відео

Засновників торгової мережі Tuzex надихнув приклад Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), де в 1930 році для іноземців були створені спеціалізовані валютні магазини.

Братислава, 19 серпня (TASR) - Іноземні шоколадні цукерки, косметика чи техас та машини - все, про що мріяли люди в колишній Чехословаччині. Вони могли знайти його в магазинах Tuzex, які також завоювали популярність серед людей. 19 серпня 60 років тому вони відкрили перший магазин зовнішньоторгової компанії Tuzex у Словаччині в Братиславі. На всій території колишньої Чехословаччини Tuzex був офіційно відкритий 1 липня 1957 року в Празі на вулиці Ритирська. У Словаччині це сталося трохи пізніше, коли 19 серпня 1957 року вони відкрили перший Tuzex на вулиці Тобруцька в Братиславі.

Засновників торгової мережі Tuzex надихнув приклад Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), де в 1930 р. У великих містах і морських портах були створені спеціалізовані валютні магазини - контори. Пізніше була створена мережа магазинів Insnab, які продавали товари за іноземними завданнями. 12 березня 1931 р. Вона була перетворена в загальносоюзну асоціацію "Торгсін", дочірню компанію Банку зовнішньоекономічної діяльності СРСР. З 1932 року жителі СРСР мали змогу купувати в магазинах Торгсіна путівки, які вони отримували в торгових центрах в обмін на сімейне золото, срібло та діаманти. Магазини Торгсіна були закриті на рубежі 1935 і 1936 років.

Чехословацька республіка (ЧСР) стала першою країною майбутнього соціалістичного блоку, яка розробила подібну систему торгівлі.

Однак аналітик ринку ринку Терно Любомир Драговський нагадує, що не кожен міг купувати в цих магазинах. Їм виплачували лише так звані королі Tuzex, які в народі називали бонмі. Їх помилково приймали за валюти, які отримували люди з сімей за кордоном або ті, хто виїжджав у відрядження за кордон, і за них оплачували частину дієт.

"Інші могли купити їх у ковалів", - заявив Драговський. І тоді їх часто розслідувала поліція, звідки вони отримували валюти, а згодом і ваучери. На думку аналітика, завдяки такій не зовсім легальній валюті це допомогло створити враження, що певна група людей у ​​суспільстві, де всі мали бути рівними, може забезпечити собі та своїм родинам асортимент, якому вони тоді заздрили.

До того ж, поки полиці в класичних магазинах позіхали порожніми або вивантажувалась обмежена кількість продуктів, прилавки в Tuzex були заповнені. Драговський порівняв це із ситуацією в магазинах французького гіпермаркету в Словаччині до реструктуризації, де той самий паштет або туалетний папір розповсюджували по всій полиці. "Це, мабуть, виглядали роздрібні продажі до революції в певні періоди в Словаччині" - заявив Драговський.

Після подій у лютому 1948 р. Чехословацька Республіка боролася не лише з певною мірою ізоляції після відхилення плану Маршалла в 1947 р., Але і з тим, що вона не знецінила корону відразу після Другої світової війни. З цих причин чехословацька крона (CZK) була дорогою валютою для іноземних країн. На фінансовому ринку попит на іноземну валюту, доступну лише на чорному ринку, зріс, оскільки державі бракувало переважно закупівлі іноземної сировини та техніки.

Відправною точкою для цієї ситуації став Національний банк Чехословаччини (NBČS) та Міністерство торгівлі щодо запровадження т.зв. внутрішній експорт, тобто внутрішній продаж товарів за іноземну валюту.

У квітні 1948 р. NBČS дозволив деяким магазинам у новостворених відділах універмагів (так звані EX) продавати іноземцям товари розкоші за іноземну валюту та надавати їм послуги у вигляді пошиття костюмів, взуття тощо. З серпня 1948 року громадяни Чехословаччини, які також отримували іноземну валюту, наприклад від родичів з-за кордону, також могли робити покупки в відділах ЕХ.

Ще одна зміна відбулася в січні 1949 р., Коли в рамках національної компанії Obchodní domy, респ. Словацькі універмаги створили іноземний відділ Darex (скорочення від експорту подарунків). Це не тільки продавало товари іноземцям за іноземну валюту, але й надсилало їх на їх адресу за кордон. Незабаром після створення відділу Darex було перетворено в незалежну (тобто акціонерну) компанію-учасницю. Через кілька місяців громадяни Чехословацької Республіки також могли купувати в Дарексі за іноземну валюту або за золото за встановлені ваучери. Darex припинив свою діяльність в 1953 р. Офіційно припинив ліквідацію у вересні 1954 р. Після того, як в Чехословацькій Республіці відбулася грошова реформа після 1 червня 1953 р.

З заснуванням Tuzex в 1957 році також було введено 100% надбавку до офіційного курсу валют при продажу або купівлі вільно конвертованої валюти. Однак це не стосувалося ваучерів Tuzex - ваучерів, внаслідок чого спостерігалася розбіжність їх вартості щодо іноземної валюти.

У 1961 р. "Тузекс" мав 14 магазинів по Чехословацькій Соціалістичній Республіці (ЧСР), тоді як їх кількість продовжувала зростати. Майже половина магазинів спочатку знаходилась у Словаччині, де через хвилі еміграції з першої половини 20 століття очікувався великий приплив іноземної валюти. На кінець 1980-х років у Чехословацькій Республіці було 170 магазинів Tuzex, з них 13 - у Словаччині у Братиславі, Мартіні, Банській Бистриці, Кошице, Міхаловце, П'єшцянах, Попраді, Прешові, Ружомбероку, Жиліні, Вранові над Топлу.

Мережа продажів Tuzex також заохочувала випуск перших платіжних карток в Чехословацькій Соціалістичній Республіці, коли в 1988 р. Živnostenská banka видала т.зв. розпорядчі картки для рахунків Tuzex, які використовувались для безготівкових розрахунків у магазинах Tuzex.

За час свого існування Tuzex кілька разів змінював свою юридичну форму. Спочатку була заснована 1 липня 1957 року як зовнішньоторгова компанія Tuzex, з 1 січня 1968 року вона була перейменована в Tuzex, компанія-учасник, у період нормалізації вона була перейменована в TUZEX, зовнішньоекономічну компанію з 1 січня 1971 року, а з 19 Серпень 1991 р. Та Tuzex, as З 26 березня 1998 року компанія пішла в ліквідацію.

Подібними мережами Tuzex є мережі Pewex у Польщі, Intershop у Німецькій Демократичній Республіці (НДР), Comturist у Румунії, Corecom у Болгарії, Intertourist в Угорщині та Berjozka з 1965 року в СРСР.

Нещодавно чеський бізнесмен Отто Фіамін придбав бренд TUZEX завдяки створенню нової концепції продажів цієї колись відомої мережі магазинів.