Залежно розміру

Затверджений текст рішення про зміни, ев. No .: 2018/04612-ZME

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ

1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ

2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД

Діюча речовина: лауромакрогол 400

Етоксисклерол 0,5% - містить 5 мг/1 мл лауромакроголу 400

Етоксисклерол 1% - містить 10 мг/1 мл лауромакроголу 400

Етоксисклерол 2% - містить 20 мг/1 мл лауромакроголу 400

Етоксисклерол 3% - містить 30 мг/1 мл лауромакроголу 400

Допоміжні речовини з відомим ефектом:

Етоксисклерол 0,5%, 1%, 2%, 3% містить 42 мг етанолу в 1 мл.

Етоксисклерол 0,5%, 1%, 2%, 3% містить 0,310 мг натрію в 1 мл.

Етоксисклерол 0,5%, 1%, 2%, 3% містить 0,124 мг калію в 1 мл.

Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.

3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

Безбарвний, прозорий розчин.

4. КЛІНІЧНІ ДАНІ

4.1 Терапевтичні показання

Склеротизація метричних вариксів та центральних жил метричних варикозів.

Склеротизація центральних вен метричних варикозних, ретикулярних варикозних і малих варикозних діаметрів (діаметр 1-3 мм).

Етоксисклерол 2%

Склеротизація варикозу середнього розміру (діаметром 3-6 мм) у разі хронічної венозної недостатності, напр. при варикозі.

Етоксисклерол 3%

Склеротизація варикозного розширення вен нижніх кінцівок: варикозне розширення вен від середнього до великого (діаметр 3-6 мм),

склеротерапія геморою (I і II ступінь).

4.2 Дозування та спосіб введення

Як правило, дозу 2 мг лауромакроголу 400 на кг ваги на добу не слід перевищувати. Загалом пацієнту з вагою 70 кг можна ввести 140 мг лауромакроголу 400. Однак фактичні введені дози зазвичай значно нижчі за максимальну дозу.

140 мг лауромакроголу 400 міститься в:

28 мл розчину для ін’єкцій етоксисклеролу 0,5%

14 мл розчин для ін’єкцій етоксисклерол 1%

7 мл розчину для ін’єкцій етоксисклеролу 2%

4,6 мл розчину для ін’єкцій етоксисклеролу 3%

Широкий варикоз завжди повинен лікуватися декількома фазами лікування.

Під час початкового лікування пацієнта, схильного до алергічних реакцій, слід робити не більше 1 ін’єкції. Залежно від результату, на наступних етапах лікування можуть бути зроблені кілька ін’єкцій за умови, що максимальна доза лауромакроголу 400 не перевищена.

Етоксисклерол 0,5%, 1%

Склеротерапія сортів батогів

Залежно від розміру ділянки, яку потрібно обробити, її вводять повільним внутрішньовенним введенням в одній ін’єкції

0,1-0,2 мл 0,5% Етоксисклерол.

Склеротерапія центрального варикозу

Залежно від розміру ділянки, яку потрібно обробити, її вводять в одній ін’єкції повільним внутрішньовенним введенням

0,1 - 0,2 мл Етоксисклерол 0,5% або 1% .

Склеротерапія ретикулярних варикозів

Залежно від розміру варікса, що лікується, вводять 0,1 - 0,3 мл етоксисклеролу 1% внутрішньовенно в одній ін’єкції.

Склеротерапія малого варикозу

Залежно від розміру варіксу, що лікується, вводять 0,1-0,3 мл етоксисклеролу 1% внутрішньовенно в одній ін’єкції.

Етоксисклерол 2%, 3%

Склеротерапія варикозу середнього розміру

Етоксисклерол 2% або 3% застосовується залежно від діаметра варикозу, призначеного для склерозування. На першій фазі лікування слід зробити лише одну ін’єкцію 0,5 - 1 мл етоксисклеролу 2% або 3%. Залежно від результату лікування та тривалості ділянки, яку слід склеротизувати, під час подальшого лікування можуть застосовуватися багаторазові ін’єкції до 2 мл на ін’єкцію за умови максимальної дози лауромакроголу 400.

Етоксисклерол 3%

Склеротерапія великих варикозних вен (діаметром 3-6 мм і 4-8 мм)

На першій фазі лікування слід зробити лише одну ін’єкцію 1 мл 3% розчину етоксисклеролу. Залежно від результату лікування та довжини склерозуючої секції, при наступних обробках можуть бути введені багаторазові ін'єкції (2-3) до 2 мл на ін'єкцію за умови максимальної дози лауромакроголу 400.

Під час лікування не слід перевищувати загальну кількість 3 мл 3% -ного етоксисклеролу. Залежно від знахідки вводять максимум 1 мл шляхом суворої підшкірної ін’єкції в один вузол. Виняток становлять чоловічі вузли з локалізацією 11 годин, куди слід застосовувати не більше 0,5 мл.

Ін'єкцію роблять строго підслизово безпосередньо у вузол або під ним.

Особлива обережність потрібна в області сфінктера прямої кишки через ризик пошкодження та подальших проблем з нетриманням. При лікуванні геморою у чоловіків протягом 11 годин введена кількість не повинна перевищувати 0,5 мл 3% розчину етоксисклеролу для ін’єкцій через близькість простати та уретри.

Залежно від ступеня ураження та ступеня поширення геморою доцільно повторювати лікування з інтервалом 1-2 тижні.

Спосіб і час прийому

Етоксисклерол 0,5% та 1%

Ін'єкцію роблять лише горизонтально або на 30-45 ° вище горизонтального положення піднятої нижньої кінцівки.

Всі ін’єкції необхідно робити внутрішньовенно, включаючи ін’єкції у варикозне розширення вен.

Використовуються найтонші голки (наприклад, інсулін) та високоякісні шприци, що плавно рухаються. Ін'єкцію роблять тангенціально, повільним введенням та внутрішньовенним положенням голки.

Залежно від поширеності варикозу, може знадобитися кілька повторень лікування.

Етоксисклерол 2%

Незалежно від методу ін'єкції (пацієнту, що стоїть лише з канюлею, або пацієнту, що сидить з ін'єкцією, готовій до ін'єкції), препарат слід вводити лише горизонтально або на 30-45 ° вище горизонтального положення піднятої ноги.

Ін’єкції повинні бути строго внутрішньовенними!

Залежно від тяжкості та ступеня поширеності варикозу, може знадобитися кілька повторних процедур з інтервалом 1-2 тижні.

Етоксисклерол 3%

Незалежно від методу ін'єкції (пацієнту, що стоїть лише з канюлею, або пацієнту, що сидить з ін'єкцією, готовій до ін'єкції), препарат слід вводити лише горизонтально або на 30-45 ° вище горизонтального положення піднятої ноги.

Ін’єкції повинні бути строго внутрішньовенними!

Залежно від тяжкості та ступеня поширеності варикозу, може знадобитися кілька повторних процедур з інтервалом 1-2 тижні.

Примітка щодо всіх склеротизацій:

Будь-які утворені внутрішньосудинні тромби видаляються плямистим розрізом та експресією тромбу.

Компресивна терапія після ін’єкції етоксисклеролу

Після покриття місця ін’єкції накладають міцну компресійну пов’язку, і пацієнта слід негайно спостерігати за лікарем протягом 30 хвилин.

Після склерозування варикозного розширення батога пов'язку накладають протягом 2-3 днів, інакше 5-7 днів (етоксисклерол 0,5% та 1%). При великому варикозному розширенні вен доцільна додаткова компресійна обробка перев’язками з коротким ходом.

Після введення 2%, 3% розчину етоксисклеролу для ін’єкцій компресійну пов’язку слід носити протягом 3-5 тижнів. При великому варикозному розширенні вен доцільна подальша компресійна обробка пов'язками з коротким ходом протягом декількох місяців.

Бандаж повинен бути захищений від ковзання, особливо на стегнах і кінцівках конічної форми; рекомендується використовувати пінопластову опору під саму компресійну пов’язку.

Успіх лікування склерозуванням істотно залежить від подальшої компресійної обробки.

Зняти бинти можна лише з піднятою нижньою кінцівкою, і їх слід прикріплювати щоразу, навіть на короткий час, встаючи.

4.3 Протипоказання

Прийом етоксисклеролу абсолютно протипоказаний у наступних випадках:

- Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.

- Гострі серйозні системні захворювання (переважно неліковані).

Склеротерапія варикозу абсолютно протипоказана при:

- пацієнти, прикуті до ліжка або не здатні ходити

- важкі артеріосклеротичні артеріальні захворювання (Фонтен III та IV ступеня)

- пацієнти з тромбоемболічними захворюваннями

- пацієнти з ризиком тромбозу (наприклад, у пацієнтів з багатьма факторами ризику, такими як використання гормональної контрацепції, ожиріння, куріння, тривала або постійна нерухомість тощо)

Склеротизація геморою абсолютно протипоказана при гострому запаленні анальної області.

Залежно від ступеня тяжкості, склеротерапія варикозу та геморою може бути відносно протипоказана пацієнтам:

- з відомою гіперкоагуляцією

- з гарячковими станами

- при бронхіальній астмі або відомій сильній схильності до алергії.

Залежно від ступеня тяжкості, варикозна склеротерапія може бути відносно протипоказана пацієнтам:

- з метричними варикозами: 2 ступінь (артеріальні оклюзії) атеросклеротичних оклюзійних захворювань (за Фонтеном)

- з набряками нижніх кінцівок (на які не може вплинути компресія)

- при запальних захворюваннях шкіри в обробленій області

- з симптомами мікроангіопатії або нейропатії

- з обмеженою рухливістю або загальним поганим самопочуттям

4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання

Склеротерапія варикозу

Склерозуючий препарат ні в якому разі не можна вводити внутрішньоартеріально, оскільки може виникнути сильний некроз, можливо з необхідністю подальшої ампутації. У цих випадках слід негайно проконсультуватися з ситуацією у судинного хірурга (див. Розділ 4.9 Передозування).

Нанесення будь-якого склерозуючого препарату на область обличчя повинно бути ретельно і ретельно продумане, оскільки внутрішньосудинна ін’єкція може зменшити тиск в артеріях, що призведе до незворотного пошкодження очей (сліпота).

У деяких областях, таких як стопи і щиколотки, слід застосовувати лише невеликі кількості та низькі концентрації склерозуючого препарату, оскільки існує підвищений ризик ненавмисного введення в артерію. Цим ділянкам слід надавати посилений догляд під час лікування.

При склерозуванні геморою слід дотримуватися обережності, щоб не пошкодити внутрішню кишку прямої кишки та уникнути проблем з нетриманням.

При лікуванні геморою у чоловіків у місці 11 годин не вводьте більше 0,5 мл 3% -ного етоксисклеролу через близькість інших структур (простати та уретри).

Стресова кардіоміопатія
Повідомлялося про стресову кардіоміопатію (Tako Tsubo) після склеротерапії етоксисклеролом. Пацієнтів, які скаржаться на біль у грудях або дискомфорт під час або після процедури, слід негайно обстежити та контролювати. Всім пацієнтам слід також повідомити про цю можливу побічну подію та проінструктувати негайне звернення до лікаря у разі виникнення будь-яких симптомів.

Допоміжні речовини з відомим ефектом

Усі концентрації етоксисклеролу включають:

- 5 об.% Етанолу (алкоголю), який може бути шкідливим для хворих на алкоголізм або тих, хто перебуває на лікуванні алкоголізму дисульфірамом. Це необхідно враховувати при годуванні груддю та вагітним жінкам

жінки, діти та групи високого ризику, такі як пацієнти із захворюваннями печінки або епілепсією.

- менше 1 ммоль (39 мг) калію на флакон, тобто по суті незначна кількість калію.

- менше 1 ммоль (23 мг) натрію на флакон, тобто по суті незначна кількість натрію.

4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Лауромакрогол 400 - місцевий анестетик. Одночасне введення іншого анестетика може посилити ефект його впливу на серцево-судинну систему (наприклад, антиаритмічний ефект).

4.6 Фертильність, вагітність та лактація

Недостатньо досвіду застосування етоксисклеролу вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність, але не мають тератогенного потенціалу (див. Розділ 5.3 Доклінічні дані про безпеку). Отже, Етоксисклерол слід застосовувати під час вагітності лише у разі крайньої необхідності.

Немає досліджень щодо можливого проникнення лауромакроголу 400 у грудне молоко. Якщо склерозування необхідне під час грудного вигодовування, рекомендується припинити грудне вигодовування на 2-3 дні.

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Жодних побічних ефектів етоксисклеролу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не відомо.

4.8 Небажані ефекти

Склеротерапія варикозу

Після випадкової (параваскулярної) ін’єкції етоксисклеролу в навколишні тканини місцеві побічні реакції (наприклад, некроз) виникали переважно в шкірі та підшкірній клітковині (рідше нерви). Такий ризик вищий при більших концентраціях та обсягах етоксисклеролу.

Крім того, спостережувані побічні реакції, перераховані нижче, оцінювались на основі таких специфікацій частоти:

Дуже часто (≥ 1/10)

Поширені (≥ 1/100 до 14 C-лауромакроголу 400 у розведеному розведеному розчині підшкірної вени. Часовий проміжок плазмового лауромакроголу 400 був двофазним - з кінцевим періодом напіввиведення лауромакроголу 400 та його мічених метаболітів 4,09 години. AUC∞ становила 3,155 xg xh/мл, загальний кліренс 11,68 л/год. З введеної дози 89% було виведено з крові протягом перших 12 годин.

В іншому дослідженні у 6 пацієнтів із варикозним розширенням (діаметр> 3 мм) після лікування етоксисклеролом 3% визначали плазмові концентрації молекул основного лауромакроголу 400 (не метаболізованих). Період напіввиведення незмінених компонентів із плазми становив 0,94 - 1,27 год, AUC∞ 6,19 - 10,90 мкг х год/мл.

5.3 Доклінічні дані про безпеку

В експериментах на тваринах лауромакрогол 400 виявив порівняно низьку гостру токсичність. Фармакологічні дослідження безпеки показали несприятливі хронотропні, інотропні та дромотропні ефекти, при яких артеріальний тиск знижується. Додаткові антиаритмічні ефекти спостерігались при одночасному застосуванні з іншими місцевими анестетиками. Повторне введення етоксисклеролу показало значні гістологічні зміни в кишечнику, надниркових залозах та печінці всіх досліджених видів, як у кроликів, так і в нирках.

Лауромакрогол 400 призводив до гематурії у всіх досліджених видів. Збільшення маси печінки спостерігалось із дози 4 мг/кг маси тіла на добу у самців щурів, а збільшення активності ALT/GPT та AST/GOT спостерігалося з 14 мг/кг маси тіла.

Лауромакрогол 400 був широко випробуваний in vitro та in vivo. Усі аналізи показали негативні результати, лише один аналіз in vitro викликав поліплоїди в клітинах ссавців. Однак, якщо етоксисклерол застосовувати за призначенням, не очікується клінічно значущого генотоксичного потенціалу.

Щоденне внутрішньовенне введення лауромакроголу 400 протягом декількох тижнів або під час органогенезу не впливало на фертильність самців чи жінок чи ранній розвиток плода та не виробляло тератогенних ефектів у щурів та кроликів, але ембріональні та фетоксичні ефекти (збільшення плодової та фетальної смертності, менша вага плода) при збільшенні токсичної дози для матері. Коли тривалість лікування протягом періоду органогенезу обмежувалась інтервалами чотири дні поспіль, токсичності для матері та ембріональних/фетотоксичних ефектів (кролики) не спостерігалося. Перинатальний та постнатальний розвиток, поведінка та розмноження не погіршувались у щурів, матері яких отримували i. в. лауромакрогол 400 через день під час пізньої вагітності та лактації. Лауромакрогол 400 перетинає плацентарний бар’єр у щурів.