Він займається питанням гендерної рівності та рівних можливостей у сфері трудових відносин та зайнятості Трудовий кодекс[1]. КЗпП у ст. 6 Основні принципи передбачають, що жінки та чоловіки мають право на рівне ставлення щодо доступу до роботи, оплати праці та просування по службі, професійного навчання та умов праці. Вагітним жінкам, матерям до кінця дев'ятого місяця після пологів та жінкам, що годують груддю, забезпечуються умови праці, що захищають їх біологічний стан у зв'язку з вагітністю, пологами, доглядом за дітьми після пологів та їх особливими стосунками з дитиною після пологів. Жінкам і чоловікам забезпечуються умови праці, що дозволяють їм виконувати соціальну функцію у вихованні та догляді за дітьми.
Історичний розвиток:
Трудовий кодекс у своїх основних принципах забороняв пряму або опосередковану дискримінацію за ознакою статі, сімейного чи сімейного стану, раси, кольору шкіри, мови, віку, стану здоров’я, релігії чи переконань, політичної чи іншої думки, діяльності профспілок, національного чи соціального походження, що належить до національності чи етнічної групи, майнового, статевого чи іншого статусу, якщо це не передбачено законом або якщо існує суттєва причина для виконання роботи, яка полягає в припущеннях або вимогах та в характері роботи, що виконується працівником. У ньому закріплено, що жінки та чоловіки мають право на рівне ставлення щодо доступу до зайнятості, винагороди та просування по службі, професійного навчання та умов праці, і що роботодавці не повинні завдавати шкоди та шкоди працівникам, здійснюючи свої права за трудовими відносинами;.
Eur Euronovela ’2003 р. Пояснив, що пряма дискримінація визначається як поводження з працівниками менш прихильно, ніж з іншим працівником у подібній ситуації поводились, чи були, або могли бути. Непряма дискримінація - це нейтральна іззовні інструкція, рішення чи практика, яка завдає шкоди працівникові порівняно з іншими працівниками, якщо тільки ця інструкція, рішення чи практика не є пропорційними та необхідними і не можуть бути виправдані об'єктивними фактами. Інструкція щодо дискримінації працівника також вважається прямою або непрямою дискримінацією.
Eur Euronovela ’також запровадив визначення переслідування як одну з форм дискримінації у трудових відносинах з метою перенесення Расової та Рамкової Директиви. Також переслідування вважалося формою дискримінації, якщо це небажана поведінка з наміром чи наслідком порушення людської гідності і яка створює для працівника вороже, залякує, бентежить, принижує гідність або образливе середовище.
З метою полегшення реалізації права працівника на рівне ставлення після «поправки до євро» КЗпП вимагало від роботодавця довести, що не було порушення принципу рівного ставлення, якщо працівник, який вважався пораненим, довів до суду для прямої або непрямої дискримінації.
Водночас він передбачив, що умови заробітної плати повинні бути однаковими для чоловіків та жінок без будь-якої дискримінації за ознакою статі. Жінки та чоловіки мають право на рівну оплату праці за однакові складності, відповідальність та зусилля, що виконуються за однакових умов праці та з однаковими результатами та результатами.
Через те, що принцип однакової оплати праці за рівну вартість був недостатньо чітким, з 1 вересня 2007 року до Трудового кодексу було включено нове положення § 119а [4], метою якого є гарантування рівної оплата праці чоловіків і жінок за роботу однакової вартості (тобто порівнянну роботу). Слідом за рішеннями Суду щодо тлумачення поняття "платити", згідно з яким принцип рівності застосовується до всіх виплат, що надаються в грошовій або натуральній формі, теперішні чи майбутні, якщо роботодавець виплачує їх прямо чи опосередковано працівника у зв'язку з його працевлаштуванням, пункт 1 передбачав, що принцип рівності застосовується до всіх видів пільг за працю, а також до виплат, які виплачуються працівникам у зв'язку з працевлаштуванням, але в значенні п. 118 п. 2 КЗпП не вважаються заробітною платою. Відповідно до пункту 4, заборона дискримінації, передбачена в Розділі 119а, поширюється також на працівників тієї самої статі, якщо вони виконують одну і ту ж роботу або роботу тієї ж вартості.
Закон про боротьбу з дискримінацією змінив положення § 13 КЗпП, скасував початкову назву "недискримінація" та змінив термінологію, закріпивши обов'язок роботодавця поводитися з працівниками відповідно до принципу рівного ставлення. КЗпП більше не містить юридичних визначень термінів прямої та непрямої дискримінації чи домагань. Вони містяться в Законі про боротьбу з дискримінацією. Процесуальні гарантії, що містяться у Трудовому кодексі у разі порушення принципу рівного ставлення, зменшені. Зберігається можливість для працівника подати скаргу до роботодавця за порушення принципу рівного ставлення - як позасудовий засіб захисту. Регулюється право працівника вимагати в суді правового захисту, встановленого Законом про боротьбу з дискримінацією. Процесуальні гарантії були введені в антидискримінаційний закон.
[1] Акт № 311/2001 зб. Трудовий кодекс
[2] Акт № 210/2003 зб.
[3] Акт № 48/2011 зб.
[4] Акт № 348/2007 зб.