Отримано до арбітражу: 08.10.2015
Прийнято до публікації: 19.01.2016

Резюме

Ключові слова: Синдром печіння рота, біль у роті, ксеростомія, дисгевзія, глосодинія.

Огляд літератури

Анотація

Ключові слова: Синдром печіння в роті, біль у роті, ксеростомія, дисгевзія, глосодинія.

  1. Доцент, колишній завідувач кафедри біохімії стоматологічного факультету Центрального університету Венесуели. Член Міжнародної асоціації стоматологічних досліджень.
  2. Асистент кафедри біохімії стоматологічного факультету Університету Карабобо.

ВСТУП

SBA - це клінічний стан з дискомфортними симптомами, які мають прямий та опосередкований вплив на якість життя пацієнта, перевантажуючи пацієнта та систему охорони здоров’я. Пацієнти з цими недугами щодня звертаються до медичних працівників, які не готові вирішити свою проблему 13 .

Метою цього бібліографічного огляду був детальний аналіз усіх етіологічних, клінічних, епідеміологічних аспектів та варіантів лікування цієї рідкісної сутності, яка виявляється однією з найпоширеніших у не дуже віддаленому майбутньому. Здійснено огляд національної та міжнародної наукової літератури журналів, що індексуються та розміщуються головним чином у базі даних Pubmed.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

Ліптон та співавт. 23 повідомили про поширеність 0,7% на основі лише симптомів, про які повідомили 45 000 американських сімей. Габерленд та ін. 24 відвідували нових пацієнтів у своїй клініці та спостерігали, що у 10% з них діагностовано СКМ. Ретроспективне дослідження, проведене у 3000 бразильських пацієнтів, направлених до Служби патології ротової порожнини, повідомило про поширеність приблизно 1% 25. Варіабельність цих показників пояснюється різницею у віці груп досліджуваної сукупності через те, що поширеність СБА різко зростає з віком, а також відсутністю загальновизнаних діагностичних критеріїв СБА. Потрібні додаткові дослідження для проведення задовільних критеріїв, щоб визначити справжню поширеність BMS; ці дані демонструють, що захворювання є важливим клінічним станом, який часто можна зустріти в клінічній практиці.

ЕТІОЛОГІЯ

В літературі повідомляється про наркотики, пов'язані з наркотиками. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та блокатори рецепторів ангіотензину можуть спровокувати розвиток BMS, ймовірно, через більш високий рівень калікреїну в слині пацієнтів із захворюванням, що спричинює запалення порожнини рота 44, 45.46. Невірапін та ефавіренц викликають BMS за невідомими механізмами 47,48. У пацієнтів з хворобою Паркінсона леводопа може відігравати певну роль у розвитку BMS 49 .

Психопатологічні фактори були згадані в ході різних досліджень та залучені до етіології BMS, особливо у тих пацієнтів, які виявляють несприятливі наслідки у своєму житті, де емоційна нестабільність, тривога та депресія виявляються у 60% досліджених пацієнтів 51. Деякі дослідження показують, що тривога, депресія, відсутність твердої та задоволеної особистості часто тісно пов’язані з пацієнтами з діагнозом BMS; для Паласіоса Санчеса та ін. 52, існує взаємозв'язок між змінами у житті пацієнтів та встановленням BMS, але поки не ясно, чи розлади особистості, що спостерігаються у цих пацієнтів, є причиною або наслідком BMS. .

КЛІНІЧНА ДІАГНОСТИКА

Діагностувати BMS є великою проблемою, оскільки діагностичні критерії не є загальновизнаними, і, крім того, вони заплутані та варіативні 13 .

Скала та ін. 14, пропонують деякі основні критерії: 1. Печіння в слизовій оболонці порожнини рота щодня і постійно; 2. Відчуття печіння принаймні від 4 до 6 місяців; 3. Посилення болю, постійне або може посилюватися протягом дня; 4. Біль, присутній без загострення, або може посилитися під час прийому їжі та вживання рідини; і 5. Не створює перешкод під час сну. В якості додаткових критеріїв автори називають: 1. дисгевзію (зміна смаку з відчуттям металу), ксеростомія (відчуття сухості в роті); 2. сенсорні порушення; та 3. психопатологічні зміни або зміни настрою.

Під час допиту пацієнт визначає свій біль як печіння в роті, подання, поколювання та оніміння, залучаючи язик, губи, тверде піднебіння, що супроводжується змінами потоку слини, смаку, але слизова оболонка порожнини рота не має явних ознак захворювання, не демонструє структурних змін або локальних уражень 25,18,51,30,52. Епізоди BMS є спонтанними, і симптоми різняться за ступенем тяжкості; деякі пацієнти скаржаться на помірний біль, інші мають нестерпний біль, незважаючи на відсутність органічних змін і не представляють ризику для життя пацієнтів. На вашу якість життя впливають симптоми захворювання 26 .

У значних випадках пацієнт виявляє змінений психопатологічний профіль із дратівливістю, тривогою, депресією. Діагностика первинної BMS продовжує залишатися проблемою для клінічного стоматолога, оскільки немає достатньо об’єктивних та загальновизнаних критеріїв.

ТЕНДЕНЦІЇ В ЛІКУВАННІ

печіння

АЛЬФА ЛІПОЙНА КИСЛОТА

Феміано та ін. 26, високо оцінивши введення α-ліпоєвої кислоти в дозах 600 міліграмів (мг) (мг/добу), виявив поліпшення стану пацієнтів через два місяці після введення. Α-ліпоєва кислота здатна елімінувати вільні радикали, вона є коферментом, що діє у виробництві енергії, і як антиоксидант-нейропротектор. Однак інші дослідження не дали хороших результатів при такому лікуванні 56,57 .

Cavalcanti та Da Silveira 57 застосовували α-ліпоєву кислоту 600 мг/добу у 19 пацієнтів із BMS, і 89,9% пацієнтів досягли поліпшення симптомів, але суттєвої різниці між групами не спостерігалося. Carbone та ін. 60, порівняно 18 пацієнтів, які отримували (800 мг/добу) α-ліпоєвої кислоти, 14 пацієнтів, які отримували (400 мг/добу) α-ліпоєвої кислоти та вітаміни (двічі на день), та 20 пацієнтів, які отримували плацебо; не спостерігали значного покращення між групами.

Лопес-Жорнет та ін. 56 у рандомізованому клінічному дослідженні порівняли α-ліпоєву кислоту (400 мг/добу) та плацебо і не виявили значущих відмінностей між групами. Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження показало, що використання габапентину (300 мг/добу) окремо або в поєднанні з α-ліпоєвою кислотою (600 мг/добу) було корисним для зменшення симптомів на 50% до 70% у пацієнтів із BMS, у порівнянні з плацебо лише 15% 59 .

КЛОНАЗЕПАМ

Клоназепам - це бензодіазепін, який має інгібуючу дію на центральну нервову систему і широко застосовується як анксіолітичний засіб. Гремо-Річард та ін. 61, досліджував 48 пацієнтів із СКМ, 24 пацієнтам вводили місцевий клоназепам, решті 24 пацієнтам давали плацебо, які отримували лікування протягом двох тижнів. Результати показали поліпшення на 72% з побічними ефектами ксеростомії, сонливості та печіння.

Родрігес де Рівера Кампілло та ін. 62, провели дослідження з метою оцінки 33 пацієнтів, які отримували клоназепам по 0,5 мг/добу, використовуваний як полоскання, протягом 3 хвилин та 33 таблетки плацебо, що використовувались таким же чином, з подальшим спостереженням від 1 до 6 місяців. Приблизно 69% з них, які застосовували клоназепам, продемонстрували поліпшення симптомів, і лише 12% контролів отримали позитивну відповідь. Однак щодо лікування симптомів результат не був значущим у жодній із груп.

Heckmann та співавт. 64, у дослідженні «випадок-контроль», протягом 9 тижнів оцінювали 20 пацієнтів із BMS та класифікували їх на дві групи. Перша група складається з 10 пацієнтів, яким вводили клоназепам 0,5 мг/добу, а іншій групі - плацебо. В обох групах не відбулося значних фізіологічних змін чи поліпшень смакових тестів або потоку слини. Однак біль у досліджуваній групі значно зменшився, і дослідження дійшло висновку, що при низьких дозах клоназепаму він був більш ефективним у молодих людей з меншим часом захворювання.

Ко та ін. 65, оцінив 100 пацієнтів із СКМ та пояснив, що клоназепам мав більший ефект у пацієнтів зі значним потоком слини, у важких симптоматичних пацієнтів та у пацієнтів, які не застосовували психотропні препарати.

Клоназепам не завжди ефективний, це залежить від рівня нейропатичної зміни. Описано деякі фактори ефективності клоназепаму, які полягають у тяжкості початкових симптомів та наявності супутніх скарг, таких як ксеростомія та дисгевзія 63 .

Незважаючи на можливі побічні ефекти, які можуть виникати при низьких дозах, клоназепам показав багатообіцяючі результати для полегшення симптомів. На додаток до клоназепаму в якості другого варіанту використовувались такі протисудомні засоби, як габапентин та ламотриджин 67 .

КАПСАЙЦИН

Для того, щоб контролювати основний дискомфорт при горінні, місцево вводили різні речовини, такі як капсаїцин у дозах 0,025% -0,075%, два-три рази на день, який конкурує з валіноїдним рецептором 1 (VR1), інгібуючи синтез та транспорту речовини Р, хоча він має недолік своєї клінічної непереносимості у 30% пацієнтів 68,69 .

Марино та ін. 70, у дослідженні порівняно: місцевий капсаїцин (250 мг/50 мл), α-ліпоєва кислота 800 мг/добу, лізоцим лактопероксидаза та плацебо у 56 пацієнтів із BMS, групи були розділені порівну. Симптоми поліпшились у 76% пацієнтів, які застосовували місцевий капсаїцин, 57% пацієнтів, які застосовували α-ліпоєву кислоту, 57% пацієнтів, які застосовували лізоцим лактопероксидазу, та 79% пацієнтів, які застосовували плацебо. Дослідження показало чудові результати, не повідомляючи про побічні ефекти, але рівень плацебо був близьким до випробуваних препаратів.

Більшість підданих терапії описували покращення в проведених дослідженнях порівняно з контрольною групою, іноді вони описують повне зникнення дискомфорту, з іншого боку, вони описують поліпшення симптомів із застосуванням плацебо.

ГАБАПЕНТИН

ПАРОКСЕТИН

Нові препарати, що застосовуються для терапії BMS, були антидепресантами, що мали різні, але цілком прийнятні результати. Антидепресанти сертраліну, дулоксетину, амітриптиліну та пароксетину вводили 73,74, з них пароксетин давав кращі результати, хоча в деяких випадках були описані побічні ефекти 75 .

Пароксетин - інгібітор зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) з антидепресантом та анксіолітичною активністю, доступний у складах з негайним вивільненням та контрольованим вивільненням (CR) 76 .

Ямадзакі та ін. 77, провів пілотне дослідження для оцінки ефективності та переносимості пароксантину для лікування пацієнтів із BMS. Вони провели проспективне, не порівняльне, відкрите дослідження, що тривало 12 тижнів, у 71 пацієнта з первинною або ідіопатичною BMS, щоб прийняти початкову дозу (10 або 20 мг/добу) пароксетину. Дозу збільшували до максимум 30 мг/добу. З цих пацієнтів 52 мали змогу вивчити ефективність лікування у цьому дослідженні, тобто 80,8% (42/52). Пацієнти, які виявили загальну ремісію болю, становили 70,4% (19/27). Ефекти пароксетину залежали від дози. Виникнення побічних реакцій у початковій добовій дозі 10 мг було (41%) значно нижчим, ніж у 20 мг (76%). У 80% пацієнтів із BMS спостерігалося зменшення болю протягом 12 тижнів лікування пароксетином з незначними тимчасовими побічними ефектами. Ці результати свідчать про те, що пароксетин може бути корисним при лікуванні пацієнтів із СКМ.

КАТУАМА

Спанемберг та ін. 78, провів дослідження у 72 пацієнтах із BMS рандомізованим, подвійним сліпим та контрольованим способом. Пацієнти були розділені на експериментальну групу (n = 38) та контрольну групу (n = 34). Пацієнтів навчали приймати дві капсули на день Catuama протягом 8 тижнів. Після лікування дослідники спостерігали, що симптоми зменшувались на 52,4% в експериментальній групі та на 24,2% у контрольній групі, зберігаючи ці результати стабільними до кінця 12 тижнів. Один пацієнт скаржився на сонливість та збільшення ваги, а інший - на безсоння.

АЛОЕ ВЕРА (Алое Барбаденсіс)

Алое вера, відоме як алое, алое Барбадос або алое Кюрасао, є рослиною сімейства Ксантореї, Підродина Asphodeloideae. В даний час існує понад 250 різних визнаних сортів алое, з яких лише три чи чотири мають значні цілющі або лікувальні властивості. Найпотужніший з них, багатий на вітаміни, мінерали, амінокислоти та ферменти алое вера 79 .

АКУПУНКТУРА

ПІЗНІТНА ТЕРАПІЯ

Когнітивна терапія, або психотерапія, з’являється все більше в літературі. Ця терапія стає все більш ефективною у лікуванні пацієнтів із МСК, знижуючи рівень тривожності та покращуючи їх дискомфорт. Бергдал та ін. 82, провели дослідження, в якому вони продемонстрували поліпшення симптомів у пацієнтів із СКМ, які отримували лише когнітивну терапію, показавши значну різницю з групою плацебо.

Феміано та ін. 26, вивчав групу лише з когнітивною терапією (2 год/тиждень, протягом 2 місяців), інша група давала лише ALA (600 мг/день протягом 2 місяців), інша група проходила комбінацію двох попередніх (когнітивна терапія та ALA ), а контрольною групою було плацебо. Найбільш значущий результат спостерігався у групі, яка використовувала когнітивну терапію з АЛК, із повним дозволом у 53% та деяким поліпшенням у 90%.

МОВНИЙ ЗАЩИТНИК

Hypericum Perforatum

ВИСНОВКИ

Для кращого розуміння їх патології важливо інформувати пацієнтів про природу цього захворювання. Окрім основного джерела інформації, яке є клініцист, ми маємо й інші джерела інформації, такі як веб-сторінки з акредитованою інформацією, орієнтовані на пацієнтів із BMS.