Додаток No 1 до повідомлення про зміну, ev. No .: 2015/06999-Z1A
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Оспорил 4 мг/5 мл концентрату для інфузійного розчину
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожен флакон концентрату 5 мл містить 4 мг золедронової кислоти (безводної).
Один мл концентрату містить золедронову кислоту (у вигляді моногідрату), еквівалентну 0,8 мг золедронової кислоти (безводної).
Допоміжна речовина з відомим ефектом цитрат натрію.
Кожен флакон об’ємом 5 мл містить 0,24 ммоль (5,6 мг) натрію.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Прозорий і безбарвний розчин, рН 6,0 - 6,5.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
- Профілактика подій, пов’язаних зі скелетом (патологічні переломи, компресія спинного мозку, променева терапія або хірургія кісток або індукована пухлиною гіперкальціємія) у дорослих пацієнтів із захворюваннями кісток при запущених злоякісних пухлинах.
- Лікування пухлинно-індукованої гіперкальціємії (ТІГ) у дорослих пацієнтів.
4.2 Дозування та спосіб введення
Золедронову кислоту слід призначати та вводити пацієнтам лише медичним працівникам, які мають досвід внутрішньовенного введення бісфосфонатів. Пацієнти, які отримують Оспоріл, повинні отримувати письмову інформацію про користувача та картку з нагадуваннями про пацієнта.
Профілактика скелетних подій у пацієнтів із захворюваннями кісток при запущених злоякісних пухлинах
Дорослі та люди похилого віку
Рекомендована доза для профілактики скелетних подій у пацієнтів із захворюваннями кісток при запущених злоякісних пухлинах становить 4 мг золедронової кислоти кожні 3-4 тижні.
Також пацієнтам слід давати пероральні добавки по 500 мг кальцію та 400 МО вітаміну D щодня.
Приймаючи рішення про лікування для запобігання пов’язаних зі скелетом подій у пацієнтів з метастазами в кістках, слід враховувати, що ефект від лікування буде відчуватися через 2-3 місяці.
Дорослі та люди похилого віку
Рекомендована доза для гіперкальціємії (кальцій у сироватці крові з поправкою на альбумін ≥ 12,0 мг/дл або 3,0 ммоль/л) - це разова доза 4 мг золедронової кислоти.
Порушення функції нирок
Лікування золедроновою кислотою у пацієнтів з ТІГ, які також мають тяжкі порушення функції нирок, слід розглядати лише після оцінки ризиків та переваг лікування. Пацієнти з креатиніном у сироватці крові> 400 мкмоль/л або> 4,5 мг/дл були виключені з клінічних випробувань. Не потрібно коригування дози у пацієнтів з ТІГ із вмістом креатиніну в сироватці крові 265 мкмоль/л або> 3,0 мг/дл.
Пацієнтам з кістковими метастазами, які мають помірне та помірне порушення функції нирок, визначене у цій групі пацієнтів як CLcr 30–60 мл/хв, перед початком лікування рекомендується наступна доза золедронової кислоти (див. Також розділ 4.4):
Базовий кліренс креатиніну (мл/хв)
Золедронова кислота Рекомендована доза *
*Дози розраховували, приймаючи цільову AUC 0,66 (мг • год/л) (CLcr = 75 мл/хв). При зменшенні доз очікується, що пацієнти з нирковою недостатністю досягнуть тієї ж AUC, що і у пацієнтів з кліренсом креатиніну 75 мл/хв.
Після початку лікування креатинін у сироватці крові слід визначати перед кожною дозою золедронової кислоти і не застосовувати, якщо функція нирок погіршилась. У клінічних випробуваннях погіршення функції нирок визначали як:
- Збільшення на 0,5 мг/дл або 44 мкмоль/л у пацієнтів з нормальним вихідним рівнем креатиніну в сироватці крові (1,4 мг/дл або> 124 мкмоль/л).
У клінічних випробуваннях лікування золедроновою кислотою продовжували лише в тому випадку, якщо рівень креатиніну повернувся до 10% від вихідного рівня (див. Розділ 4.4). Лікування золедроновою кислотою слід продовжувати в тій же дозі, що і до переривання лікування.
Безпека та ефективність золедронової кислоти у дітей у віці від 1 року до 17 років не встановлені. Наразі доступні дані описані в розділі 5.1, але не дозволяють отримувати рекомендації щодо дозування.
Оспорил 4 мг/5 мл концентрату для інфузійного розчину, додатково розведеного у 100 мл (див. Розділ 6.6), слід вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 15 хвилин.
Знижені дози Оспорилу рекомендуються пацієнтам з нирковою та легкою нирковою недостатністю (див. Розділ «Дозування» вище та розділ 4.4).
Інструкція щодо приготування зменшених доз Оспорилу
При необхідності видаліть відповідний обсяг необхідного концентрату:
- 4,4 мл на дозу 3,5 мг
- 4,1 мл на дозу 3,3 мг
- 3,8 мл на дозу 3,0 мг
Інструкції щодо відновлення та розведення Оспорилу перед введенням див. У розділі 6.6. Зібраний концентрат необхідно розбавити 100 мл стерильного 0,9% мас./Об. Розчину хлориду натрію або 5% мас./Об. Розчину глюкози. Дозу слід вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 15 хвилин.
Концентрат Оспорилу не можна змішувати з інфузійними розчинами, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, наприклад Розчин Рінгера з лактацією, і його слід вводити у вигляді єдиного внутрішньовенного розчину в окремому інфузійному наборі.
Пацієнти повинні бути адекватно зволоженими протягом усього часу до і після введення Оспорилу.
4.3 Протипоказання
? Підвищена чутливість до діючої речовини, інших бісфосфонатів або будь-якої допоміжної речовини, переліченої в розділі 6.1.
? Грудне вигодовування (див. Розділ 4.6).
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Перед введенням золедронової кислоти пацієнтів слід обстежити, щоб переконатися, що вони адекватно зволожені.
Слід уникати надмірної гідратації у пацієнтів із ризиком серцевої недостатності.
Після початку терапії золедроновою кислотою слід ретельно контролювати нормальні метаболічні показники, пов’язані з гіперкальціємією, такі як кальцій, фосфат та магній у сироватці крові. Якщо розвивається гіпокальціємія, гіпофосфатемія або гіпомагнезіємія, може знадобитися короткочасне додаткове лікування. У нелікованих пацієнтів з гіперкальціємією, як правило, спостерігається певна ступінь ниркової недостатності, тому слід розглянути ретельний контроль функції нирок.
Пацієнтам, які отримують золедронову кислоту, не слід одночасно лікувати інший лікарський засіб, що містить те саме ліки або будь-який інший бісфосфонат, оскільки сукупна дія цих речовин невідома.
Слід належним чином оцінити стан пацієнтів з ТІГ та ознаки ниркової недостатності та визначити потенційну користь золедронової кислоти за її потенційним ризиком.
Вирішуючи, чи проводити скелетні профілактичні заходи пацієнтам з кістковими метастазами, слід враховувати, що ефект від лікування починається через 2-3 місяці.
Повідомлялося про порушення функції нирок із застосуванням золедронової кислоти. Фактори, які можуть збільшити потенціал для ниркової недостатності, включають дегідратацію, вже існуючу ниркову недостатність, багаторазові цикли лікування золедроновою кислотою та іншими бісфосфонатами, а також використання інших нефротоксичних препаратів. Хоча введення золедронової кислоти у дозі 4 мг протягом 15 хвилин зменшує цей ризик, погіршення функції нирок все-таки може мати місце. Повідомлялося про порушення функції нирок, прогресування ниркової недостатності та діаліз у пацієнтів після початкової дози або одноразової дози 4 мг золедронової кислоти. Підвищення рівня креатиніну в сироватці крові також спостерігається у деяких пацієнтів, коли хронічна золедронова кислота вводиться у рекомендованих дозах для запобігання подіям, пов’язаним зі скелетом, хоча і рідше.
Рівень креатиніну в сироватці крові у пацієнтів слід визначати перед кожною дозою золедронової кислоти. Нижчі дози золедронової кислоти рекомендуються під час початку лікування у пацієнтів з метастазами в кістках із легкою та помірною нирковою недостатністю. Золедронову кислоту не слід застосовувати пацієнтам, у яких під час лікування порушується функція нирок. Золедронову кислоту слід повторно вводити лише тоді, коли рівень креатиніну в сироватці крові повертається до рівня 10% від вихідного рівня. Лікування золедроновою кислотою слід розпочати з тієї ж дози, що і до переривання лікування.
Через потенційний вплив золедронової кислоти на функцію нирок, відсутність клінічних даних про безпеку у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю на початковому рівні (визначена в клінічних випробуваннях як рівень креатиніну в сироватці ≥ 400 мкмоль/л або ≥ 4,5 мг/дл у пацієнтів з ТІГ та ≥ 265 мкмоль/л або ≥ 3,0 мг/дл у пацієнтів з раком та кістковими метастазами) і лише обмежені фармакокінетичні дані у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю на початковому рівні (кліренс креатиніну 5 місяців та зниження частоти аналізу множинних подій показали зменшення на 36% ризик розвитку СРЕ у групі золедронової кислоти порівняно з плацебо, а пацієнти, які отримували золедронову кислоту 4 мг, повідомляли про менший біль, ніж пацієнти, які отримували плацебо. із золедроновою кислотою страждав патологічними вадами розвитку. знаменність. Ефекти лікування були менш вираженими у пацієнтів з бластними ураженнями. Результати ефективності наведені в таблиці 2.
У другому клінічному дослідженні, яке включало солідні пухлини, крім раку молочної залози або передміхурової залози, золедронова кислота в дозі 4 мг значно зменшила частку пацієнтів із СРЕ, подовжила медіану часу до першого СРЕ>> 2 місяці та знизила частоту скелетної захворюваності. Аналіз множинних подій показав зниження ризику розвитку SRE на 30,7% у групі золедронової кислоти 4 мг порівняно з плацебо. Результати ефективності наведені в таблиці 3.
Таблиця 2: Результати ефективності (пацієнти з раком передміхурової залози, які лікуються гормонами)