Додаток No 1 для повідомлення про зміну, реєстраційний номер: 2020/02891-Z1B 2018/02679-REG
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
250 мг м’яких капсул
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна капсула METOPIRONE містить 250 мг метирапону.
Допоміжні речовини з відомим ефектом:
Кожна капсула містить 0,71 мг етил-парагідроксибензоату натрію та 0,35 мг пропіл-натрію парагідроксибензоату.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Білі до жовтувато-білих, довгасті, непрозорі, м’які желатинові капсули, надруковані червоним кольором із нанесеним на одній стороні «HRA» та злегка в’язкою до в’язкою.
Розмір капсули: довжина 18,5 мм, діаметр 7,5 мм.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Як діагностичний тест при АКТГ-недостатності та при диференціальній діагностиці АКТГ-залежного синдрому Кушинга.
Для лікування пацієнтів з ендогенним синдромом Кушинга.
4.2 Дозування та спосіб введення
Дозування
Діагностичні програми
(i) Короткий однодозовий тест - діагностика недостатності АКТГ
Цей тест можна проводити амбулаторно. У цьому тесті рівні 11-дезоксикортизолу та/або АКТГ у плазмі крові визначаються після одноразової дози МЕТОПІРОНУ. Пацієнту дають 30 мг/кг (максимум 3 г МЕТОПІРОНУ) опівночі з йогуртом або молоком, щоб мінімізувати нудоту та блювоту.
Дітям рекомендується та ж доза, що і дорослим.
Зразок крові для дослідження беруть рано вранці (з 7:30 до 8:00). Плазму слід заморожувати якомога швидше. Хворому вводять профілактичну дозу 50 мг кортизону ацетату.
Нормальні значення залежатимуть від методу, що використовується для визначення рівня АКТГ та 11-дезоксикортизолу. Інтактний запас АКТГ зазвичай підтверджується підвищенням рівня АКТГ у плазмі до мінімуму до 44 пмоль/л (200 нг/л) або збільшенням 11-дезоксикортизолу до понад 0,2 мкмоль/л (70 мкг/л). В якості запобіжного заходу пацієнтів із підозрою на адренокортикальну недостатність слід госпіталізувати на одну ніч.
(ii) Багатодозова проба - діагностика недостатності АКТГ та диференціальна діагностика адренокортикальна гіперфункція при синдромі Кушинга.
Хворий повинен бути госпіталізований. У цьому тесті вимірюється рівень стероїдів у сечі. У перший день вихідні значення визначаються за 24 години до тесту. Наступного дня дають 500-750 мг МЕТОПІРОНУ кожні 4 години протягом 24 годин, даючи загальну дозу від 3,0 до 4,5 г. Ефект оцінюють у двох послідовних 24-годинних пробах сечі. Максимальний ефект МЕТОПІРОНУ на рівень стероїдів у сечі повинен бути досягнутий протягом наступних 24 годин.
Рекомендації щодо педіатричної дози базуються на обмежених даних. Дітям рекомендується доза 15 мг/кг маси тіла, мінімальна доза - 250 мг кожні 4 години, загалом 6 доз.
Пацієнтам рекомендується приймати капсули з молоком або після їжі, щоб мінімізувати нудоту та блювоту.
У разі нормальної аденогіпофізарної функції МЕТОПІРОН викликає значне підвищення рівня сечі 17-гідроксикортикостероїдів (17-OHCS) або 17 кетогенних стероїдів (17-KGS) (принаймні вдвічі більше вихідного рівня). Недостатня відповідь свідчить про вторинну адренокортикальну недостатність.
Надмірне підвищення рівня 17-OHCS або 17-KGS у сечі після введення МЕТОПІРОНУ свідчить про надмірне вироблення АКТГ, що призвело до гіперплазії надниркових залоз (синдром Кушинга). Таке збільшення можна розглядати як ознаку того, що у пацієнта немає надниркової пухлини, що виробляє вегетативний кортизол.
Терапевтичне використання
При лікуванні синдрому Кушинга початкова доза метирапону може коливатися від 250 до 1000 мг/добу залежно від тяжкості гіперкортицизму та причини синдрому Кушинга.
Лікування метирапоном можна починати з доз 750 мг/добу. У пацієнтів з важким синдромом Кушинга початкові дози можуть бути вищими - до 1500 мг/добу. При легких формах хвороби Кушинга або аденоми надниркових залоз або гіперплазії можуть застосовуватися нижчі початкові дози. Дозу метирапону слід регулювати індивідуально відповідно до потреб пацієнта та переносимості.
Звичайна підтримуюча доза коливається від 500 до 6000 мг/добу. Дозу слід вводити у три-чотири дози.
Добову дозу слід відкоригувати через кілька днів, щоб знизити середній рівень кортизолу в плазмі/сироватці крові та/або вільного кортизолу в сечі протягом 24 годин до нормального цільового значення або до досягнення максимально переносимої дози метирапону. Середній рівень кортизолу в сироватці/плазмі крові можна розрахувати із середнього значення 5–6 зразків плазми/сироватки, отриманих протягом дня, або з рівня кортизолу, отриманого незадовго до ранкової дози. Після щотижневого контролю рівня кортизолу в плазмі/сироватці крові та/або рівня вільного кортизолу в сечі протягом 24 годин, за необхідності слід проводити подальші корекції дози. Дози, як правило, коригуються протягом 1-4 тижнів. Коли рівні кортизолу наближаються до оптимальних, для моніторингу достатньо більш тривалих періодів (зазвичай раз на місяць або кожні 2 місяці).
Повна блокада кортизолу метирапоном може бути доповнена фізіологічною замісною терапією кортикостероїдами. Це може бути зроблено, коли рівень кортизолу в сироватці або сечі досягає нормального рівня, а дози метирапону збільшуються для повного придушення секреції кортизолу. У разі швидкого нарощування дози або у пацієнтів із циклічним синдромом Кушинга може бути додана фізіологічна кортикостероїдна замісна терапія.
Особливі популяції
Рекомендації щодо дитячого дозування ґрунтуються на обмежених даних. Повідомлення про випадки захворювання показують, що педіатричне застосування при лікуванні синдрому Кушинга не вимагає конкретних рекомендацій щодо дозування. Дозу слід регулювати індивідуально залежно від рівня кортизолу та переносимості.
Дозування як у дорослих. Наявні обмежені дані щодо застосування метирапону у літніх людей (≥65 років). Клінічні дані вказують на те, що жодне із показань не потребує конкретних рекомендацій щодо дозування.
Спосіб введення
Капсули слід приймати з молоком або після їжі, щоб мінімізувати нудоту та блювоту, які можуть заважати всмоктуванню.
4.3 Протипоказання
- Явна первинна адренокортикальна недостатність.
- Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Діагностичні програми
Діагностичний тест на метирапон повинен бути обмежений спеціалізованими лікарняними центрами.
Пацієнти зі зниженою секреторною здатністю надниркових залоз та важким гіпопітуїтаризмом
Перш ніж застосовувати МЕТОПІРОН для тестування, необхідно продемонструвати здатність кори надниркових залоз реагувати на екзогенний АКТГ, оскільки МЕТОПІРОН може призвести до гострої недостатності надниркових залоз у пацієнтів зі зниженою секреторною здатністю надниркових залоз та у пацієнтів із загальною недостатністю гіпофіза. У разі підозри на адренокортикальну недостатність тест слід проводити в лікарні з ретельним контролем.
Зниження функції печінки
Пацієнти з цирозом печінки часто виявляють уповільнену реакцію на МЕТОПІРОН через те, що порушення функції печінки подовжує період напіввиведення кортизолу з плазми.
Пацієнти з гіпотиреозом або пацієнти, які приймають препарати, що впливають на вісь гіпоталамус-гіпофіз-наднирники
У випадках гіпофункції щитовидної залози рівень стероїдів у сечі може зростати дуже повільно або взагалі не зростати у відповідь на МЕТОПІРОН. Ліки, що впливають на функцію гіпофіза або надниркових залоз, слід припинити перед проведенням тесту МЕТОПІРОН (див. Розділ 4.5). Якщо порушення функції надниркових залоз або аденогіпофіз є більш вираженими, ніж зазначено в результатах тесту, МЕТОПІРОН може спричинити тимчасову надниркову недостатність. Це можна швидко виправити за допомогою відповідних доз кортикостероїдів.
Терапевтичне використання
Нагляд
Його слід застосовувати лише під наглядом фахівців з відповідними пристроями для моніторингу клінічних та біохімічних реакцій. Лікування МЕТОПІРОНОМ призводить до швидкого зниження рівня циркулюючого кортизолу та, можливо, до гіпокортицизму/гіпоадреналізму. Тому пацієнтів слід контролювати та проінструктувати щодо симптомів та ознак, пов’язаних з гіпокортицизмом (наприклад, слабкість, втома, втрата апетиту, нудота, блювота, гіпотонія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, гіпоглікемія). У випадку задокументованого гіпокортицизму може знадобитися тимчасова замісна терапія екзогенним стероїдом (глюкокортикоїдом) та/або зменшення дози або припинення застосування МЕТОПІРОНУ.
Методи тестування
Надійний тест на неперехресну реактивність із стероїдними попередниками, такими як напр. специфічний імунологічний аналіз або рідинна хроматографічна мас-спектрометрія (LC-MS/MS) для вимірювання рівня кортизолу в плазмі/сироватці та сечі, щоб забезпечити точне регулювання дози метирапону.
Пацієнти з ектопічним синдромом Кушинга
У пацієнтів з ектопічним синдромом Кушинга під час лікування виникає ризик розвитку опортуністичних інфекцій, таких як МЕТОПІРОН. пневмонія, спричинена Pneumocystis jirovecii. Для цієї групи населення слід розглянути відповідне профілактичне лікування.
Гіпертонія
Тривале лікування МЕТОПІРОНОМ може призвести до гіпертонії через надмірну секрецію дезоксикортикостерону.
Грудне вигодовування
Недостатньо інформації про виведення метирапону в грудне молоко. Не можна виключати ризик для новонароджених/немовлят. Під час лікування МЕТОПІРОН грудне вигодовування слід припинити (див. Розділ 4.6).
Допоміжні речовини
Присутні допоміжні речовини: парагідроксибензоат натрію етил - натрію та парагідроксибензоат натрію натрію можуть викликати алергічні реакції, які можуть виникати з часом.
Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на капсулу, тобто по суті незначна кількість натрію.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Потенціал взаємодії метирапону частково невідомий, тому слід проявляти обережність при розпочатті та припиненні лікування іншими препаратами. Якщо спостерігаються зміни ефекту та/або профілю безпеки метирапону або супутніх ліків, слід вжити відповідних заходів.
Спостережувані взаємодії
При використанні в діагностиці: Антиконвульсанти (наприклад, фенітоїн, барбітурати), антидепресанти та нейролептики (наприклад, амітриптилін, хлорпромазин, альпразолам), гормони, що впливають на вісь гіпоталамус-гіпофіз, кортикостероїди, препарати щитовидної залози та ципрогептадин можуть впливати на результати тесту METOPOM.
Якщо припинення застосування цих ліків неможливе, перегляньте необхідність тесту на МЕТОПІРОН.
Очікувані взаємодії
МЕТОПІРОН може посилити токсичність парацетамолу (ацетамінофену) у людей.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Немає даних про застосування метирапону вагітним жінкам, або вони обмежені. Досліджень на тваринах недостатньо щодо репродуктивної токсичності (див. Розділ 5.3). МЕТОПІРОН не рекомендується застосовувати під час вагітності в якості діагностичного тесту або для лікування ендогенного синдрому Кушинга, якщо це не є абсолютно необхідним (у цьому випадку слід контролювати артеріальний тиск та належним чином лікувати артеріальну гіпертензію) або жінкам дітородного віку, які не використовують контрацепцію.
Недостатньо інформації про виведення метирапону в грудне молоко. Не можна виключати ризик для новонароджених/немовлят. Під час лікування МЕТОПІРОН грудне вигодовування слід припинити (див. Розділ 4.4).
Родючість
Вплив метирапону на фертильність людини не оцінювався в клінічних випробуваннях. Встановлено, що метирапон спричиняє несприятливий вплив на сперматогеноз та розвиток фолікулів яєчників у тварин, проте офіційні дослідження фертильності не проводились (див. Розділ 5.3).
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
МЕТОПІРОН має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Оскільки МЕТОПІРОН може спричиняти запаморочення та седацію, пацієнти не повинні керувати автотранспортом або працювати з механізмами, поки ці ефекти не зникнуть.
4.8 Небажані ефекти
Дані про безпеку базуються на спонтанних повідомленнях та опублікованій літературі. Побічні реакції на лікарські засоби (таблиця 1) перераховані за системними класами та преференційною термінологією MedDRA, використовуючи наступне правило: дуже поширені (≥1/10); загальні (≥1/100, o C.
6.5 Вид та вміст контейнера
Пляшка з ПНД (поліетилен високої щільності) із захисною гвинтовою кришкою, що містить 50 капсул.