інфаркт

Вступ: Ожиріння є добре встановленим фактором ризику серцево-судинних захворювань, хоча існують суперечки щодо його впливу на лікарняну смертність у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС).

Цілі: Проаналізувати клінічні характеристики пацієнтів із ожирінням, а також їх супутню патологію та розвиток при ГКС. Визначити взаємозв’язок між індексом маси тіла (ІМТ) та внутрішньолікарняною смертністю при ГКС.

Методи: Проаналізовано фактори серцево-судинного ризику, клінічні та гемодинамічні змінні та шкали GRACE та TIMI у пацієнтів, які послідовно приймались на ГКС протягом 2009-2010 років, включені до бази даних RENACÍ (з розділу Ішемічна хвороба серця та медичних підрозділів Коронарні артерії Іспанського кардіологічного товариства). Була вивчена кореляція між госпітальною смертністю та ІМТ, а також з групами, які є результатом класифікації зазначених змінних (нормальна вага (ІМТ 25 кг/м 2), надмірна вага (ІМТ 25-30 кг/м 2) та ожиріння (ІМТ> 30 кг/м 2).

Результати: Проаналізовано 824 пацієнти. Смертність становила 4,2% (35 пацієнтів). У багатофакторному аналізі ІМТ є незалежним фактором лікарняної смертності, будучи захисним фактором (АБО 0,739 (95% ДІ: 0,597-0,916), р = 0,006). Крім того, незалежними факторами ризику лікарняної смертності є вік із співвідношенням шансів (АБО) 1,122 (95% ДІ: 1,041-1,208), р = 0,003), діабет (АБО 3,813 (95% ДІ: 1,019-14,275), р = 0,047 ), Оцінка GRACE (АБО 1,037 (95% ДІ: 1,013-1,061), р = 0,002) та Кілліп IV під час прийому (АБО 88,520 (95% ДІ: 8,950-875,517), с 0,0001). Смертність у пацієнтів із нормальною вагою (n = 218), надмірною вагою (n = 399) та ожирінням (n = 172) становила відповідно 6,1%, 3,15%, 4,1%, без статистично значущих відмінностей між групами. У пацієнтів із зайвою вагою рівень артеріального тиску був гіршим, гірший показник Кілліпа та гірший показник TIMI при надходженні.

Висновки: Існує парадокс між індексом маси тіла та лікарняною смертністю у пацієнтів з гострим коронарним синдромом таким чином, що чим вище індекс маси тіла, тим нижча смертність. Однак його характеристика у пацієнтів із нормальною вагою, надмірною вагою та ожирінням не демонструє статистично значущих відмінностей.