14.08.2019 | Свідомий покупець
Все частіше відзначається, що одним із способів уникнути глобальної кліматичної катастрофи може бути стримування споживання м’яса. Які країни мають найбільше значення в цій галузі, то що б це означало найбільше, якщо б вони їли менше м’яса? Чи має значення взагалі, якщо ми тут, у Європі, намагаємося споживати менше м’яса? Де ми, угорці, стоїмо на глобальній карті?
Якщо ми не будемо різко зменшувати споживання м’яса - а це не менше 90% - тоді експерти кажуть, що ми безнадійно рухаємось до кліматичної катастрофи. Ми вже вирощуємо корми для тварин на понад 80% сільськогосподарських угідь Європейського Союзу, що є прямим шляхом не лише до зміни клімату, але й до екологічної катастрофи. Світові було б корисно, якби ми, європейці, перейшли на переважно безмісний раціон?
Яловичина - одна з продуктів, яка може бути виготовлена з найбільшим впливом на навколишнє середовище: для виробництва 1 кг яловичини ми вносимо 26,5 кг вуглекислого газу, еквівалентно зміні клімату. Це майже як подорож 100 кілометрів на машині. Із корови можна видобути приблизно 200 кілограмів м'яса, тому її вирощування передбачає викид понад 5 тонн парникового газу, еквівалентного вуглекислому газу, нещодавно писав index.hu.
Він також популярний в Угорщині свинина після овець, яловичини та сиру їжа, вироблена з 4-м за величиною вуглецевим слідом.
Якби ми одним махом скасували виробництво м’яса та молока, 75% сільськогосподарських угідь могло б бути повернуто дикою природою - тією ж площею, що й США, Китай, ЄС та Австралія разом узятих. І ми все ще змогли б забезпечити продуктами харчування всіх людей на Землі, - говорилося в дослідженні Science у минулому році.
Останні глобальні дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) показують ситуацію в 2014 році, на основі якої була створена карта світового споживання м’яса.
Найбільше м’яса їдять в Австралії, 116 кг на душу населення на рік, але відразу за ним йдуть США - 115 кг на душу населення на рік. У Європі найбільшими споживачами є Іспанія (94,04 кг) та Австрія (90,87 кг).
Середній показник у світі з 1961 року зріс приблизно на 20 кг із 43 кг у 2014 році. Зростання спостерігається також у розвинених країнах, але споживання м'яса найбільш різко зросло в країнах із середнім рівнем доходу. У 1960-х роках середній житель Китаю, який зараз проживає 1,4 мільярда людей, споживав навіть менше 5 кг м’яса на рік, у 1980-х він становив уже 20 кг, а за останні роки це число потроїлося до 60 кг. . Подібний процес відбувся у Бразилії, яка наразі має 210 мільйонів населення, де споживання м’яса вдвічі збільшилося з 1990 року, завдяки чому південноамериканська країна випередила майже всі західні держави.
Індія - виняток
Вражаючим винятком на карті є Індія. Хоча за останні 20 років середні доходи зросли втричі, це не супроводжувалось зростанням споживання м’яса. Помилково вважати, що переважна більшість 1,3 мільярдів в Індії є вегетаріанцями: дві третини з них їдять м’ясо, мало - їх споживання м’яса менше 4 кг на душу населення на рік. найнижча у світі.
Найпопулярнішим у світі м’ясом є курятина, на частку якої припадає 38% світового обороту м’яса. Порівняно з яловичиною та свининою, виробництво курячого м’яса виділяє менше вуглекислого газу, але все ще набагато дорожче, ніж виробництво овочів.
Угорці - багато м’яса, мало руху
Споживання м’яса угорцями значно перевищує середньосвітові показники, Ми з’їдаємо 60-70 кг м’яса на рік. Це тягар не лише для Землі, а й для нашого здоров’я. В ідеалі тваринні та рослинні білки розподілялися б рівномірно, але згідно з Національним дослідженням харчування та харчування 2014 р. Споживання білків тваринного походження переважає над обома статями. Жири становлять занадто велику частину нашого споживання енергії, а частка насичених жирних кислот з менш сприятливим фізіологічним ефектом висока. Навпаки, вуглеводи нижчі за рекомендовані. Крім того, населення мало рухається, двоє з трьох людей мають надлишкову вагу або страждають ожирінням. Ми знаходимось у найгіршому стані в Європі і за цим показником ми є четвертим у світі.
Ми їмо менше м’яса, від цього залежить наше майбутнє!