Додаток No 1 до повідомлення про зміну, ev. No.: 2015/05414-Z1B
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Мітоміцин С Кйова
10 мг порошку для розчину для ін’єкцій/інфузій
20 мг порошку для розчину для ін’єкцій/інфузій
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
1 флакон містить 10 мг або 20 мг мітоміцину.
Допоміжні речовини з відомим ефектом: 1 флакон містить 240 мг або 480 мг хлориду натрію. Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Порошок для розчину для ін’єкцій або інфузій.
Кристалічний порошок з відтінком світло-блакитного до фіолетового.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Мітоміцин С Kyowa рекомендується при деяких типах пухлин з іншими лікарськими засобами або після невдалого первинного лікування. Препарат застосовується при багатьох онкологічних захворюваннях з метою покращення суб’єктивних та об’єктивних симптомів:
1. Комбінована хіміотерапія солідних злоякісних утворень:
- пухлина молочної залози: паліативна хіміотерапія при рецидивах або запущеному захворюванні;
- недрібноклітинний рак легенів (НМРЛ): неоад'ювантна хіміотерапія первинного неоперабельного захворювання, паліативна хіміотерапія запущеного захворювання;
- пухлина стравоходу, шлунка та підшлункової залози: паліативна хіміотерапія;
- колоректальна пухлина: паліативна хіміотерапія, включаючи внутрішньоартеріальне застосування при метастазах у печінку;
- пухлина прямої кишки: у поєднанні з опроміненням;
- рак шийки матки: неоад'ювантна та паліативна хіміотерапія.
Мітоміцин С є частиною звичайних хіміотерапевтичних схем.
2. Інтравезикальна хіміотерапія початкових стадій пухлини сечового міхура стадії Ta, Tis, T1: ад'ювантна місцева терапія після трансуретральної резекції (ТУР), паліативна терапія рецидивів або мультифокальних пухлин, недоступних при трансуретральній резекції.
3. Комбінована хіміотерапія хронічного мієлоїдного та хронічного лімфолейкозу.
4.2 Дозування та спосіб введення
Мітоміцин С застосовується:
- системно у вигляді внутрішньовенних ін’єкцій або інфузій,
- внутрішньоартеріально шляхом ін’єкції або короткочасної інфузії,
- внутрішньопорожнинні відп. інтравезикально у формі вмивання.
Мітоміцин С Kyowa постачається у вигляді сухої речовини і перед застосуванням розводиться водою для ін’єкцій залежно від вмісту препарату до цільового об’єму згідно з таблицею нижче. В результаті отримують ізотонічний розчин, придатний для внутрішньовенних або внутрішньоартеріальних ін’єкцій. Для внутрішньовенного введення дозу слід вводити якомога повільніше та дуже обережно, щоб уникнути можливої екстравазації. Для внутрішньоартеріального введення мітоміцин С можна наносити безпосередньо на пухлинні тканини. При приготуванні настою його додатково розбавляють сольовим розчином (0,9% розчин NaCl).
| Вміст мітоміцину | Цільовий обсяг (при розведенні водою для ін’єкцій) | Кінцева концентрація NaCl | рН |
| 10 мг | 25 мл | 0,96% | 5,5 - 7,0 |
| 20 мг | 50 мл | 0,96% |
Застосування пацієнтам з пухлинами сечового міхура
Для лікування поверхневих пухлин сечового міхура звичайну дозу 20-40 мг, розчинену у 20-40 мл фізіологічного розчину, закапують у сечовий міхур з уретральною спіраллю один або три рази на тиждень, щоб досягти загальної кількості 20 доз. Пацієнт повинен підтримувати його не менше однієї години. У цей період пацієнта слід обертати кожні 15 хвилин, щоб мітоміцин С контактував з усією уротеліальною поверхнею.
Слід бути обережним при спорожненні сечового міхура (при сечовипусканні), щоб уникнути місцевого забруднення паху та статевих органів.
З метою профілактики повторних поверхневих пухлин сечового міхура було випробувано кілька варіантів дозування, напр. 20 мг у 20 мл розчинника (розчинника) кожні 2 тижні та 40 мг у 40 мл розчинника один або три рази на місяць.
В обох випадках дозування слід коригувати відповідно до віку та клінічного стану пацієнта.
Дозування мітоміцину С зазвичай визначається відповідною хіміотерапевтичною схемою. Мітоміцин С вводять системно та внутрішньоартеріально з інтервалом 4-8 тижнів. Для внутрішньоміхурового введення інтервали введення визначаються типом терапії. Стандартні разові дози, включаючи інтервали, наведені в таблиці:
| Спосіб введення | Партія | Інтервал | Примітки |
| внутрішньовенно | 10 - 15 мг/м 2 | 4 - 8 тижнів | |
| внутрішньоартеріально | 10 мг/м 2 | 4 - 8 тижнів | |
| внутрішньоміхурово | 20 - 40 мг | 1 тиждень | лікування рецидивів або мультифокальної пухлини, недоступна ТУР загалом 20 заявок |
| 20 - 40 мг | 2 дні (заявка 3 рази на тиждень) | ||
| 20 - 40 мг | 1 - 3 місяці | ад'ювантна терапія після ТУР * загальний час нанесення 12 місяців |
* TUR = трансуретральна резекція
Максимальна кумулятивна доза щодо перелічених нижче побічних реакцій становить 60 мг/м 2 як для системного, так і для внутрішньоартеріального введення. Для внутрішньоміхурового введення максимальна кумулятивна доза не обмежується.
Через можливість накопичення мієлотоксичності нормальні показники рівня периферичної крові є умовою прийому. Залежно від розвитку показників периферичної крові після введення мітоміцину С, наступні корекції дози також можуть бути рекомендовані під час наступного циклу хіміотерапії (після того, як показники крові нормалізуються):
Через кумулятивну мієлосупресію пацієнта слід повторно обстежувати після кожного курсу лікування та зменшувати дозу, якщо виникають токсикологічні ефекти. Дози, що перевищують 0,6 мг/кг, не виявляють більшого ефекту, навпаки, вони набагато токсичніші, ніж менші дози.
Якщо хвороба погіршується після двох процедур, прийом препарату слід припинити, оскільки перспективи поліпшення мінімальні.
4.3 Протипоказання
- Відома гіперчутливість або ідіосинкратична реакція на діючу речовину або будь-яку допоміжну речовину, зазначену в розділі 6.1.
- Тромбоцитопенія, порушення згортання крові та посилення кровотечі.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Мітоміцин С Kyowa слід вводити під наглядом лікаря, який має досвід у галузі цитотоксичної онкологічної хіміотерапії.
Місцеві виразки та целюліт можуть виникати через екстравазацію в тканини після внутрішньовенного введення препарату; тому під час нанесення слід дотримуватися максимальної обережності. Якщо відбувається екстравазація, рекомендується негайно інфільтрувати уражену ділянку 8,4% розчином бікарбонату натрію з подальшою ін’єкцією 4 мг дексаметазону. Системне введення 200 мг вітаміну В6 може сприяти відростанню пошкоджених тканин.
За пацієнтами слід ретельно спостерігати та піддавати їх частим лабораторним дослідженням (гематологічні дослідження, тести печінки, функції нирок тощо) з особливим урахуванням показників периферичної крові, включаючи кількість тромбоцитів. Якщо кількість лейкоцитів не перевищує 3,0 х 10 9/л, а кількість тромбоцитів не перевищує 90 х 10 9/л, повторне дозування виключається.
Кризові значення зазвичай реєструються через чотири тижні після лікування, і оскільки токсичність, як правило, кумулятивна, ризик зростає після кожної процедури лікування. Можуть виникнути серйозні побічні ефекти, напр. пригнічення кісткового мозку. У разі виявлення будь-яких відхилень слід вжити відповідних заходів лікування, напр. зменшити дозу або припинити прийом препарату.
Позасудинний витік може спричинити ущільнення або некроз у місці ін’єкції. Внутрішньоартеріальне введення препарату може спричинити шкірні захворювання, напр. біль, почервоніння, еритема, пухирі, ерозія та виразки, що може призвести до некрозу шкіри та м’язів. Оскільки приплив розчину лікарського засобу до нецільових ділянок при введенні в печінкову артерію може спричинити виразку шлунково-кишкового тракту, кровотечі, перфорацію тощо, положення кінчика катетера та зони розподілу ліків слід підтвердити рентгенологічно або іншим чином, враховуючи: будь-яке відхилення або зміщення котушки та швидкість вливання. У разі виникнення будь-якого із симптомів застосування препарату слід припинити та вжити відповідних медичних заходів.
Враховуючи випадкові повідомлення про серйозну ниркову токсичність, що виникає після лікування, функцію нирок слід контролювати до і після кожного лікування.
Педіатричне населення, хворі та літні пацієнти, пацієнти дітородного віку
Мітоміцин С Кйова слід з обережністю застосовувати дітям та хворим, які мають:
- проблеми з печінкою або нирками, оскільки ліки можуть викликати побічні ефекти,
- схильність до депресії кісткового мозку та кровотеч, оскільки обидва ці стани можуть погіршити ліки,
- інфекційне захворювання, яке може посилитися при депресії кісткового мозку,
- вітряної віспи, оскільки можуть виникати системні розлади, що призводять до смерті.
Якщо Митоміцин С Kyowa призначений дітям та пацієнтам дітородного віку, слід також враховувати його вплив на статеві залози. Безпека ін’єкцій мітоміцину С Kyowa у дітей не встановлена. Побічні реакції слід з обережністю спостерігати при призначенні дітям.
У літніх пацієнтів часто спостерігається знижена фізіологічна функція, депресія кісткового мозку, яка може мати тривалий перебіг; тому Митоміцин С Кйова слід застосовувати з обережністю у цій популяції та слід уважно стежити за їх клінічним станом.
Повідомлялося про гострий лейкоз (у деяких випадках із перелейкемічною фазою) у пацієнтів, які одночасно з іншими протипухлинними препаратами лікувались мітоміцином С Kyowa.
Цей препарат містить 23 - 27 мг натрію на дозу. Це повинно враховуватися пацієнтами з порушеннями функції нирок або пацієнтами на дієті з контрольованим натрієм.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Основною взаємодією, яка виникає з мітоміцином С, є посилення мієлотоксичності при одночасному застосуванні інших мієлотоксичних цитостатиків.
Також спостерігались більш рідкісні взаємодії:
- Антинеопластична дія мітоміцину С посилюється похідними дикумаролу (етилацетат біскуту, варфарин), особливо під час спільного опромінення. Мітоміцин С активується ксантиндегідрогеназою, яка стимулюється дикумаролами.
- На фармакокінетику мітоміцину С суттєво впливає N-ацетилцистеїн, який значно підвищує його рівні в кістковому мозку та плазмі. Це збільшує ризик мієлотоксичності.
- Одночасне застосування мітоміцину С та доксорубіцину збільшує ризик кардіотоксичності через активацію вільних радикалів.
- Рідко спостерігається збільшення частоти анемії та тромбоцитопенії при одночасному застосуванні мітоміцину С та тамоксифену.
- Гострий бронхоспазм рідко спостерігався при застосуванні вінбластину після попереднього прийому мітоміцину С. Ускладнення з’явилося відразу після нанесення або через кілька годин.
- Синергія, ймовірно, при супутньому опроміненні та застосуванні мітоміцину С через його вплив на гіпоксичні клітини, стійкі до впливу іонізуючого випромінювання.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Дослідження на тваринах показали тератогенні ефекти мітоміцину С у всіх триместрах вагітності. Тому мітоміцин С не можна застосовувати вагітним жінкам або жінкам, для яких не можна виключати вагітність.
Якщо мітоміцин С вводять під час лактації, годування груддю слід припинити. Недостатньо інформації про безпеку мітоміцину С під час годування груддю.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Мітоміцин С безпосередньо не впливає на вашу здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Однак мітоміцин С зазвичай використовують у хіміотерапевтичній комбінації з іншими лікарськими засобами, включаючи протиблювотні засоби, тоді увагу може бути приділено.
Якщо виникають деякі побічні ефекти (загальна слабкість, млявість), це може постраждати.
4.8 Небажані ефекти
Основні побічні реакції, виявлені в літературному дослідженні, включали: лейкопенію, діагностовану у 130 (40,2%) з 323 пацієнтів; тромбоцитопенія у 75 (24,7%) з 304 пацієнтів, анорексія у 58 (21,8%) з 266 пацієнтів, нудота/блювота у 41 (15,4%) з 266 пацієнтів; почуття неспокою у 15 (5,6%) з 266 пацієнтів Втрата ваги у 18 (5,5%) з 329 пацієнтів схильність до кровотечі у 12 (3,6%) з 329 пацієнтів та анемія у 10 (3,0%)) з 329 пацієнтів.
Іноді нудота і блювота виникають відразу після лікування, але вони мають слабкий характер і не тривають довго. Також повідомлялося про випадки легеневої токсичності, такі як набряк легенів, інтерстиціальна пневмонія та фіброз легенів, що супроводжуються гарячкою, кашлем, задишкою, аномальними рентгенологічними даними та еозинофілією. У невеликої групи пацієнтів шкірна токсичність з побічними ефектами, такими як напр. алопеція (хоча рідше і також менш важка, ніж при застосуванні деяких інших цитотоксичних препаратів). Також повідомлялося про випадки кровотеч, висипань та виразок у роті.
Слід уважно спостерігати за пацієнтами, у яких розвивається шок або анафілактична реакція. Якщо виникають такі симптоми, як свербіж, висип, припливи, пітливість, задишка, падіння артеріального тиску, лікування слід негайно припинити та вжити відповідних медичних заходів.
Повідомлялося про випадки циститу, атрофії або скорочення сечового міхура (полакіурія, дизурія) та кальцинозу, коли препарат вводили внутрішньопузирною інстиляцією.
Нанесення на печінкову артерію може спричинити порушення функції печінки та жовчовивідних шляхів, такі як холецистит, холангіт (включаючи склерозуючий холангіт), білома (скупчення жовчі в черевній порожнині), некроз жовчних проток та порушення тканин печінки. Область застосування препарату повинна бути підтверджена рентгенологічно або іншими способами. Якщо є підозра на будь-яке із зазначених вище патологічних станів, лікування слід припинити та вжити відповідних медичних заходів.
Після введення також повідомлялося про такі побічні ефекти: судинний біль, флебіт, тромб, ущільнення або некроз у місці ін’єкції, біль, почервоніння, еритема, пухирі, ерозія та виразки, що може призвести до некрозу шкіри та м’язової тканини.
Інші повідомлення про побічні реакції, про які ще не повідомляється в тексті, включають:
Повідомлення про підозру на побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після отримання дозволу на продаж є важливим. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь-ризик препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозри на побічні реакції за допомогою національної системи звітності, встановленої в Додатку V.
4.9 Передозування
Якщо малоймовірне випадкове передозування, слід враховувати збільшення частоти поширених побічних реакцій, таких як лихоманка, нудота, блювота та мієлосупресія. Згодом ці стани потребують відповідних допоміжних заходів лікування.
5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
5.1 Фармакодинамічні властивості
Фармакотерапевтична група: цитостатики, інші цитотоксичні антибіотики, код АТС: L01DC03.
Мітоміцин С Кйова - протипухлинний антибіотик, який активується в тканинах організму до алкілуючого агента, здатного розщеплювати дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК) у ракових клітинах, утворюючи комплекс з ДНК.
Він також пригнічує поділ ракових клітин, втручаючись у біосинтез ДНК.
5.2 Фармакокінетичні властивості
Після внутрішньовенного введення Мітоміцин С Кйова швидко виводиться із сироватки in vivo.
Час, необхідний для зниження його сироваткової концентрації на 50% після ін’єкції болюсного введення 30 мг, становить 17 хвилин. Після внутрішньовенного введення 30 мг, 20 мг або 10 мг пікові концентрації у сироватці крові становили 2,4/г/мл, 1,7 мкг/мл та 0,52/г/мл відповідно. На швидкість виведення головним чином впливає метаболічний процес у печінці, хоча він відбувається і в інших тканинах. Цей рівень кліренсу обернено пропорційний максимальній концентрації в сироватці крові. Причиною вважається насиченість шляхів деградації. Близько 10% дози мітоміцину С Kyowa виводиться у незміненому вигляді із сечею. Через те, що метаболічні шляхи насичуються навіть при відносно низьких дозах, відсоток виділеної з сечею дози збільшується пропорційно збільшенню дози. У дітей екскреція внутрішньовенно Мітоміцину С Кйова подібна до такої у дорослих пацієнтів.
5.3 Доклінічні дані про безпеку
Окрім інформації, представленої в інших розділах цього КЗП, відсутні доклінічні дані, які мають відношення до лікаря, що призначає препарат.
6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ
6.1 Перелік допоміжних речовин
6.2 Несумісність
6.3 Термін зберігання
Мітоміцин С Кйова 10 мг: 4 роки
Мітоміцин С Kyowa 20 мг: 3 роки
Термін придатності після першого відкриття або подальшого відновлення:
З мікробіологічної точки зору, препарат слід застосовувати негайно. Якщо їх не використати негайно, за час та умови зберігання, що використовуються перед використанням, відповідальність несе користувач, і, як правило, вони не можуть перевищувати 24 годин при температурі від 2 до 8 ° C, якщо тільки розчинення та розведення не відбувалися в контрольованих та перевірених асептичних умовах .
6.4 Особливі заходи щодо зберігання
Зберігати при температурі нижче 25 ° C в оригінальній упаковці для захисту від світла та вологи.
Відновлений розчин слід захищати від світла та зберігати в холодильнику (див. Розділ 6.3).
6.5 Вид та вміст контейнера
Флакони з нержавіючого скла, гумова пробка, алюмінієвий отвір і кришка з ПВХ (синій - 10 мг, фіолетовий - 20 мг).
Вміст упаковки: 1 х 10 мг, 5 х 10 мг, 1 х 20 мг, 5 х 20 мг.
Не всі розміри упаковки можуть продаватися.
6.6 Спеціальні запобіжні заходи щодо утилізації та поводження з ними
Вміст флакона слід відновити з водою для ін’єкцій або фізіологічним розчином у кількості не менше 10 мл на флакон 10 мг.
Мітоміцин С Kyowa не повинен контактувати зі шкірою. Однак у разі контакту зі шкірою уражену ділянку слід кілька разів промити 8,4% розчином бікарбонату натрію, а потім водою з милом. Не рекомендується використовувати креми для рук та пом’якшувальні засоби, оскільки це може полегшити проникнення препарату в шкіру.
У разі потрапляння в око необхідні багаторазові промивання сольовим розчином. Потім протягом декількох днів слід спостерігати за виявленням ознак пошкодження рогівки. За необхідності слід розпочати відповідне лікування.
Будь-який невикористаний продукт або відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
7. ВЛАСНИК РАЗРЕШЕННЯ НА МАРКЕТИНГ
NORDIC Pharma, s.r.o.
252 42 Єсенице під Прагою
8. РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР
9. ДАТА ПЕРШОГО РЕЄСТРУВАННЯ/ПОВНОВЛЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ
Дата першої реєстрації: 19 вересня 2007 р
Дата останнього поновлення: 23 жовтня 2012 р