Шимпанзе збирають фрукти, як люди. Визначити зрілість плода пальцями непросто, це можуть зробити лише примати.
10 червня 2016 р. О 18:05 Міхал Ач
Це відрізняє нас від решти тварин. Спритна і чуйна рука - одна з головних особливостей, яка відокремлює гомінідів (шимпанзе, горили та людей) від решти тваринного світу.
На думку вчених, ця виняткова здатність може бути важливішою, ніж ми усвідомлювали до цього часу.
Про це свідчить дослідження американської команди на основі досліджень з Уганди. Його опублікував професійний журнал Interface Focus.
Переваги проти витрат
Еволюція подбала про розвиток складної руки. Однак це був не простий або однобічний процес.
Він вимагав анатомічної зміни структури зап’ястя та пальців, але також покращення діяльності нервових волокон. Їм довелося продовжуватись і навчитися обробляти сенсорні та рухові сигнали між окремими пальцями та мозком.
"Це була велика робота, ускладнена тим, що всі фіги виглядають практично однаково
"Таким чином, крім переваг, спритніша рука також приносила значні витрати, пов’язані з її роботою, оскільки мозок споживав додаткові калорії для більш складного контролю пальців.
З іншого боку, отримання якісної їжі в деяких випадках може бути простішим завдяки більш спритним пальцям. Можливо, ця здатність могла забезпечити першому примату еволюційну перевагу в конкуруванні за ресурси з іншими конкуруючими видами.
"Ми, антропологи, мало звертали уваги на те, чому гомініди мають спритніші руки, ніж мавпи", - сказав Натаніель Дж. Доміна, антрополог та провідний автор дослідження в журналі Smithsonian Insider у Дартмутському коледжі, США.
На думку вченого, цей пропуск дивує. Розвиток рук - це, зрештою, характерна риса людської еволюції, руки дозволили нам використовувати інструменти і нарешті розвивати людську цивілізацію.
"Тому логічно уважніше розглянути цю проблему і запитати, як примати використовують свої руки", - пояснила Доміна свою мету.
Окрім вченого, у польових роботах в Уганді брав участь і Пітер Лукас з Інституту тропічних досліджень Смітсоніана. Разом вони вивчали здатність місцевих шимпанзе (Pan troglodytes) знаходити та споживати стиглий інжир швидше, ніж конкуруючі види.
У той час як мавпам, які також харчуються інжиром, довелося покластися на тестування своєї зрілості лише за кольором або смаком, шимпанзе змогли ідентифікувати приблизно три чверті стиглих плодів, просто видавлюючи фрукти.
На думку вчених, така процедура до чотирьох разів швидша порівняно з іншими формами виявлення зрілості, такими як розривання, клювання та смак.