1) побудова та розвиток транспортної системи, в якій мобільність людей та транспортні послуги є розумними та стійкими з економічної, екологічної, соціальної та культурної точок зору,
2) побудова та розвиток підсистеми громадського пасажирського транспорту, щоб вона була привабливою для користувачів та стабільною у майбутньому,
3) заохочувати такий перелом у мисленні населення, який, звичайно, розглядатиме громадський транспорт як бажаний вид транспорту у своєму повсякденному житті.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА
Енергетична політика - це стратегічний документ, який встановлює основні цілі та основи для розвитку енергетики в довгостроковій перспективі. Енергетична політика є частиною національної економічної стратегії Словацької Республіки, оскільки забезпечення максимального економічного зростання в умовах сталого розвитку зумовлене надійністю постачання енергії при оптимальних витратах та належним захистом навколишнього середовища.
Енергетична політика є відправною точкою для подальшого розвитку
• енергетика,
• термальна енергія,
• газова промисловість,
• видобуток, переробка та транспортування нафти,
• видобуток вугілля,
• використання відновлюваних джерел енергії.
Метою енергетичної політики є створення передумов для забезпечення достатньої кількості енергії, її ефективного використання, безпечного та безперебійного постачання та максимізації економії на стороні споживання. Реалізація енергетичної політики забезпечить енергетичні потреби Словацької Республіки, шлях до постійного зниження енергоємності, створення конкурентного середовища на енергетичному ринку з метою зменшення витрат на всіх рівнях та усунення односторонньої залежності від енергії постачальники. Водночас його реалізація створює передумови для підвищення енергоефективності.
Енергоємність, виражена як частка від загального споживання первинної енергії та валового внутрішнього продукту, постійно знижується з моменту створення Словацької Республіки. Однак він як і раніше в 7,7 рази перевищує середній показник для країн Європейського Союзу, що використовують обмінний курс, і в 2,3 рази вищий при використанні паритету купівельної спроможності. Основними причинами є низька продуктивність праці порівняно з країнами Європейського Союзу, але також висока частка промисловості у створенні валового внутрішнього продукту та висока частка енергоємних галузей. Уповільнення зростання валового внутрішнього продукту за останні роки супроводжувалось незначним зниженням споживання первинних джерел енергії, зниженням кінцевого споживання енергії, а також споживання електроенергії. Споживання первинних джерел енергії на душу населення в Словацькій Республіці становить приблизно 85% від середнього показника в країнах Європейського Союзу. Структура споживання первинних джерел енергії (ПЕС) зміниться на користь більшого використання природного газу в промисловості та домогосподарствах, а також для виробництва електроенергії та тепла. Цю тенденцію ми спостерігаємо і в сусідніх країнах.
Після 2000 р. Енергетичний сектор продовжував реструктуризацію, що призвело до підвищення економічної ефективності сектору. Реструктуризація супроводжувалася трансформацією та приватизацією. В даний час можна констатувати, що процес приватизації в енергетичному секторі наближається до завершення, результатом чого є зміна власності, що реалізується вступом іноземних інвесторів до трансформованих енергетичних компаній. Значні іноземні інвестори приєдналися до розподільчих компаній, і вступ іноземного інвестора у виробництво електроенергії ось-ось закінчиться. Приватизація газоносія та розподільника та нафтоносія не передбачається, а також приватизація системи передачі електроенергії.
Метою лібералізації ринку було створення конкурентного середовища навіть за наявності природних монополій, надання споживачам електроенергії та газу вибору постачальника та пропонування рівної конкуренції між постачальниками та поступове створення природного тиску для підвищення економічної ефективності.
На енергетичному ринку вільна конкуренція створювалася на рівні виробництва та постачання, постачання та торгівлі електроенергією та газом на основі прозорих правил без можливості дискримінації або, навпаки, надання переваги будь-якому з постачальників. Впровадження нових ринкових правил створило можливості для отримання переваг, які можуть виникнути на внутрішньому ринку електроенергії та газу з точки зору більшої ефективності роботи систем та мереж, кращого надання послуг, тиску на ціни та більшої конкурентоспроможності. Все ще є можливості для здійснення заходів, спрямованих на забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку, зменшення ризиків домінування окремих учасників ринку та хижацької поведінки, а також забезпечення застосування недискримінаційних тарифів на передачу та розподіл електроенергії та на транспортування та розподіл газу. на основі опублікованих тарифів до набрання ними чинності, а також для забезпечення захисту прав споживачів.