний час не існує жодного ефективного зареєстрованого препарату для лікування маститів, спричинених водоростями, тому збільшення кількості клінічних маститів, які не усуваються при лікуванні, може бути ознакою інфекції.
Зазвичай хвороба вражає кількох тварин у стаді. Якщо вчасно не розпочати захист, до 30-40 відсотків корів можуть заразитися. Тому дуже важливо розробити складну спеціальну програму контролю, яка спрямована на попередження інфекцій вимені, спричинених водоростями з навколишнього середовища та одночасно виділяються з молоком хворих корів. Мікробіологічне дослідження зразків молока дозволяє легко виявити інфекцію. Після виявлення перших випадків доцільно провести скринінговий тест на всіх головних тваринах, щоб якомога швидше ідентифікувати заражені корови та виявити нові інфекції шляхом постійного моніторингу. Тварин, які виявляються водоростями, слід якнайшвидше викинути. У разі великої кількості заражених корів для таких тварин повинна бути створена окрема виробнича група, яка також повинна бути чітко позначена пряжкою та вушною біркою. Ця виробнича група повинна бути останньою в доїльному порядку, щоб зменшити роль доїльних чашок у передачі інфекції. Цю роль можна додатково зменшити регулярною дезінфекцією внутрішньої поверхні соскових чашок або зануренням, розпиленням або автоматичним зворотним промиванням.