Застосування антидепресантів широко поширене при хворобі Паркінсона (БП), хоча існує мало якісних досліджень, які б уточнювали їх ефективність.

паркінсона

Розвиток

Методологія цього клінічного керівництва базується на огляді літератури та на консенсусному висновку групи рухових розладів АМН, зібраному в результаті опитування.

Висновки

Згідно з науковими доказами, нортриптилін, венлафаксин, пароксетин або циталопрам можуть застосовуватися для лікування депресії при БД, хоча пароксетин і циталопрам мають суперечливі результати. Однак у клінічній практиці селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну часто є препаратами першого вибору. З іншого боку, хоча при меншій кількості доказів дулоксетин може бути альтернативою венлафаксину, і асоціація венлафаксину з міртазапіном може бути корисною у рефрактерних випадках. Крім того, ми можемо розглянути можливість використання циталопраму при тривозі, атомоксетину для лікування денної гіперсомнії, тразодону та міртазапіну для лікування безсоння та психозів та бупропіону для лікування апатії. Загалом, антидепресанти є добре переносимими препаратами при БД. Однак необхідно враховувати антихолінергічну дію трициклічних препаратів, вплив на артеріальний тиск інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну, здатність антидепресантів розвивати екстрапірамідні симптоми та обережність при поєднанні інгібіторів моноаміноксидази. B.

Анотація

Вступ

Хоча антидепресанти широко застосовуються при хворобі Паркінсона (БП), було проведено мало добре розроблених досліджень, що підтверджують їх ефективність.

Розвиток

Ці клінічні вказівки базуються на огляді літератури та результатах опитування дослідницької групи з порушенням руху АМН.

Висновки

Факти свідчать, що нортриптилін, венлафаксин, пароксетин та циталопрам можуть бути корисними для лікування депресії при БД, хоча дослідження пароксетину та циталопраму дають суперечливі результати. Однак у клінічній практиці селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну зазвичай вважаються вибором лікування. Дулоксетин може бути альтернативою венлафаксину, хоча доказів цього менше, і венлафаксин плюс міртазапін можуть бути корисними у випадках, стійких до лікарських засобів. Крім того, циталопрам може бути призначений для лікування тривоги, атомоксетин при гіперсомнії, тразодон і міртазапін при безсонні та психозі, а бупропіон - при апатії. Загалом антидепресанти добре переносяться при БД. Однак клініцистам слід враховувати антихолінергічну дію трициклічних антидепресантів, вплив інгібіторів зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну на артеріальний тиск, екстрапірамідні ефекти антидепресантів та будь-які потенційні взаємодії між інгібіторами моноаміноксидази В та іншими антидепресантами.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску