Медичний експерт для статті

Прихована кров у калі

калу

Зазвичай при належній підготовці пацієнта виявити приховану кров у калі не вдається. Кровотеча з травної системи - проблема, яка часто стикається з практиками. Ступінь кровотечі значно варіюється, і найбільшою складністю є діагностика хронічної хронічної кровотечі. У більшості випадків вони спричинені раком шлунково-кишкового тракту. Пухлини товстої кишки починають кровоточити на ранній (безсимптомній) стадії захворювання, через що кров потрапляє в кишечник.

Для діагностики шлунково-кишкових кровотеч використовуються різні скринінгові тести для виявлення безсимптомного перебігу захворювання у зовні здорових людей, що дозволяє досягти позитивного результату лікування.

За нормою фекалій щодня виділяється 1 мл крові (або 1 мг гемоглобіну на 1 г фекалій). Під час проходження через кишечник кров розподіляється в калі і розкладається під впливом ферментів (травного та бактеріального).

Більшість клінік використовують бензидин або гваяковий тест для виявлення прихованої крові в калі. Прихована кров, яка не змінює колір стільця і ​​не може бути виявлена ​​макро- та мікроскопічно. Реакції на виявлення прихованої крові засновані на властивості гемоглобіну пігменту крові прискорювати окислювальні процеси. Легко окиснюваний матеріал (бензидин, гваяк), окислюючись, змінює колір. Швидкість та інтенсивність зовнішнього вигляду кольору розрізняють злегка позитивну (+), позитивну (++ та +++) та різко позитивну (++++) реакцію.

Призначення аналізів на приховану кров вимагає спеціальної підготовки пацієнта (щоб уникнути помилкових спрацьовувань). За 3 дні до дослідження дієта виключає м’ясо, фрукти та овочі, що містять багато каталази, а пероксидаза (огірок, хрін, цвітна капуста) виключає аскорбінову кислоту, препарати заліза, ацетилсаліцилову кислоту та інші нестероїдні протизапальні засоби. Щоб виявити приховану кров у калі, рекомендується досліджувати її після трьох послідовних випорожнень кишечника, і кожного разу відбирають проби у двох різних місцях калу. Ще один позитивний результат слід розглядати як діагностичне значення при оцінці результатів аналізу (а у випадку підготовки права пацієнта не дотримуються).

Реакції, що використовуються для виявлення прихованої крові в калі, мають різну чутливість. Реакція з бензидом дозволяє виявити лише втрату крові понад 15 мл/добу, дає багато хибнопозитивних результатів і на даний момент практично не використовується. Найбільш поширеною клінічною практикою виявлення пероксидазної активності є гваяковий тест. Як правило, під час тесту кал поміщають на фільтрувальний папір, а потім додають реагент гваяк, оцтову кислоту та перекис водню. У цій рецептурі метод дуже чутливий до виявлення пероксидазної активності, але дає погано стандартизовані та часто хибнопозитивні результати. У зв'язку з цим були розроблені тести, в яких гваяковий реагент попередньо поміщений на пластикову смужку, що дозволило стандартизувати тести та діагностувати навіть незначні кровотечі.

Частота позитивних результатів тесту на гваяк залежить від кількості крові в калі. Зазвичай тест є негативним, якщо концентрація гемоглобіну в калі менше 2 мг/грам і стає позитивною у міру збільшення концентрації. Чутливість реакції гваяка при концентрації 2 мг/гемоглобін на 20 г фекалій становить 20%, при концентрації більше 25 мг/л - 90%. Захворюваність на рак товстої кишки становить приблизно. У 50% випадків пухлина «спалює» достатньо крові, щоб виявити свою гваякову реакцію, яка має чутливість до раку товстої кишки 20-30%. Тест на гуацини також допомагає в діагностиці поліпів товстої кишки, але крововтрата поліпів значно нижча, тому обстеження діагнозу в анамнезі недостатньо чутливе (позитивне в 13% випадків). Поліпи в дистальній частині товстої кишки (низхідна частина товстої, сигмовидної та прямої кишок) дають позитивні результати в 54% випадків, проксимальні - у 17%.

Кількісний аналіз «Gemoquant» (заснований на флуоресцентному виявленні порфіринів у фекаліях) порівнювали вдвічі чутливіше до реакції з гваяколем, але це може вплинути на вживання м’яса в їжу та прийом ацетилсаліцилової кислоти за 4 дні до аналізу. Як правило, кількість порфіринів у стільці становить менше 2 мг/г стільця; 2-4 мг/г - прикордонна зона; більше 4 мг/г - патологія.

Через ці недоліки традиційні скринінгові тести в останні роки розробили абсолютно новий метод діагностики кровотеч у шлунково-кишковому тракті для раннього виявлення раку товстої кишки. Це імунохімічні аналізи (наприклад, набори Hemoselect), що використовують специфічні антитіла до гемоглобіну людини. Вони дозволяють виявляти у фекаліях лише гемоглобін людини, тому немає необхідності обмежувати харчування та прийом ліків під час їх вживання. Тести показують високу чутливість - вони все ще показують 0,05 мг гемоглобіну на 1 г фекалій (зазвичай значення вище 0,2 мг/г перевищують позитивний результат). Вони не виявляють кровотечі з верхньої частини травної системи, що дозволяє свідомо використовувати діагностику пухлин товстої кишки. Імунохімічні тести позитивні для 97% випадків раку товстої кишки в одному дослідженні 60%. Аденоматозні поліпи розміром більше 1 см. 3% тестів можуть бути позитивними на відсутність пухлин в товстій кишці.

Досвід використання імунохімічних досліджень в зарубіжних клініках показує, що дослідження прихованого калу крові дозволяє виявити рак товстої кишки на ранніх стадіях розвитку і призводить до 25-33% зниження смертності. Крім того, цей тест є альтернативою ендоскопічному (колоноскопічному) методу скринінгу на рак товстої кишки. Регулярний скринінг стільця на наявність прихованої крові знижує захворюваність на рак товстої кишки на 50% на пізніх стадіях розвитку.

[1], [2], [3], [4], [5]