1. верхня кінцівка людини; його частина від зап'ястя пальцями, що використовуються для роботи: права, ліва r.;
тонкий, оброблений р-у;
дитячий р-у;
взяти щось у р-у;
дати, вичавити когось г;
покладіть р-у в кишеню;
носити дитину на r-s;
ходити праворуч r-e когось праворуч;
р-у! заклик здатися;
підписати власний r;
голосувати, піднявши р-у;

словнику

прен.: нехай працьовиті r-ys будуть старанними;
дітям бракує батьківського р. батько

2. нижня частина передніх кінцівок мавп

3. предмет, схожий на руку al. має функцію руки: r. сигнали;
механічний r. механізм заміни рук;
дерев'яний р.

4. почерк, письмо: він по штрихах впізнав р. Свого батька;
ще не вказав r-u

● мати → повну r-y роботу, роботів;
→ працювати на нього в r-ách, при r-ami опіках;
→ прикріпити r до твору;
мати → чистий р-у;
дати комусь → допоміжний r;
тримати, мати захисний р-у над кимось;
доручити когось, щось у чиїсь руки, під захистом когось;
р-амі-ноги (тримати, захищати тощо) неодмінно, неодмінно;
прийти, піти з порожнім rs нічого не принести, нічого не отримати;
сидіти без діла з встановленими rs;
→ реверсом r-y;
знати, щоб мати щось із першого р-у від оригінатора;
→ z (o) підняти до когось r;
дати, поставити за когось р-у у вогні повністю йому довірити;
р. r-u миють супутники захищають один одного;
бути з кимось одним р. добре;
просити, просити когось за р-у подати заявку на жінку;
вже р. в рукаві, справа вже погоджена;
бути близьким до r-y;
бути забезпеченим у хороших RS;
він волів би відрізати р-у, ніж, якби він не зробив цього за жодних обставин;
знаходитись у невідповідному, віддаленому від р-у місці;
жити нещасно від р-у до рота;
пересилання у власні адреси особисто;
р. доля доля;
р. закон закон, законодавець