Опис і призначення
Застосовується для лікування анемії, він діє так само, як природний гормон еритропоетин.
- Застосовується для лікування симптоматичної анемії, пов’язаної з хронічною нирковою недостатністю.
- Застосовується для лікування симптоматичної анемії у дорослих пацієнтів з немієлоїдними злоякісними новоутвореннями, які лікуються хіміотерапією.
Використання
Дозування та схеми дозування
Лікування анемії, спричиненої симптоматичною хіміотерапією, у хворих на злоякісні новоутворення
Рекомендована початкова доза становить 500 мкг (6,75 мкг/кг), що дається один раз на три тижні, або 2,25 мкг/кг маси тіла раз на тиждень. Якщо клінічна відповідь пацієнта після 9 тижнів лікування недостатня, подальше лікування навряд чи буде ефективним.
Лікування цим препаратом слід припинити приблизно через чотири тижні після закінчення хіміотерапії.
Після досягнення терапевтичної мети дозу слід зменшити на 25-50%, щоб забезпечити призначення найнижчої дози, яка контролює симптоми анемії. Слід враховувати титрування дози між 500 мкг, 300 мкг та 150 мкг.
Якщо гемоглобін підвищений вище 12 г/дл (7,5 ммоль/л), дозу слід зменшити приблизно на 25-50%.
Лікування слід тимчасово припинити, якщо показники гемоглобіну перевищують 13 г/дл (8,1 ммоль/л). Лікування можна розпочати з дози, приблизно на 25% нижчої від попередньої дози.
Якщо рівень гемоглобіну підвищується більш ніж на 2 г/дл (1,25 ммоль/л) за 4 тижні, дозу слід зменшити на 25-50%.
Лікування симптоматичної анемії у дорослих та дітей з хронічною нирковою недостатністю
Коригувальний етап:
Початкова доза при с.к. або i.v. введення становить 0,45/г/кг маси тіла, як одне введення один раз на тиждень. У недиалізованих пацієнтів початкова доза може становити с.с. у вигляді одноразової ін’єкції 0,75/г/кг кожні два тижні або 1,5 мкг/кг один раз на місяць.
Якщо підвищення рівня гемоглобіну є недоречним (менше 1 г/дл, тобто 0,6 ммоль/л за чотири тижні), дозу збільшують приблизно на 25%. Підвищення дози повинно бути не частішим, ніж раз на чотири тижні.
Якщо підвищення гемоглобіну перевищує 2 г/дл (1,25 ммоль/л) за чотири тижні, дозу зменшують приблизно на 25%.
Якщо рівень гемоглобіну перевищує 12 г/дл (7,5 ммоль/л), слід розглянути можливість зменшення дози. Якщо гемоглобін продовжує зростати, дозу слід зменшити приблизно на 25%. Якщо після зменшення дози гемоглобін продовжує збільшуватися, його слід тимчасово утримати, поки гемоглобін не почне зменшуватися. Лікування можна розпочати з дози, приблизно на 25% нижчої від попередньої дози.
Діти старше 1 року
Коригувальний етап:
Початкова доза при с.к. або i.v. введення становить 0,45/г/кг маси тіла у вигляді одноразового введення один раз на тиждень. У пацієнтів, які не діалізуються, початкова доза може становити 0,75 мкг/кг с. у вигляді одноразової ін’єкції через тиждень.
Якщо підвищення рівня гемоглобіну є недоречним (менше 1 г/дл, тобто 0,6 ммоль/л за чотири тижні), дозу збільшують приблизно на 25%. Дозу не слід збільшувати частіше, ніж раз на чотири тижні.
Якщо підвищення гемоглобіну перевищує 2 г/дл (1,25 ммоль/л) за чотири тижні, дозу зменшують приблизно на 25%.
Якщо рівень гемоглобіну перевищує 12 г/дл (7,5 ммоль/л), слід розглянути можливість зменшення дози. Якщо гемоглобін продовжує зростати, дозу слід зменшити приблизно на 25%. Якщо після зменшення дози гемоглобін продовжує збільшуватися, його слід тимчасово утримати, поки гемоглобін не почне зменшуватися. Лікування можна розпочати з дози, приблизно на 25% нижчої від попередньої дози.
Етап технічного обслуговування:
Його продовжують у вигляді одноразової ін’єкції один раз на тиждень або раз на два тижні. Для дітей віком до 6 років можуть знадобитися більш високі дози.
У хворих на діаліз, які переходять з одного разу на тиждень на один раз на два тижні, початкова доза становить двічі попередню дозу один раз на тиждень.
Коли цільова концентрація гемоглобіну досягається один раз на два тижні у недиалізованих пацієнтів віком старше 11 років, с.к. Один раз на місяць, у початковій дозі, що дорівнює подвійній попередній дозі, даній раз на два тижні.
Дозування слід титрувати за необхідності. Якщо підвищення рівня гемоглобіну перевищує 2 г/дл (1,25 ммоль/л) за чотири тижні, дозу зменшують приблизно на 25%. Якщо гемоглобін перевищує 12 г/дл (7,5 ммоль/л), слід розглянути можливість зменшення дози. Якщо гемоглобін продовжує зростати, дозу слід зменшити приблизно на 25%. Якщо після зменшення дози гемоглобін продовжує збільшуватися, його слід тимчасово утримати, поки гемоглобін не почне зменшуватися. Лікування можна розпочати з дози, приблизно на 25% нижчої від попередньої дози.
Дозу не слід змінювати частіше, ніж кожні два тижні.
Таку саму дозу слід вводити при зміні способу введення.
Спосіб використання
Препарат вводять s.c. або iv.
При лікуванні симптоматичної анемії у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю переважно підшкірне введення пацієнтам, які не отримують гемодіаліз, щоб уникнути периферичної венозної пункції. При лікуванні симптоматичної анемії, спричиненої хіміотерапією, у хворих на злоякісні новоутворення препарат вводять s.c.
Перед введенням розчин слід візуально перевірити на наявність твердих частинок. Можна вводити лише безбарвні, прозорі або злегка опалесцентні розчини. Розчин не слід струшувати. Перед введенням шприцу слід дати вільно стояти при кімнатній температурі приблизно 30 хвилин, щоб уникнути дискомфорту в місці ін’єкції. Його наносять на верхню частину стегна, живіт (не менше 5 см від пупка) або верхню частину плеча. Місця ін’єкцій слід обертати. Перед введенням місце ін’єкції слід очистити спиртовим тампоном і дати йому висохнути. Після утворення шкірної складки увесь вміст попередньо наповненого шприца повільно вводять. Важливо зберегти шкірну складку, сформовану під час нанесення. Не наносити на ділянки, де шкіра чутлива, почервоніла, затверділа або забита, на ділянки з рубцями або розтяжками. Не масажуйте місце ін’єкції. При необхідності застосуйте пластир. Для отримання додаткової інформації про те, як ним користуватися, див. Інструкцію з експлуатації.
Увага
Ліки повинна давати особа, яка пройшла відповідну підготовку в техніці ін’єкцій. Пацієнт не повинен самостійно вводити себе внутрішньовенно. (у вену).
Під час вагітності потрібна обережність.
Під час годування груддю лікар приймає рішення про припинення грудного вигодовування чи не вживання ліків, беручи до уваги переваги грудного вигодовування для новонародженого/немовляти та переваги лікування для жінки. Невідомо, чи препарат виводиться в грудне молоко, не можна виключати ризик для немовляти, що годується груддю.
Лікування цим препаратом не вивчалось у дітей віком до 1 року.
Під час лікування слід контролювати артеріальний тиск у всіх пацієнтів, особливо на ранніх стадіях лікування.
Кришка голки містить похідне латексу, яке може викликати алергічні реакції (пацієнти, які страждають алергією на латекс, повинні повідомити свого лікаря).
Ліки зберігають у холодильнику при 2-8 ° C. Не заморожуйте. З метою амбулаторного використання продукт можна зберігати при кімнатній температурі (не вище 25 ° C) протягом максимум 7 днів після винесення з холодильника. Вийнявши шприц із холодильника та залишивши його при кімнатній температурі, його слід використати протягом 7 днів або викинути.
Будь-який невикористаний продукт або відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Побічні ефекти
Як і всі ліки, це ліки може спричинити побічні ефекти, хоча їх отримують не всі.
У деяких пацієнтів, які приймали Аранесп, були такі побічні ефекти:
Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю
Дуже часто: може вражати більше 1 з 10 людей
● Високий кров'яний тиск (гіпер. Докладніше>