У них у Вашингтоні на столі незручний судовий процес з елементами сучасного рабства. Tesla - одна із всесвітньо відомих компаній та брендів, яких звинувачують у зловживанні африканськими дітьми в Демократичній Республіці Конго для видобутку кобальту, необхідного для батарей.

гіганти

Окрім компанії з найбільш продаваними в даний час електромобілями у світі, що належать провидцю Ілону Маск, Apple, Alphabet (мати Google) також судяться з позовами. Батьки дітей з ДРК, яка є однією з найбідніших країн планети, звинувачують технологічних лідерів у працевлаштуванні та каліцтві дітей на шахтах кобальту. Як повідомляється, діти, які перестали ходити до школи, отримували 1,50 доларів США за годину. За даними британської щоденної газети The Sun, це становило лише 2 фунти на день, тоді як шахти працювали шість днів на тиждень.

Переважна більшість сировини для виробництва літієвих батарей, електронних пристроїв, телефонів або комп’ютерів надходить, по суті, лише з декількох країн світу. Таким чином, ринок акумуляторів залежить від поставок з Аргентини, Австралії, Чилі, Китаю та згаданого Конго, де видобувається більше половини всього виробництва рідкісного кобальту. Однак нестабільна геополітична ситуація в цьому районі може в будь-який час призвести до зміни ціни на ці дорогоцінні метали.

У позові, поданому в США неприбутковою організацією International Rights Advocates, понад десяток конголезських сімей звинувачують технологічних гігантів у відповідальності за смерть шести дітей. Крім того, інші неповнолітні та особи шкільного віку зазнали виробничого травматизму з постійними наслідками для здоров'я. Дітям, деяким з яких було менше 6 років, довелося працювати на шахтах кобальту британської гірничодобувної компанії Glencore через крайню бідність своїх сімей.

За статистикою Бюро з енергоефективності та відновлюваних джерел енергії США (EERE USA), приблизно 91% усіх літієвих батарей для виробництва літієвих батарей походить лише з трьох країн світу, а саме Австралії (44%), Чилі (34%) та Аргентина (13%). Інша ключова сировина, яка використовується для виробництва акумуляторів, в основному імпортується з однієї країни. Наприклад, вищезазначені 59% кобальту постачає ДРК, і навіть 67% природного графіту постачає на світові ринки Китай.

Ринкова ціна кобальту значно коливалась за останні чотири роки. Однак це було не лише наслідком геополітичної ситуації в ДРК, а й, наприклад, масовим розвитком виробництва електричних автомобільних акумуляторів. На думку деяких експертів, ціна на кобальт з 2016 року до кінця березня 2018 року навіть зросла на 350%. Однак за останні півтора року ціна знову впала на 70%. Недоступність рідкісного кобальту також пов’язана з тим, що виробники акумуляторів все частіше замінюють його більш доступним нікелем у батареях.

Так чи інакше, експерти піднімають попереджувальний палець, оскільки джерела сировини для виробництва батарей обмежені. Крім того, видобуток корисних копалин має значний негативний вплив на навколишнє середовище. Тому не лише «зелені експерти» підкреслюють, що найбільш щадним способом отримання дорогоцінних металів є переробка. За даними Bloomberg New Energy Finance, до 2030 року шляхом переробки можна буде відновити до 100 000 тонн кобальту на рік з усіх автомобільних та електронних акумуляторів.