Короткий словник словацької мови

// поговоримо між собою, поговоримо між собою: r якщо мова йде про дітей, про канікули;
довгий до r-li;
не з ким р.

Словацький правопис

Правила словацької орфографії

talk ‑a ‑ají no doc.; говорити

Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

1. використовувати людське мовлення для спілкування, для висловлення своїх думок, вражень, переживань, ідей тощо, говорити, говорити: дитина вчиться р., Дитина ще не говорить, не знає р.;
р. милий, написаний, чистий, (по) словенський;
р. тиша, голосна, намальована, жвава, захоплено, обурена, р. чесно, безпосередньо;
р. підробка;
р. залучний, широкий, розгублений, незв’язний;
Він говорив не по-людськи, він просто ревів, як звір. (Хв.) Немний принаймні вказав би, що не може говорити. (Барч)

2. (що, про що, про кого, кому і з тим зв’язком) висловити свої думки, враження, переживання, ідеї тощо. мовити, інтерпретувати, розповідати: r. казки, жарти, веселі історії, r. ваш досвід, r. дурість, р. комусь зміст книги, фільму;
р. від мрії;
р. на тварин, r. про битви та героїзм партизан, r. діти про Яношика;
Він сказав, що ми вже не самі. (Щит);
прен. р. жестикулюючи руками

● r. зробити каяття в душі когось;
р. як з книги (як книги) дуже розумно;
телефонний дзвінок. р. два-три, r. говорити зі світом нісенітниця, нісенітниця, рев;
шкода р.! марно про щось говорити, марно щось згадувати;
не може бути з ним (з нею) r. недоступний за аргументом;
може перед ним р. гідний довіри;

Книга 3 (безумовно також що) (про речі та явища) свідчити, свідчити, бути доказом, доводити, виявляти: Спавор зазирнула їй в очі. Що всі ті очі говорили йому. (Джеже) Ясно на землі, ясно в душах, бо навколо все це говорить одне і те ж. (Урб.);

док. k 2, 3 говорити, розказувати

|| поговорити (про що, з ким, з ким і без безпосередності) спілкуватися мовою, повідомляти своїми думками, враженнями, переживаннями, ідеями тощо своїми словами, говорити: вони говорили про все. (Барч) Мені було шкода, що його батьки мусили так говорити про мене. (Янч.) (Тонко) попросив жінку про все, щоб поговорити. (Тадж.) Вона прийшла до лавки, щоб моргати, і вони поговорили. (Ondr.);
прен. Вона може поговорити з ним (Ráz.) Вона розуміє його, вона розуміє його;
телефонний дзвінок. р. з кимось напівротом а) зарозуміло;
б) неврло

● не розмовляє зі мною сердитим на мене;