Мануель Роа Прієто, Крістіна Онторія Бетанкорт, Педро Карбалло Мартін, Крістіна Діас Мартін, Марія Сесілія Мартін Фернандес Де Басоа, Моніка Руїс Понс, Віктор М. Гарсія Нієто
Кафедра педіатрії, лікарня Університету Нуестра Сеньора де Канделарія, Санта-Крус-де-Тенеріфе

рівні

Резюме

Цілі. Перевірте, чи спричиняє ожиріння дефіцит кальцидіолу у дітей і чи не має цей дефіцит наслідків вторинного гіперпаратиреозу.

Пацієнти та методи. Ми порівняли різні аналітичні та антропометричні значення між дітьми з ожирінням, які проходили консультації з питань харчування (n = 63), та здоровими пацієнтами, які спостерігались у первинній медичній допомозі (n = 76). Їх класифікували на три підгрупи: дефіцит вітаміну D (32 нг/мл). Ми вивчали, чи спостерігалося у пацієнтів із ожирінням із дефіцитом вітаміну D значне збільшення рівня ПТГ порівняно з пацієнтами з рівнями дефіциту вітаміну D.

Результати. Діти з ожирінням мали суттєво змінені багато антропометричні та лабораторні показники, такі як діастолічний артеріальний тиск, холестерин ЛПВЩ, глюкоза, інсулін, вітамін D, тригліцериди та сечова кислота. Істотних відмінностей в інших параметрах, таких як систолічний артеріальний тиск, загальний холестерин або ЛПНЩ, не виявлено. Незважаючи на те, що рівні кальцидіолу були значно нижчими (25,1 ± 7,7 проти 28,9 ± 7,7 нг/мл, р = 0,008), суттєвих відмінностей у рівні інтактного ПТГ не було.

Висновок: Пацієнти з ожирінням виявляли зміни аналітичних показників, пов’язаних із метаболічним синдромом, з раннього віку. Дефіцит кальцидіолу, пов’язаний з ожирінням, не спричиняє вторинного гіперпаратиреозу, оскільки зниження його рівня, хоча і значне, мало важливе.

Ключові слова: ожиріння, вітамін D, педіатрія

Анотація

Завдання: Перевірити, чи ожиріння спричиняє дефіцит кальцидіолу у дітей та чи викликає цей дефіцит вторинний гіперпаратиреоз.

Матеріали та методи: Ми порівнюємо різні аналітичні та антропометричні показники серед дітей із ожирінням, яких спостерігали в консультаціях з питань харчування (n = 63), та здорових пацієнтів, які проходили спостереження з первинної медичної допомоги (n = 76). Їх класифікували на три підгрупи: дефіцит вітаміну D (32 нг/мл). Ми вивчали, чи спостерігалося у пацієнтів із ожирінням з дефіцитом вітаміну D значне збільшення рівня ПТГ порівняно з пацієнтами з рівнем достатності.

Результати: Діти з ожирінням суттєво змінили багато досліджуваних антропометричних та аналітичних показників, таких як діастолічний артеріальний тиск, холестерин ЛПВЩ, глюкоза, інсулін, вітамін D, тригліцериди та сечова кислота; в той час як вони не виявили суттєвих відмінностей в інших параметрах, таких як систолічний артеріальний тиск, загальний холестерин або ЛПНЩ. Хоча рівні кальцидіолу були значно нижчими (25,1 ± 7,7 проти 28,9 ± 7,7 нг/мл, р = 0,008), не було значущих відмінностей щодо метаболізму фосфокальцику.

Висновок: Пацієнти з ожирінням виявляли зміни аналітичних параметрів, пов’язаних із метаболічним синдромом, з раннього віку. Дефіцит кальцидіолу, пов’язаний із ожирінням, не викликає вторинного гіперпаратиреозу, оскільки зниження його рівня, хоча і значне, мало важливе.

Ключові слова: ожиріння, вітамін D, діти

Вступ

Дитяче ожиріння є важливою проблемою здоров'я в нашому середовищі, поширеність якої зросла за останні роки, а також ускладнення, які це спричиняє. Останнім часом дефіцит вітаміну D вивчався як одне з можливих вторинних ускладнень, що вже було підтверджено в останніх мета-аналізах 1,2 .

Метаболізм вітаміну D складний, а шляхи його виробництва різноманітні. Основним джерелом цього є вироблення провітаміну D3 (7-дигідрохолестерину) за допомогою дії ультрафіолету групи В на шкіру. Екзогенні вітаміни D2 (ергокальциферол) та D3 (кальциферол), разом з виробленим ендогенно вітаміном D3, піддаються гідроксилюванню в печінці, перетворюючись на 25 (OH) -D (кальцидіол), який не активний при фізіологічних концентраціях, але його вимірювання в плазмі є найкращим індикатор харчового стану вітаміну D. У нирках метаболіт 25 (OH) -D знову гідроксилюється і дає 1,25 (OH) 2– вітамін D3 (кальцитріол), що є біологічно активним метаболітом 3 .

Вітамін D добре відомий своєю роллю в метаболізмі кісток і гомеостазі кальцію за допомогою різних шляхів. Серед них - підвищена кишкова абсорбція, ниркова реабсорбція та резорбція кальцію в кістках, а також зниження рівня паратгормону (ПТГ). Отже, дефіцит вітаміну D призводить до зниження рівня кальцію в сироватці крові, а в другу чергу до підвищеного ризику рахіту та остеомаляції через індукцію остеокластичної активності та зниження мінеральної щільності кісток.

Представлене нами дослідження - це спостережне, описове та проспективне дослідження, метою якого є порівняння рівнів кальцидіолу у дітей із ожирінням та у здорових осіб контролю, на додаток до аналізу, чи є у пацієнтів із ожирінням з дефіцитом вітаміну D гіперпаратиреоз вторинним щодо зазначеного дефіциту порівняно з пацієнтами з ожирінням. з достатнім рівнем кальцидіолу.

Пацієнти та методи

Всі діти з ожирінням, які проходили спостереження в консультації з питань дитячого харчування Університетської лікарні Нуестра Сеньора де Канделарія у період з квітня 2018 року по квітень 2019 року, були зібрані як випадки, за винятком усіх пацієнтів, яким не було зібрано рівні кальцидіолу та інші досліджувані параметри (n = 63, 31V, 32M). В якості контролю було відібрано 76 дітей, що належать до району оздоровчого центру Канделарії у віці від 6 до 14 років (45 В, 31 млн. Років), використовуючи в якості критеріїв включення, які не мають жодної хвороби та мають ІМТ менше 90 кг/м два .

Були зібрані антропометричні дані, такі як вага, зріст та окружність живота, для яких використовувались дві правильно відкалібровані ваги, два стадіометри для вимірювання висоти та дві вимірювальні стрічки. Крім того, визначали сироваткові рівні кальцидіолу, глюкози, інсуліну, сечової кислоти, трансаміназ (AST, ALT), загального холестерину, HDL та LDL та тригліцеридів. Індекс HOMA-IR (оцінка моделі гомеостазу) розраховували на основі рівня глюкози та інсуліну в крові натще. Крім того, у випадку пацієнтів із ожирінням також вимагався інтактний рівень ПТГ. Крім того, випадки були розділені на три підгрупи з урахуванням рівня кальцидіолу відповідно до критеріїв Комітету з харчування Американської академії педіатрії: дефіцит вітаміну D (32 нг/мл) 4 .

Для порівняння отриманих даних була використана програма SPSS v.19.0, що використовує метод T-Student для порівняння різних аналітичних параметрів між випадками та контролями. Згодом було вивчено, чи були відмінності між інтактними рівнями ПТГ у трьох підгрупах за допомогою статистичного тесту ANOVA.

Таблиця 1. Загальні дані справ

Справи n = 63
Змінна Половину DS Ранг
Вік (місяці) 150,8 27.1 (73-191)
Вага (кг) 80,5 20.1 (31-116)
Вага (DE) 4.2 1.9 (0,6-10,35)
Розмір (см) 158.4 12.3 (119-182)
Розмір (DE) 0,97 1.2 (-1,7-3,7)
ІМТ (кг/м 2) 31.7 5.3 (21,4-49,5)
ІМТ (SD) 4.2 1.6 (1,6-9,9)
Систолічний АТ (мм рт. Ст.) 121 12 (89-152)
Діастолічний АТ (мм рт. Ст.) 70,8 10.8 (40-104)

Таблиця 2. Загальні дані елементів управління

Елементи управління n = 76
Змінна Половину DS Ранг
Вік (місяці) 132 2.4 (72,7-177,6)
Вага (кг) 38,8 12.1 (20-65,8)
Вага (DE) -0,3 0,7 (-1,8-1,1)
Розмір (см) 145,7 15.4 (115-175)
Розмір (DE) 0,1 0,8 (-1,9-2,2)
ІМТ (кг/м 2) 17.8 2.4 (13,7-23,6)
ІМТ (SD) -0,4 0,6 (-1,6-1)
Систолічний АТ (мм рт. Ст.) 101.3 8.8 (85-130)
Діастолічний АТ (мм рт. Ст.) 61 7.3 (50-80)

Результати

Загальні дані та дані контролю наведені у таблицях 1 та 2 відповідно. Середній вік обох груп був подібним. Рівні кальцидіолу в групі пацієнтів були значно нижчими, ніж у контрольних груп (25,1 ± 7,7 проти 28,9 ± 7,7 нг/мл, р = 0,008). Як і слід було очікувати, представлені випадки суттєво змінилися щодо контролів більшості аналітичних параметрів, пов'язаних з метаболічним синдромом (табл. 3). Не спостерігалось статистично значущих відмінностей у рівній кількості ПТГ у пацієнтів із ожирінням з дефіцитом вітаміну D та у двох інших підгрупах, що складаються з пацієнтів з дефіцитом та дефіцитом вітаміну D (Таблиця 4).

Таблиця 3. Порівняння значень АТ та аналізів крові між випадками та контролем

Елементи керування (n = 63) Випадки (n = 76) стор
Систолічний АТ (мм рт. Ст.) 101,3 ± 8,7 121 ± 12,1 росіяни
Діастолічний АТ (мм рт. Ст.) 61 ± 7,6 70,8 ± 10,8 0,048
Вітамін D (нг/мл) 28,9 ± 7,7 25,1 ± 7,7 0,008
Загальний холестерин (мг/дл) 154 ± 25,7 154,9 ± 32,3 росіяни
ХС ЛПНЩ (мг/дл) 84 ± 21,6 84,8 ± 26,8 росіяни
Холестерин ЛПВЩ (мг/дл) 59,3 ± 12,5 47,4 ± 13,2 32 нг/мл) n = 11
Цілий ПТГ 25,5 ± 10,2 20,8 ± 10,4 26 ± 9,7

Дефіцит проти недостатності, нс. Дефіцит проти достатності, нс. Недостатність проти достатності, ns

Обговорення

У цьому дослідженні ми підтвердили, що у дітей, що страждають ожирінням, вищий ризик розвитку дефіциту вітаміну D, але, всупереч очікуванням, цей дефіцит не впливає на метаболізм фосфокальцитів, оскільки не виявлено статистично значущих відмінностей у рівній кількості ПТГ між пацієнтами.

Існують різні теорії, які підтверджують взаємозв'язок між дефіцитом вітаміну D та ожирінням, такі як посилення секвестрації вітаміну в жировій тканині, неадекватне надходження з екзогенних джерел або нижча біодоступність вітаміну D 5,6 .

При аналізі причини, чому цей дефіцит вітаміну D не впливає на метаболізм фосфокальциту, можливо, що обсяг вибірки в нашому дослідженні недостатній, оскільки існують інші дослідження, в яких вони виявляють статистично значущу зв'язок між ожирінням та підвищенням рівня ПТГ 5. Іншою можливою причиною може бути те, що вторинний гіперпаратиреоз вимагає сильного дефіциту вітаміну D, якого наші пацієнти не страждають, тоді як в інших географічних місцях, відмінних від нашого, вони його розвивають, оскільки вони мають більш вражаючий дефіцит вітаміну D, коли отримують менше годин сонця.

Наше дослідження також має певні обмеження, які могли б вплинути на відсутність зв'язку між ожирінням та збільшенням рівня ПТГ, наприклад, не зібрання всіх зразків у той самий сезон року або не врахування місця проживання, оскільки не всі райони Тенеріфе отримують однакову кількість сонячних годин, а сільські райони мають менший ризик дефіциту вітаміну D 7 .

На закінчення було доведено, що ожиріння у педіатричних пацієнтів суттєво знижує рівень вітаміну D, але не є переконливим, що цей дефіцит має клінічне значення з точки зору його впливу на інтактний рівень ПТГ.