Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Сьогодні оновлене та зростаюче значення інфекційної патології є загальновизнаним: поява нових збудників, стійких штамів, процесів з невідомою досі клінічною експресією, дуже складних станів. У той же час клінічна мікробіологія та інфекційні хвороби зазнали значного розвитку як відповідь на виклик, що постає перед сучасною інфекційною патологією. Інфекційні хвороби та клінічна мікробіологія - офіційна публікація Іспанського товариства SEIMC. Він відповідає науковій гарантії цього Товариства, подвійній функції розповсюдження наукових досліджень, як клінічних, так і мікробіологічних, що стосуються інфекційної патології, та сприяє постійному навчанню тих, хто зацікавлений у цій патології, через статті, орієнтовані на цю мету та підготовлені Найвищим рейтингом авторів, запрошених журналом.

Індексується у:

Поточний зміст індексу/Клінічна медицина, JCR, розширений SCI, Index Medicus/Medline, Excerpta Medica/EMBASE, IBECS, IME, CANCERLIT, SCOPUS

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

saprophyticus

Staphylococcus saprophyticus є частою причиною інфекцій сечовивідних шляхів у молодих сексуально активних жінок 1,2, тому необхідно знати його епідеміологію та чутливість до антибіотиків. Це також викликає інфекції сечовивідних шляхів у хлопчиків та дівчаток 3, чоловіків усіх віків 4 та жінок у постменопаузі 5. Існують бібліографічні посилання на інші інфекції поза сечостатевих шляхів, такі як ендокардит, 6 бактеріємія, 7 та ендофтальміт після операції на катаракті. Ця бактерія, найбільший людський резервуар якої знаходиться в прямій кишці, уретрі та шийці матки 9, здатна підтримувати вибіркову адгезію до епітелію сечостатевих шляхів 2 .

S. saprophyticus чутливий до антибіотиків, які часто призначають для лікування інфекцій сечовивідних шляхів (ІМП), за винятком налідиксової кислоти 1 та фосфоміцину 10-12 .

Завданням цього дослідження було вивчення епідеміології та частоти інфекцій сечовивідних шляхів, спричинених S. saprophyticus, у нашій зоні здоров’я та змін у його антимікробній чутливості протягом цих років.

Ретроспективне поздовжнє дослідження штамів S. saprophyticus, виділених протягом 10 років (1997-2006 рр.) З посівів сечі, оброблених у лабораторії мікробіології Спеціального центру Аргуеля (Служба мікробіології, Пуерта де Ієрро), отримувач зразків первинної медичної допомоги з району 6 Мадрид. Були використані критерії "значущої бактеріурії", описані Куніним 13. Лейкоцитурію вимірювали мікроскопічним дослідженням центрифугованої сечі; піурія вважалася більше 10 лейкоцитів/поле (× 400) 13. Випробування на ідентифікацію та чутливість проводились із напівавтоматичними системами Pasco (Difco) (1997-1999) та Wider (Soria-Melguizo S.A.) (2000-2006). Критерії чутливості та стійкості, рекомендовані Інститутом клінічних та лабораторних стандартів (CLSI) для стафілококів, застосовувались 14,15. Оцінювали такі антибіотики: гентаміцин, ванкоміцин, рифампіцин, левоміцетин, котримоксазол, фосфоміцин, ципрофлоксацин/левофлоксацин, еритроміцин, кліндаміцин, амоксицилін-клавуланова кислота та пеніцилін.

У штамів, стійких до еритроміцину, фенотип стійкості вивчали за допомогою дисків еритроміцину (15 мг/л) та кліндаміцину (2 мг/л), розміщених на 15-26 мм один від одного на 15-17. Конститутивний фенотип MLSB був ідентифікований при зростанні навколо дисків еритроміцину та кліндаміцину; індуцибельний фенотип MLSB при зростанні навколо еритроміцинового диска і випрямлення галої кліндаміцину виявився близьким до еритроміцинового диска, а фенотип MSB при стійкості до чутливості до еритроміцину та кліндаміцину без зміни його гало.

Загалом 21 штам, стійкий до оксациліну (мінімальна інгібуюча кількість [MIC] 0,5), виділений протягом 2003 та 2004 років, був направлений до лабораторії внутрішньолікарняних інфекцій при Національному центрі мікробіології Інституту здоров’я Карлоса III (Мадрид) для вивчення присутності mecA ген.

Клінічні дані були взяті з листів-запитів, що супроводжували клінічну пробу (сечу).

Для статистичного вивчення даних був застосований тест хі-квадрат (2) із статистичною програмою Epi-Info версії 6.02, і різниця між групами вважалася значущою, коли p Результати

Протягом досліджуваного періоду (1997-2006 рр.) Було оброблено 283 488 посівів сечі у пацієнтів первинної медичної допомоги, та 35 136 посівів сечі отримано зі значним числом (12,4%); з них 28 647 (81,5%) належали жінкам. Виділено 331 штам S. saprophyticus (0,1% усіх посівів сечі, 0,9% усіх позитивних посівів сечі та 1,1% позитивних посівів сечі у жінок різного віку); із цих 331 пацієнта 7 були чоловіками (2,1%).

Середній вік 324 інфікованих жінок становив 32,7 року (діапазон: від 8 до 85 років); 47 жінок були старше 44 років (21%). Дівчата (0-14 років) представляли 1,5% (5 пацієнтів) пацієнтів, інфікованих S. saprophyticus. 83,9% (272) штамів S. saprophyticus були виділені у жінок у віці від 15 до 44 років; У цій віковій групі, в якій було отримано 9028 позитивних посівів сечі, частота ізоляту S. saprophyticus становила 3%. Можливість виділення S. saprophyticus у позитивних посівах жіночої сечі була обернено пропорційною віку пацієнтів, як показано в таблиці 1. Загалом у вагітних жінок було виділено 37 штамів (11,4%). У семи жінок клінічно діагностовано гострий пієлонефрит, а у 228 пацієнтів діагноз: цистит та/або сечова інфекція. У решти пацієнтів клінічних даних у формі запиту не було. У всіх пацієнтів з ізолятом S. saprophyticus була виявлена ​​піурія в сечовому осаді.

ТАБЛИЦЯ 1. Ізолят Staphylococcus saprophyticus у жінок (324 штами) за віковими групами

На рисунку 1 показано річний розподіл S. saprophyticus та висвітлено найбільшу кількість ізолятів навесні (31,5%) та восени (28,4%).

Рисунок 1. Щорічний розподіл Staphylococcus saprophyticus, виділеного серед жінок (1997-2006).

Результати чутливості можна побачити в таблиці 2. Усі ізоляти були чутливими до гентаміцину, рифампіцину, ванкоміцину та амоксициліну-клавулановій кислоті. Лише 15 штамів (4,5%) були чутливими до фосфоміцину.

ТАБЛИЦЯ 2. Резистентність до антибіотиків у 331 Staphylococcus saprophyticus (1997-2006)

Загалом 125 штамів (37,7%) були стійкими до еритроміцину, а п'ять із них також були стійкими до кліндаміцину (1,5%). Ці п’ять штамів були виділені в період 2004-2006 років. Стійкість до еритроміцину протягом цих років поступово зростала, і в 1997 р. Вона становила 25,8%, а в 2006 р. - 48,2% (р лінійного тренду S. saprophyticus не були чутливими до фторхінолонів (0,9%). левофлоксацин, еритроміцин, котримоксазол та фосфоміцин. Стійкість до пеніциліну досягла 55,6%. За критеріями CLSI 15, MIC були отримані в 149 ізолятах S. saprophyticus (45%), до оксациліну 0,5 мг/л. в лабораторії внутрішньолікарняних інфекцій несли ген mecA .

S. saprophyticus - патоген, який зазвичай відповідає за неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (цистит та пієлонефрит) у молодих жінок. Джерело зараження ІМП S. saprophyticus у жінок невідоме; однак відомо, що S. saprophyticus широко розповсюджений в екосистемі, і, отже, забруднення великої різноманітності харчових продуктів є легким, і таким чином відбувається колонізація шлунково-кишкового тракту 18. Ректальна, вагінальна та уретральна колонізація цією бактерією пов’язана з наявністю UTI 19 .

Ізолят S. saprophyticus у позитивних посівах сечі (0,9%) у нашій серії трохи перевищує 0,5%, отриманий нещодавно на півночі Ізраїлю 20. Однак відсоток ізолятів у жінок у віці від 15 до 44 років у нашому дослідженні (3%) нижчий, ніж дані, надані іншими авторами 1,5,18,19,21,22, дослідження яких проводились між 1978 і 1994 роками, з проспективними дослідженнями інфекцій сечовивідних шляхів у молодих жінок (від 13 до 40 років), з ознаками та/або симптомами ІМП у США, Канаді, Австралії, Англії та Швеції, із коефіцієнтом ізоляції від 7 до 42%, залежно, принципово, за віком обраного населення та кількістю статевих стосунків. Ці відмінності в захворюваності можуть бути обумовлені різницею в техніці та інтерпретації посівів сечі, що використовуються різними авторами. У нашому випадку ми не вивчали однорідну популяцію, посіви сечі призначають відповідно до критеріїв лікаря, що звернувся за запитом, рецидивів та/або реінфекцій, особливостей пацієнта, терапевтичних невдач та інших.

Найвищий рівень ізоляту в нашій серії був отриманий у другому та четвертому кварталах року (весна та осінь відповідно), на відміну від даних, наданих іншими авторами 1,5,19 з більшою кількістю ізолятів наприкінці літа і на початку осені (вересень і жовтень). У дослідженнях, проведених в Ізраїлі 20 та Австралії 22, вони не виявили сезонності в ізоляті цього сечового збудника. Ми не можемо надати раціонального пояснення відмінностям річного розподілу S. saprophyticus у нашій місцевості, і нам потрібно буде провести перспективні дослідження не лише в Мадриді, але й в інших районах Іспанії, щоб знати сезонну епідеміологію S. saprophyticus .

Середній вік наших інфікованих пацієнтів (32,7 року) вищий за інші опубліковані дані 5,20-28; Ймовірно, це пов’язано з тим, що в нашій країні чим старша пацієнтка, тим більша кількість ІМП страждає від неї, і тому посів сечі проводиться частіше.

Існує широкий консенсус щодо проведення емпіричного лікування без попереднього посіву сечі у молодих жінок із неускладненим ІМП 41, оскільки збудником є ​​здебільшого кишкова паличка; Однак слід мати на увазі, що у разі терапевтичної недостатності потрібно проводити посів сечі, маючи на увазі S. saprophyticus як етіологічний засіб та враховуючи варіанти лікування відповідно до даних, отриманих у цьому дослідженні.

Регулярне та оновлене знання про схеми антимікробної чутливості бактерій при інфекційних процесах у певній області допомагає у виборі ефективного емпіричного лікування, оптимізує витрати, уникає появи резистентності та, зрештою, сприяє більш ефективному використанню раціональних антибіотиків.

Листування: драма Б. Орден-Мартінес. Служба мікробіології. Університетська лікарня Пуерта де Йєрро. Спеціальний центр "Аргуель". Кінтана, 11. 28008 Мадрид. Іспанія. Електронна адреса: [email protected]

Рукопис надійшов 25-25-2007; прийнято 15.11.2007.