Єлизавета Баварська (Сісі)

Єлизавета Баварська - Сісі

баварська

Єлизавета Габсбурзька - Віттельсбах, яку називали Сісі (неправильно її ще називали Сіссі), була особистістю, яка суперечила. Вона створила свій власний стиль, який рідко відповідав принципам придворної церемонії. Вона щодня контролювала свою вагу та міри, адже культ краси та ідеальної фігури був одним із головних її інтересів. Вона багато займалася спортом і завдяки своїй фігурі дотримувалась різних дієт, а також голодувала. Вона часто хворіла і тому проходила безліч медичних процедур.

Вона любила тварин, особливо собак та коней, тому не дивно, що катання на конях було одним з її улюблених видів спорту. Вона із задоволенням грала на гітарі та писала вірші за своїм чудовим прикладом Генріха Гейне. Вивчала іноземні мови та літературу. Рада подорожувала, і майже типово, що її життя закінчилося в одній із цих подорожей - трагічно і раптово, як вона передбачала заздалегідь.

Герцогиня Єлизавета Баварська, яку батьки та брати і сестри прозвали Сісі, народилася напередодні Різдва в Мюнхені напередодні Різдва у 1837 році і мала два зуби при народженні, що, на думку, не могло означати нічого, крім великого щастя. Крім того, вона народилася в неділю, і це була обставина, яка також обіцяла лише найкраще.

ГАРДЕРОБА ІМПЕРАТОРА

Коли герцогиня Єлизавета Баварська мала незадовго до весілля, вона, як і будь-яка інша принцеса, отримувала належне спорядження від батьків. Їм довелося переслідувати її в останню хвилину і з великим хаосом, бо всі були готові до того, щоб старша дочка Гелена (Нене) вийшла заміж за імператора Франца Йосифа.

Гардероб Елізабет на момент весілля ще не був завершений і, згідно з постановами суду при Габсбурзькому суді, не складав обладнання, що належить нареченій. Через кілька місяців після весілля його довелося доповнити за допомогою віденського суду, щоб воно було повноцінним.

Спочатку було імпортовано чотирнадцять десятків панчіх, двадцять пар різних рукавичок, шість пар шкіряних чобіт, а також 113 пар взуття з оксамиту, атласу, шовку чи «звичайної тканини». Імператриці було дозволено носити одну пару взуття максимум шість разів, а потім впала до її камергера.

З самого початку шлюбу імператор проявив себе як щедрий чоловік. Єлизавета отримала від свого батька 50 000 гульденів (понад шість мільйонів шилінгів) як придане, яке Франтішек Йозеф «компенсував» 100 000 гульденів (понад дванадцять мільйонів шилінгів). Крім того, імператриця отримувала дванадцять тисяч дукатів на наступний день після шлюбної ночі як весільний подарунок молодятам молодятам. За старим звичаєм, імператор стільки «заборгував» дружині за втрату невинності. На "невеликі витрати" виділено 100 000 гульденів. Їх мали використовувати для одягу, милостині та невеликих витрат, тоді як інші витрати оплачував імператор. Крім того, імператор оплачував витрати на відрядження, які імператриця здійснювала з 1860 року. Також імператор заплатив за будівництво та обладнання Ахіллеона.

Єлизавета зробила найбільший акцент на їзді на одязі. На ній було мало коштовностей, навіть не дуже рідкісних. Будучи дуже забобонною, вона носила браслет з незліченними талісманами на зап’ясті. Талісмани мали допомогти уникнути нещасть. Після смерті сина Рудольфа Сіссі тільки потемніла.

ЛІКУВАННЯ ВОЛОССЯ

Сісі любила своє волосся і витрачала на нього дві години на день. Волосся доходило до колін. Перукарем Сіссіни була Франциска Фейфалікова. Цей надзвичайно обдарований перукар був одним із найближчих довірених осіб імператриці.

Вчителька кілька разів цитує імператрицю, коли вона філософствує щодо свого волосся: «Я відчуваю своє волосся. Вони схожі на чужорідне тіло на моїй голові. " Ваша величність носить його волосся, як корону, а не справжню корону ", - сказала її вчитель. - Так. «Але ти швидше позбудешся», - сказала вона йому одного разу.

Для розчісування перукар використовував бурштин, встановлений в сріблі, так званий «чарівний гребінець», який, на думку імператриці, запобігав будь-якому випаданню волосся. В кінці ритуалу розчісування вона мала подарувати розчісане «мертве» волосся в срібній мисці Імператриці. Подивитися на них. Щоб не дратувати похмуру імператрицю, Франциска Фейфалік винайшла фокус, завдяки якому їй стало набагато легше піти після розчісування. Вона закріпила ремінь, покритий клеєм, під фартух і прикріпила до нього волосся, розчісуючи.

Сіссі з дитинства звикла грубо поводитися з домашніми працівниками, і часто траплялося так, що поки перукар не освоїв фокус на поясі, вона отримала багато волосся на кілька волосся. Двічі на місяць - щоп’ятниці мили волосся. Цього дня повинен був бути присутнім весь персонал камергера, і ніхто - навіть імператор - не мав права турбувати імператрицю. Франциска Фейфалікова приготувала суміш для миття волосся з приблизно тридцяти сирих жовтків та франківки. Цей «шампунь» наносили на розкладене на столі волосся і залишали діяти протягом півгодини. Потім волосся промивали теплою водою і обполіскували екстрактом вареної шкаралупи волоського горіха, а миття завершували остаточним ополіскуванням трояндовою водою. Численні покоївки витирали мокре волосся Імператриці теплими мусліновими серветками та теплим повітрям, що продувало її шанувальників.

Кожен, хто торкався волосся Елізабет, повинен був носити рукавички. Цей «звичай» вона успадкувала від французької імператриці Євгенії.

O ALŹBETINOM KULTE TELA

Надзвичайні обов'язки Франциски Фейфалікової включали також так звані "геодезичні акти". Кожного ранку та вечора їй доводилося вимірювати окружність литок, стегон і талії і записувати ці значення в спеціальний зошит. З нагоди зустрічі імператора Наполеона III. та імператора Франца Йосифа, між імператорськими дружинами відбулося відоме "змагальне вимірювання телят", у якому взяв участь таємний свідок.

Граф Ганнс Вільчек, призначений імператрицею Євгенією камергером, сказав: З цього моменту двері в мою кімнату повинні залишатися закритими для всіх. Я прямо прошу вас не пускати в мене нікого, хто б не прийшов ".

Коли імператриця Австрії увійшла в дно, я залишився на своєму місці. Приблизно через півгодини прибув імператор Наполеон. "Чи є її величність імператриця у своїх покоях?" Якщо так, я прошу вас негайно повідомити про це, бо мені потрібно поговорити з нею про щось дуже важливе "." Мені дуже шкода, сер, але імператриця в цей час нікого не прийме. Вона дала мені наказ якомога щільніше охороняти двері своєї палати. " Дорогий мій графе, якщо я хочу поговорити з нею, він, безумовно, прийме мене ". Я відчинив двері якомога тихіше і довелося пройти через два порожні кімнати, навіть спальня, аж до роздягальні. Там імператриці стояли перед дзеркалом, вимірюючи свої литки. Довелося перебивати їх, бо вони обернулись і дуже люб’язно засміялись, коли помітили мене.

Імператриця Євгенія сказала: "О, природно, імператор Наполеон хоче поговорити зі мною. Скажи йому, будь ласка, почекати п’ять хвилин ». Тож імператору справді довелося почекати п’ять хвилин, перш ніж вона його прийме.

Окрім щоденних вимірювань, Елізабет також зважувала три рази на день. Всі дані були точно записані, і Сіссі відповідала на найменший приріст ваги суворими заходами. Як результат, при зрості 172 см протягом всього життя він важив лише 45-50 кг.

Сісі часто спала з «мокрими компресами на стегнах», щоб зберегти стрункість. або побачив збитий солоний сирий яєчний білок з п’ятьма-шістьма яйцями.

Догляд за шкірою був невід’ємною частиною надійної програми. Зазвичай вона завжди вранці втирала в шкіру холодний крем (напівжирний крем з високим вмістом води та охолоджуючим ефектом), камфору (спиртовий масажний розчин) та буру (дезінфікуючий засіб). Перед тим, як укласти її в ліжко, на її щоки, лоб і зону декольте поклали свіжі, тонко порізані телячі порізи.

НА ІМПЕРАТОРСЬКИХ ГРУНТОВИХ ПАЛТА

У попередні роки свого життя імператриця Єлизавета любила багату баварську кухню, пила, як її вчили пива з батьківщини, і, перш за все, пристрасно любила їсти борошняні страви. З часом через свою струнку фігуру вона повністю відмовилася від цих харчових звичок і їла майже виключно молоко, апельсин, лимон, шпинат або м’ясні соки. Врешті-решт, вона в кінцевому підсумку їла за столом з родиною.

В останні роки свого життя імператриця харчувалася майже виключно холодною їжею, а вечеря складалася з крижаного молока, сирих яєць та склянки токая. У неї була своя кухня з кухарем, який готував їжу відповідно до її дієтичного розкладу в години, які Сіссі призначила собі.

ПРО СПОРТИВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ІМПЕРАТОРА

Сісі була дуже активною спортсменкою. Скрізь, де вона жила, у неї були створені невеликі спортивні зали. Коли їй довелося відмовитись від верхової їзди, вона відчула смак до іншого виду спорту - фехтування, але до того часу, коли їй довелося відмовитись від верхової їзди, їзда була її улюбленим видом спорту. Полювання на лисиць було для Елізабет особливим задоволенням. Найвідоміші та найнебезпечніші події такого роду відбувалися в Англії та Ірландії. Вона часто брала в них участь з 1970-х років. У похилому віці їй довелося відмовитися від верхової їзди та фехтування. Однак вона ніколи не відмовлялася від тривалих прогулянок, які, на думку дам, були швидше "пішохідними пробіжками"

ПРО ХВОРОБИ, ЛІКУВАННЯ ТА ЛІКИ

На початку свого шлюбу імператриця задовольнялася медичною допомогою доктора Фішера, баварського особистого лікаря своїх батьків, але згодом вона також зв’язалася з багатьма іншими лікарями. Вона підтримувала холодні стосунки з імператорським особистим лікарем, оскільки він не рекомендував будь-яких медичних заходів. Сісі їздила до них головним чином, щоб утекти від імператорського двору. Найбільш використовуваними препаратами були: мазь Вільсона, шкірна мазь з оксидом цинку, гліцерин та жир. Крім того, замовляли чай з медової роси, сходи, краплі заліза, очні краплі, східну косметичну мазь, екстракт води для купання, залізо в порошку або залізний шоколад.

НА ІМПЕРАТОРСЬКИХ ДОРОГАХ

На початку шлюбу імператорська пара разом подорожувала по всіх країнах монархії, але з 1960-х років імператриця воліла подорожувати одна. Вона виявила свою пристрасть до подорожей, коли, коли вона захворіла на бронхіт, її лікарі порадили їй залишитися в південних районах, і вона зрозуміла, наскільки добре вона прийшла жити далеко від віденського двору.

У 1860 році імператриця, яка страждала від нервового кашлю, пройшла довший лікарняний лист. Вона поїхала на Мадейру. На зворотному шляху Елізабет відвідала Севілью, Гібралтар, Майорку та Корфу. Після місяця у Відні вона знову поїхала на Корфу і зняла там віллу.

На місці вілли в Сісі він згодом збудував невеликий замок - Ахілейон. Будівництво та реконструкція тривали роками, і коли все було завершено, імператриця раптово втратила інтерес до замку і запропонувала його на продаж. Однак Франтішек Йозеф не дозволив, і Сісі не продала віллу на Корфу Сісі. Жовтень 1861 року вона провела у Венеції, потім поїхала до Райхенау і на початку червня до Бад-Кіссінгена.

Її часті візити до Угорщини розпочалися в 1866 році, і вона поступово полюбила країну. Їй також належав замок Гедельйо, який був одним з її улюблених місць. Там також народилася її молодша дочка Марія Валерія. Він знаходився поблизу Будапешта. У березні 1898 року він пробрався до Террітету. У середині липня того ж року вона поїхала в Бад-Наухайм на обстеження, а потім знову жила в Территеті. 9 вересня 1898 року вона поїхала до Женеви і через день була вбита.

ПРО СТРАХИ, КОНВЕРСІЇ І ДЕПРЕСІЇ

Елізабет розмовляла одинадцятьма мовами. Окрім німецької, вона розмовляла чеською, польською, угорською, румунською, італійською, англійською, французькою, латинською, а також старо- та новогрецькою.

Сісі була дуже забобонна. Все своє життя вона була заплутана забобонами та спіритизмом. Вона взяла участь у духовних сесіях у Мюнхені, а також зібрала групу ясновидців навколо себе на Корфу. Вона вклонилася сороці і уникала ворона. Занепад психіки та трагічна смерть її двоюрідного брата та баварського короля, а також жорстоке божевілля його брата підтвердили її в думці, що психічна хвороба є спадковою в її родині і лише питання часу, коли вона у неї проявиться. Тож вона почала досліджувати божевільних людей. Вона дізналася про перебіг хвороби, а також про методи боротьби з такою хворобою.

СМЕРТЬ

Старіючи, Елізабет відчувала все менше розуміння. Вона неспокійно кидалася з одного пункту до іншого, поки в 1898 році не опинилася в Террітеті поблизу Монтре. 10 вересня 1898 р. Камерний граф Єлизавети Ірма Щарай доповіла імператриці. Вона дала їй ще кілька вказівок щодо того, що обладнати в місті. Того дня імператриця хотіла залишити Женеву на човні.

Графиня описує свій досвід так: «Було рівно 1 годину 35 хвилин, коли ми вийшли на вулицю. Ми йшли вздовж берега озера. Ми йшли повз меморіалу Брауншвейгера, коли імператриця, весела, як безтурботна дитина, показала на два дерева: Ось, Ірма, цвітуть каштани "." Величність, це корабельна сирена! ", - сказав я. У той момент я помітив хлопця, який був досить далеко від нас, який поводився так, ніби хтось переслідував його. Він стрибнув з-за дерева збоку тротуару, підбіг до найближчого дерева і, таким чином, мерехтів на перехресті на моїх очах, наближаючись до нас. Він стрибнув до перил і звідти кинувся до нас. Підсвідомо я вийшов на захист імператриці від нього, але чоловік прикинувся людиною, яка несподівано спіткнулася, полетіла вперед і в ту ж мить вдарила імператрицю кулаком. Вона мовчки опустилася назад на землю. Я нахилився над нею з відчайдушним криком. Вона розплющила очі і озирнулася. Потім вона встала і повільно піднялася з землі. Приглушеним голосом я запитав її: "Як ви почуваєтесь, ваша величність? З вами нічого не сталося? " Ні, - сказала вона з посмішкою, - зі мною нічого не сталося ".

Ми переїхали. Резко жваво йшов поруч зі мною. Ми прибули до порту. Вона пройшла мостом переді мною, але як тільки сіла на корабель, і стало погано. Я зловив її, але не зміг утримати. "Докторе! Докторе! Вода! »- крикнув я дворецькому, який прибіг на допомогу. За допомогою двох панів ми перевели її на лавку. Я розв’язав шнурок на шнурках. Тим часом корабель відплив. Імператриця розплющила очі і пролежала там кілька хвилин. «Що насправді сталося зі мною?» Це були її останні слова. Потім вона впала назад непритомною.

Імператриця була в чорному шовковому фігаро, яке я хотів послабити, щоб вона могла легше дихати. Під сукнею на білій сорочці була темна пляма розміром із срібний гульден. Я відтягнув сорочку і виявив невелику трикутну ранку в області серця - Лукчені вдарив імператрицю кинджалом. Корабель повернув назад до Женеви. Ми провели її в номер готелю, де на неї чекали лікарі. Минуло 2 години 20 хвилин, коли лікар сказав ці страшні слова. "Вона мертва".