Камінь у нирках - це зростаючий урологічний стан, спричинений накопиченням кристалів у нирках, що зачіпає 12 відсотків населення світу, і найбільше вражає чоловіче населення у віці від 20 до 49 років. Найпоширеніший його тип - це 80-відсотковий камінь оксалату, але також поширені камені цистеїну та сечової кислоти. Розвиток хвороби залежить від кількох факторів, а утворення каменів є складним, що складається з ряду фізико-хімічних процесів, таких як перенасичення, кристалізація, ріст, накопичення та утримання каменів сечовивідних шляхів у трубчастих клітинах.
Симптомів самого утворення каменів поки що немає, але як тільки вони формуються, симптоми визначаються розташуванням каменів, залежно від того, розташовані вони в нирці, уретрі чи сечовому міхурі. Сюди можуть входити сильні спазми нирок, кров’яниста сеча, болі в попереку, інфекції сечовивідних шляхів або затримка та розширення сечі, що може спричинити нудоту та нудоту.
Як воно розвивається?
Утворення каменів у нирках - це складний біохімічний процес, при якому в сечі відбуваються важливі фізико-хімічні процеси. По-перше, сеча перенасичена, це означає, що сеча містить більше розчинених речовин, ніж вона зазвичай могла б розчинитися. В результаті розчинені речовини осідають у сечі, в результаті чого відбувається кристалізація, а потім відкладення кристалів. Потім кристали злипаються в сечі, утворюючи тверді камені.
Що може спричинити це?
Недавні дослідження показують, що захворюваність на сечокам’яну хворобу зростає як у розвинених, так і в слаборозвинених країнах, що обумовлено зміною способу життя, відсутністю фізичної активності, харчових звичок та глобальним потеплінням. Фактори ризику, не бажаючи бути вичерпними, можуть коливатися в широких межах:
- Звички у способі життя - збільшення споживання білків тваринного походження та солі та відсутність хелатуючих речовин - клітковини, цитратів, підщелачуючих продуктів.
- Метаболізм - гіперкальціурія (підвищений вміст кальцію в сечі), подагра в анамнезі, гіпоцитратурія (зниження вмісту цитрату в сечі).
- Низьке зневоднення сечі, недостатнє споживання рідини.
- Повторні інфекції сечовивідних шляхів, коливання рН сечі та лужність сечі через наявність бактеріальної уреази.
- Гіпертонія та ожиріння, генетична схильність/спадкові захворювання - сімейна історія каменів у нирках, моногенні захворювання, канальцевий ацидоз нирок.
- Зміна клімату - професійні причини залежно від географічних умов та пори року (більша захворюваність влітку).
- СРК та інші порушення всмоктування.
Види каменів та цілеспрямована профілактика
Оскільки в даний час не існує препарату для запобігання та лікування хвороби, найважливішим етапом є споживання не менше 2 літрів рідини на день, оскільки достатнє споживання рідини зменшує насичення сечі та розріджує промотори кристалізації оксалату кальцію.
Другим кроком може бути зменшення споживання білків тваринного походження, які завдяки вмісту в них сірковмісних амінокислот збільшують споживання кислоти. Високий вміст білка знижує рівень сечі та рівень цитрату та збільшує виведення кальцію з сечею через резорбцію кісток. Якщо у вас кисла сеча, бажано їсти менше м’яса та риби та уникати продуктів, багатих вітаміном D, замість того, щоб їсти овочі та фрукти з високим вмістом калію.
Для запобігання оксалату кальцію, цистину та сечокислих каменів сечу потрібно підщелачувати, чого можна досягти споживанням великої кількості овочів та фруктів, а також цитратовмісних добавок та лужних мінеральних вод. Щоб уникнути сечокислих каменів, лікування подагри є важливим, а для цистеїнових каменів слід подбати про споживання натрію та білка. Щоб уникнути фосфату кальцію та струвітних каменів, основним етапом є підкислення сечі.