Система покриття собак

атопічний дерматит

Атопічний дерматит є переважно генетично зумовлений свербіж шкіри у собак, де особи чутливі до переважно вдихуваних та проникаючих через шкіру алергенів. В інших осіб ці алергени зазвичай не викликають жодної хвороби.
При цій хворобі організм неадекватно реагує імунологічною реакцією на алергени, присутні в повітрі. Результат - сильний свербіж шкіри. До таких алергенів належать напр. мертві кліщі відп. їх частини, пилок різних рослин, спори грибів, частини епітелію різних тварин тощо. Атопічна реакція Найчастіше зустрічається у собак у віці від півроку до 3 років. У цей віковий період починається до 75% усіх випадків. Виняток становить порода шарпей, у якої захворювання може виникнути вже у тримісячному віці

Оскільки пацієнти мають підвищену чутливість до множинних алергенів, більшість собак страждають на цілорічні клінічні ознаки. У період появи основних алергенів (весна, літо) клінічна симптоматика посилюється. Єдиний первинною клінічною ознакою є свербіж. Атопічний дерматит, крім можливого почервоніння, не виявляє жодних первинних вицвітань (різні типи шкірних висипань). Ураження шкіри виникають в результаті подряпин, укусів. Найчастіше свербіж вражає лицьові ділянки, внутрішню сторону вух, пахви, внутрішню сторону стегон, живіт і лапи.
Також часто зустрічаються вторинні захворювання (запалення слухових проходів, кон’юнктивіт). Вторинна піодермія розвивається в половині випадків.

Існує чотири можливих способи лікування:

  • уникнення антигенного подразнення - з практичної точки зору уникнути алергенів неможливо. Пацієнти, чутливі до одного або двох алергенів, мають більший успіх.
  • десенсибілізація - найбільш підходить пацієнтам, чутливим до меншої кількості алергенів. Десенсибілізуюча вакцина виготовляється для кожної людини. Ефект терапії становить 50 - 60%.
  • загальні протисвербіжні препарати (ліки від свербіння) - застосовуються глюкокортикоїди, ненасичені жирні кислоти та антигістамінні препарати. Ефективність антигістамінних препаратів у собак низька (близько 20%). Глюкокортикоїди найбільш ефективні при лікуванні атопічного дерматиту, але вони також мають ряд побічних ефектів. Тому їх слід давати в крайньому випадку
  • поверхнева терапія.