харчової

В
В 		В

Мій SciELO

Індивідуальні послуги

Журнал

  • SciELO Analytics
  • Google Scholar H5M5 ()

Стаття

  • Іспанська (pdf)
  • Стаття в XML
  • Посилання на статті
  • Як цитувати цю статтю
  • SciELO Analytics
  • Автоматичний переклад
  • Надішліть статтю електронною поштою

Показники

  • Цитується SciELO
  • Доступ

Пов’язані посилання

  • Процитовано Google
  • Подібне в SciELO
  • Подібне в Google

Поділіться

Лікарняне харчування

версія В онлайновій версії ISSN 1699-5198 версія В друкованій версії ISSN 0212-1611

Nutr. Hosp.В т.25В No6В МадридВ Листопад/ГруденьВ 2010

Стратегії покращення харчової цінності меню, пропонованого в громадських резиденціях для людей похилого віку

Стратегії покращення харчової цінності страв, пропонованих державними будинками для престарілих

Кафедра фізіології. Університет Мурсії. Мурсія. Іспанія.

Це дослідження фінансується Мурчіанським інститутом соціальних дій (IMAS) Автономної спільноти регіону Мурсія, Іспанія.

Ключові слова: Люди похилого віку. Державний будинок престарілих. Оцінка меню. Харчова якість жиру. Калорійність профілю.

Скорочення

AGM: мононенасичені жирні кислоти.
AGP: поліненасичені жирні кислоти.
AGP: насичені жирні кислоти.
ГРУНУМУР: Науково-дослідна група з питань харчування Університету Мурсії.
IMAS: Інститут соціальних дій Мурчана.

Вступ

Наслідки недоїдання особливо драматичні для осіб, котрі перебувають у стаціонарному віці, які, як правило, є найбільш тендітними 5. З огляду на те, що ця група не може вільно вибирати дієту, яка відповідає рекомендаціям їх віку, державні установи та саме суспільство несуть відповідальність за забезпечення конкретних потреб у харчуванні цієї групи населення.

Тому наша мета полягала в тому, щоб оцінити меню шести громадських резиденцій для людей похилого віку в регіоні Мурсія, щоб вивчити їх відповідність рекомендаціям та прагнення шукати можливі стратегії, що оптимізують стан харчування та, отже, покращують стан здоров'я та якості життя мешканців.

Всього було проаналізовано 252 повних меню (сніданок, обід, обід, перекуси та вечері), які пропонували шість громадських резиденцій для людей похилого віку Мурсійського інституту соціальних дій (ІМАС) регіону Мурсія. У трьох вивчених резиденціях було запропоновано 28 різних меню, а в інших трьох - 56, з них 28 - на весняний та літній сезони, а інші 28 - на осінній та зимовий сезони. Всього користувачів пропонованих меню становило 643 особи віком від 64 років обох статей (385 жінок та 258 чоловіків), із середнім віком 78,9 ± 7,6 років (діапазон 65-96 років).

Вміст усіх продуктів та інгредієнтів різних страв, які пропонувались у кожному з повних щоденних меню, оцінювали за допомогою точного зважування. За цими кількостями оцінювали вміст енергії та макроелементів (білків, ліпідів та вуглеводів). Крім того, калорійний профіль та якість жиру вивчали через пропорції насичених жирних кислот (AGS), мононенасичених (AGM) та поліненасичених (AGP), а також внесок холестерину та клітковини. Для цього було використано комп’ютерний додаток GRUNUMUR 6, який включає таблиці складів іспанських продуктів 7,8 .

Результати були виражені як середнє значення ± стандартне відхилення і були порівняні з іспанськими рекомендаціями для літніх людей, тими, що описані в збалансованому харчуванні, в середземноморській дієті та в харчових цілях 8-10. Нарешті, з огляду на те, що пропонована кількість їжі відрізняється від фактичного споживання мешканців, як отримані результати, так і рекомендовані значення були виражені як функція їх калорійності (х 1000 ккал), щоб точніше знати якщо пропонована кількість поживних речовин охоплює конкретні рекомендації для людей похилого віку.

Середній калорійний профіль меню був достатнім для білків (14,2%), надмірним для ліпідів (40,2%) і дефіцитом вуглеводів (45,6%), причому резиденції № 2, 3 і 6 пропонували меню з більш незбалансованими калорійні профілі.

Що стосується клітковини, середній внесок меню, запропонованого в шести резиденціях, становив 28,3 г/день, при діапазоні 22,5 та 38,2 г/день, перевищуючи рекомендовану мінімальну кількість у всіх з них (рис. 4а). Однак у п'яти з шести досліджених резиденцій це значення не покривається, коли результати виражаються як функція калорійності (рис. 4b).

Пропорції трьох типів жирних кислот щодо кількості загальної енергії та загального жиру та їх порівняння з тими, що описані відповідно у збалансованому харчуванні та середземноморській дієті, використовувались як показники якості жиру у досліджуваних меню. . Подібним чином використовувались індекси оцінки якості жиру як ті, що описані в харчових цілях 8. Всі ці показники, розглянуті в цьому дослідженні, показують, що пропозиція риби була достатньою в меню, оскільки вони забезпечують достатню кількість AGP, і що оливкова олія використовувалася як основний кулінарний жир, забезпечуючи таким чином внесок AGM. Обидві характеристики пропонованого меню є корисними для здоров'я і повинні зберігатися в них. Тільки в резиденції №2 спостерігається незначний дисбаланс у якості мастила, який необхідно виправити.

З іншого боку, середній внесок клітковини в меню досяг мінімального рекомендованого значення, за винятком резиденцій № 3 та 6. Існує чимало переваг, які забезпечує достатнє споживання клітковини, особливо у людей похилого віку, які мають більшу тенденцію страждати запорами. Отже, у п’яти з шести досліджуваних резиденцій кількість клітковини слід збільшити, включаючи більшу пропозицію цільнозернових та бобових культур у меню.

Хоча цінні меню забезпечують достатню кількість енергії та білків для задоволення потреб користувачів у шести досліджуваних резиденціях та містять такі корисні властивості, як достатній запас риби та використання оливкової олії як основного кулінарного жиру, наше дослідження показує потрібно застосовувати деякі стратегії для поліпшення його харчової цінності. Для збільшення вмісту вуглеводів і клітковини на шкоду вмісту жиру та холестерину пропонуються стратегії заміщення частини страв із червоного м’яса, багатих насиченими жирами та холестерином, стравами на основі бобових культур, що разом із замінивши хліб та рафіновані злаки цільними зернами, внесок складних вуглеводів та клітковини збільшиться, одночасно зменшиться вклад жиру. Одночасно цілі молочні продукти слід замінювати на відповідні напівжирні, що сприятиме більшому зменшенню споживання жиру. Таким чином пропонується більш збалансована дієта, яка буде адаптована до конкретних потреб користувачів шести досліджених державних установ, що дозволить їм покращити свій харчовий статус.

Список літератури

1. Barrio E, AbellÃn A. Демографічні показники. Люди похилого віку в Іспанії. Державні статистичні дані та за автономними громадами. Звіт 2008, том I. Мадрид: Інститут для людей похилого віку та соціальних служб (IMSERSO). 2009; стор. 31-66. Доступно за адресою: http://www.imsersomayores.csic.es/estadisticas/informemayores/informe2008/index.html (консультація в березні 2010 р.). [Посилання]

2. Klausen B, Toubro S, Astrup A. Вплив віку та статі на витрату енергії. Am J Clin Nutr 1997; 1 (65): 895-907. [Посилання]

3. Macintosh C, Morley JE, Chapman IM. Анорексія старіння. Харчування 2000; 16: 983-995. [Посилання]

4. Брауні С. Чому люди похилого віку мають ризик дефіциту харчування? Int J Nurs Pract 2009; 12 (2): 110-118. [Посилання]

7. Mataix J, Rivero M. Харчування в літньому віці. В: Mataix J, редактор. Харчування та харчування людини. 2-е вид. Мадрид: Ергон; 2009; стор. 1182-214. [Посилання]

8. Moreiras O, Carbajal A, Cabrera L, Cuadrado C. Таблиці складу їжі. 13-е видання Мадрид: Піраміда; 2009. [Посилання]

15. Naska A, Fouskakis D, Oikonomou E, Almeida MDV, Berg MA, Gedrich K et al. Дієтичні схеми та їх соціально-демографічні детермінанти в 10 європейських країнах: дані банку даних DAFNE. Eur J Clin Nutr 2006; 60: 181-190. [Посилання]

16. Хьюз В.А., Рубенов Р., Вуд М, Фронтера В.Р., Еванс В.Дж., Фіатароне М.А. Антропометрична оцінка 10-річних змін складу тіла у людей похилого віку. Am J Clin Nutr 2004; 80 (2): 475-482. [Посилання]

18. Mataix J, Rivero M. Харчування в літньому віці. В: Mataix J, редактор. Харчування та харчування людини. 2-е вид. Мадрид: Ергон; 2009; стор. 1182-1214. [Посилання]

19. Mensink RP, Zock PL, Kester AD, Katan MB. Вплив дієтичних жирних кислот та вуглеводів на відношення загальної сироватки до холестерину ЛПВЩ та на ліпіди та аполіпопротеїди сироватки крові: мета-аналіз 60 контрольованих досліджень Am J Clin Nutr 2003; 77: 1146-1155. [Посилання]

20. Mataix J, Sánchez de Medina F. Ліпіди. В: Mataix J, редактор. Харчування та харчування людини. 2-е вид. Мадрид: Ергон; 2009; стор. 87-116. [Посилання]

Отримано: 18 березня 2010 р.
1-а редакція: 15-F-2010.
Прийнято: 28-VII-2010.

В Весь вміст цього журналу, крім випадків, коли він ідентифікований, перебуває під ліцензією Creative Commons