Населення на нашій Землі з самого початку було розподілено досить нерівномірно, при цьому чергувались густонаселені та малонаселені райони. Цю подвійність можна простежити за низкою причин, включаючи як природні фактори (несприятливий клімат, топографічні причини тощо), так і соціально-економічні елементи (економічний розвиток, політична стабільність, соціальні вигоди). Як вже згадувалося раніше, Африка дедалі більше приймається як колиска людства, в східних центральних районах цього континенту проживають менші та більші громади гомінідів. Паралельно з еволюційним процесом людство потім безперервно заселяло інші землі, спочатку зосереджуючись на своїх районах із сприятливими природними умовами. В результаті приросту населення він поступово був змушений розширити свою житлову площу до менш забезпечених районів, і він зміг захопити більші площі із збільшенням трансформації природи.

Просторовий імідж населення

Сьогодні людство населяє близько 80% наземних земель Землі і в першу чергу не включило до своїх поселень райони, які практично не придатні для життя через несприятливі природні обдарування. Сюди входить Антарктида, яка має надзвичайно холодну середню температуру (займає площу 14 млн. Км2 і 9,4% загальної площі суші), де лише кілька співробітників дослідницьких станцій живуть довше або коротше. Також через сильний холод острови Арктики не були заселені, тоді як поєднання холоду та рельєфу обмежує населення високих гір. Значна частина території пустелі також практично не заселена, де спека і, насамперед, відсутність опадів є перешкодою для заселення людей. Таким чином, більшість світового населення зосереджена в районах зі сприятливими кліматичними умовами, в межах яких можна спостерігати домінування помірного кліматичного поясу.

Малюнок 2.15. Населення світу у 2009 році (за даними Бюро перепису населення США за ред. Пірізі Г.)

rbeli

Подібних процесів не можна очікувати в Європі та Африці, але з різних причин. На сьогоднішній день Росія є найбільш густонаселеною державою в Європі, де живе 139 мільйонів людей, і вона може зберегти цю позицію, незважаючи на тенденцію до зменшення її населення, із 4,93 ‰ смертності більше, ніж народжень. Однак дев'яту за чисельністю населення державу на нашій планеті в майбутньому не наздожене жодна європейська країна, особливо зважаючи на те, що в Німеччині, яка також є за нею, спостерігається природний спад. Туреччина сама по собі може становити потенційну загрозу в цій місцевості з її природним приростом 12,18 ‰, але її населення в даний час ледь перевищує населення Росії.

Подібним чином, в Африці не очікується зміна місцезнаходження, перше місце Нігерії, яка є восьмою за чисельністю населення країною у світі, є безперечною в довгостроковій перспективі. Ефіопія, яка посідає друге місце, має майже вдвічі більшу кількість населення (близько 160 мільйонів чоловік), і хоча її природний приріст приблизно на 12 ут нижче, ніж у останньої, природний приріст майже 20 термезитів в Нігерії породжує приріст населення, який триватиме довгий час час прийти. Ви можете зберегти своє перше місце на континенті. Окрім найбільш густонаселених країн, варто згадати кілька слів про найменш густонаселені країни на Землі, які є протилежними державам із населенням сотень мільйонів і навіть мільярдів. Останні, без винятку, є країнами з великою територією, тоді як найменше населення - це переважно невеликі площі, справжні міні-держави.

В даний час у Ватикані живе найменше країн на Землі, населення яких менше 1000. Населення Науру та Тувалу, які увійшли до рейтингу, є більш ніж у десять разів чисельнішим, але вони також мають значення лише близько 10 000 людей. Однак населення Палау вже перевищує 20 000, а Монако, Сан-Марино та Ліхтенштейн - понад 30 000. Крім того, населення Сент-Кітс і Невісу, Маршаллових островів, Домініканської Республіки, Андорри, Антигуа та Барбуди, Сейшельських Островів та Кірібаті не досягає 100 000, тобто населення поселення в категорії великого міста в Угорщині . З вищевикладеного також видно, що більшість найменш густонаселених штатів є в Європі та Океанії, але в рейтингу також представлені регіони Центральної Америки та через Сейшели, Африка.

Територіальні відмінності в щільності населення

THE густота населення коефіцієнт для вимірювання просторового розподілу сукупності, який призначений для представлення одиниці площі та населення. Зазвичай дається в перерахунку на площу 1 км2, виходячи з чого можна говорити про мало, помірно чи густо заселених районах. Однак у випадку даних про щільність населення ми також повинні звернути увагу на масштаби досліджуваної географічної одиниці, оскільки чим більша площа, тим менш точними є отримані значення стосовно фактичного територіального розподілу населення. Досить тут зазначити, що в деяких великих країнах (Росія, Канада, Китай, США, Бразилія, Австралія та ін.) Існує подвійний контраст між густонаселеними та майже безлюдними районами за порівняно сприятливими середніми показниками. З цієї причини замість необроблених даних про щільність населення т. Зв фізіологічна щільність населення, при розрахунку яких у знаменнику враховується лише площа, яка фактично заселена чи економічно використана. (Крім того, в деяких випадках також використовується харчова щільність населення, в цьому випадку загальна кількість населення ділиться лише на розмір використовуваної сільськогосподарської площі.)

Середня щільність населення на нашій землі становить 45-46 осіб/км2, але це охоплює значні відмінності, розбиті за континентами. Якщо не брати до уваги Антарктиду, яка має мінімальне населення 14 мільйонів км2, ми можемо розглядати Австралію та Океанію як найменш заселений континент. На приблизно 8,5 млн. Км2 живе лише близько 35 млн. Чоловік, що відповідає середній щільності населення 4,1 чол./Км2. Однак це також не приховує єдиної картини, де в одних країнах значення нижчі, а в інших - значно вищі. В Австралії щільність населення становить лише 2,8 чол./Км2, але Папуа-Нова Гвінея (13,1), Нова Зеландія (15,9) або навіть Вануату (18,2) і Соломонові острови (19,4) є низькими.) На відміну від цього, деякі міні-держави мають видатні цінності: Маршаллові острови - 363,9, Тувалу - 402,8 та Науру - 441,3 на км2.

Африка також характеризується щільністю населення нижче середньої світової, в середньому 35 осіб на 1 км2. Високі значення тут також характерні для країн з невеликою площею, що також відображається у надзвичайно високих показниках на Маврикії (634,4), Руанді (419,8), Бурунді (354,4) та Коморських островах (346,1). На відміну від них, низька щільність населення поширена в більшості країн з відносно великими площами та природними обмеженнями (сухий клімат, великі пустелі, екваторіальний клімат), з щільністю населення менше 20 чол./Км2 у 16 ​​країнах, але також у наступних шести залишається нижче середнього по континенту. Чад, Центральноафриканська Республіка, Габон, Лівія, Ботсвана, Мавританія, Намібія та Західна Сахара - найменш заселена суверенна країна у світі з щільністю населення 1,8 людини/км2.

Щільність населення двох континентів, Європи та Азії, вже перевищує середньосвітовий показник, середнє значення - 75,2 чол./Км2, причому перший вважається «рідше». Як і у випадку з усіма континентами, малогабаритні держави вважаються густо заселеними в Європі, але причину низької щільності населення шукають не насамперед у великій територіальній площі, а в несприятливих природних умовах (холодний клімат, топографія). Відповідно, малонаселені країни переважно розташовані в північній частині континенту, включаючи Ісландію (3 чол./Км2), Росію (8,2 чол./Км2), Норвегію (14,4 чол./Км2), Фінляндію (15,5 чол./Км2). (20,2 жителів/км2), Естонії (28,5 жителів/км2) та Латвії (34,3 жителів/км2). Міні-держави також є найбільш густонаселеними в Європі, з щільністю населення 516 у Сан-Марино, 1287,3 на Мальті та 1884,1 в км2. Однак у цій області виділяється Монако, яка є найбільш густонаселеною країною на Землі з щільністю населення 15 293 чол./Км2. На додаток до цих чотирьох країн, особливої ​​уваги заслуговують Нідерланди (404 жителі/км2) та Бельгія (341,4 жителі/км2), які разом з Японією можуть характеризуватися щільністю населення понад 300 жителів/км2.

Азія - найбільш густонаселений материк на Землі, показник (93,2 чол./Км2) приблизно вдвічі перевищує середній світовий показник. Територіальні відмінності є значними і в цьому випадку, і причини включають фактори, що обговорювались до цього часу. Азія має найвищу щільність населення в порівняно невеликих штатах (Сінгапур - 6744,7 чол./Км2, Мальдіви - 1327,7 чол./Км2, Бангладеш - 1084,2 чол./Км2, Бахрейн - 996 чол./Км2, Республіка Корея - 487,7 жителів/км2, Ліван - 396,7 жителів/км2, Ізраїль - 333,2 жителів/км2, Шрі-Ланка - 327,9 жителів/км2), але на відміну від інших континентів, є деякі країни, які, незважаючи на свою велику площу, мають високу щільність населення (Індія - 356,9 жителів/км2, Японія - 335,5 жителів/км2, Філіппіни 333 жителі/км2). Найнижчі показники також в Азії з природними вадами, особливо з жарким, сухим і жарким, дощовим кліматом, з великими пустелями в першій частині та непрохідними джунглями в другій. До цих держав належать Монголія (2 чол./Км2), друга країна з найменшою заселеністю на Землі, Казахстан (5,7 чол./Км2), Туркменістан (10,1 чол./Км2), Саудівська Аравія (12 чол./Км2), Лаос (26,9 чол./Км2) ), Киргизстану (27,5 чол./Км2) та Ємену (44,5 чол./Км2).

Малюнок 2.16. Щільність населення країн світу, осіб/км2, 2009 (на основі даних Бюро перепису населення США за ред. Пірізі Г.)

Підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що країни нашої Землі демонструють досить різноманітну картину, що базується на даних, що характеризують їх щільність населення, але при формуванні цієї картини також можна виявити певні закономірності. У будь-якому випадку можна стверджувати, що країни з найвищою щільністю населення майже без винятку невеликі, середня площа 20 штатів з найбільшою щільністю населення на Землі становить лише 184712,2 км2; це приблизно відповідає території Сирії. однак, якщо взяти Індію 19-м у списку, середня площа решти країн складає лише 21 420 км2, що є площею розміром із Ізраїль. Що стосується найменш густонаселених країн, можна помітити, що це без винятку райони з вкрай несприятливими природними умовами, де кліматичні, атмосферні та атмосферні умови не дозволяють більш щільного заселення населення. У багатьох випадках їх ситуація погіршується великою географічною територією, що добре видно з того факту, що десять найменш заселених країн мають середню площу 2247451,7 км2, що трохи більше, ніж 13-та за величиною країна на Землі, Саудівська Аравія Аравія.

Вплив урбанізації на територіальне розміщення населення

Одним з найбільш динамічних факторів формування населених пунктів та поселенських мереж сьогодні є урбанізація, яка також суттєво впливає на територіальне розташування населення. Серед елементів поселенської мережі міста завжди відігравали помітну роль протягом історії, як завдяки своєму населенню, так і економічному потенціалу. Навіть сьогодні це не інакше, міські райони є характерними районами для населення та економічної концентрації нашої Землі. З огляду на це, ми також можемо класифікувати населення світу на основі частки людей, які проживають у міських районах, і частки у сільській, сільській місцевості. Якщо поглянути на всю нашу Землю, частка міського населення перевищує 50%, тобто більше половини людства живе в міському середовищі. Звичайно, існують значні територіальні відмінності між окремими континентами та країнами, є райони, де значення наближається до 100%, а також є райони, де воно ледве перевищує 10%.

Серед континентів Америка (особливо Північна та Південна Америка), Австралія та Океанія, а також Європа характеризуються високою часткою міського населення, тоді як показники для Азії та Африки дещо нижче середньосвітових. Між країнами існують величезні відмінності, але загалом можна сказати, що на кожному континенті є також держави з низькими та високими значеннями. Частка міського населення в деяких країнах (Сінгапур, Науру, Монако, Ватикан) або в несуверенних містах-державах (Гонконг, Макао, Гібралтар) в залежних або анексованих районах (Бермудські острови, Кайманові острови, Ангілья) становить практично 100 %, тобто в цих місцях ми знаходимо лише міське населення.

За середніми значеннями наступним на черзі є американський континент, у якому 66,4% населення проживає в місті. Екстремали, подібні до попередніх, тут вже не характерні, виключно низьке значення можна знайти лише у випадку Тринідаду та Тобаго (13%). Тільки три країни мають значення понад 90%, і вони знаходяться в Південній Америці без винятку (Венесуела, Аргентина, Уругвай). Розглядаючи окремі континенти окремо, можна сказати, що показники Північної та Південної Америки високі, тоді як Центральна Америка може характеризуватися дещо нижчим середнім показником. Середній показник в Європі подібний до американського континенту, де близько 70% населення міста. Надмірні крайнощі і тут не характерні; винятково низький рівень міського населення можна знайти лише в Ліхтенштейні (14%), а коло країн із показником вище 90% відносно вузьке, хоча дещо перевершує населення Америки (Монако, Ватикан. Бельгія, Сан-Марино, Мальта, Ісландія, Великобританія).).