Опишіть взаємозв'язок між ожирінням та агресивністю при раку передміхурової залози (РПЖ) у мексиканського населення.
Матеріали і методи
Дані були отримані ретроспективно з електронних записів 167 хворих на РПЖ. Вони були згруповані за індексом маси тіла (ІМТ), віком, Глісоном, клінічною стадією (CD) та за групами відповідно до класифікації D'Amico. Змінні (ІМТ, специфічний антиген простати [PSA], EC, Gleason) корелювали та аналізували за допомогою статистичних моделей.
Результати
Проаналізовано 167 пацієнтів з РПЖ із середнім віком 69,4 року, середнім PSA до біопсії 25,36 нг/мл, 45, 22,75 та 5,3% мали надлишкову вагу, ожиріння I ступеня та ожиріння II ступеня відповідно; 25,7% в межах ваги. Глісон 6: 41,91%, з яких 47,9% були класифіковані як cT1c. 11,37, 23,95 та 64,67% були класифіковані D'Amico відповідно як низький, середній та високий ризик. Ті, у кого ІМТ> 25 кг/м 2, мали більш високий ризик РПЖ високого ризику (АБО: 1,027), р = 0,46, а ті, у кого ІМТ> 25 кг/м 2, мали більший ризик розвитку Глісона 8-10 ( АБО: 1.310), p = 0.23. Ми виявили взаємозв'язок між ІМТ> 25 кг/м 2 та PSA 25 кг/м 2 та PSA> 20 нг/мл, виявлено негативну асоціацію (АБО: 0,87), p = 0,35. Ми виявили, що насправді не існує суттєвої різниці між ІМТ та КТ ЕК (АБО: 0,89), p = 0,15.
Висновки
Пацієнти з ожирінням мають вищий ризик агресивного РПЖ. Вони мали нижчий рівень PSA, а пацієнти із зайвою вагою та ожирінням мали вищий бал Глісона. Це дозволить нам приймати кращі профілактичні та терапевтичні рішення у чоловіків із РПЖ із надмірною вагою та ожирінням.
Анотація
Описати зв'язок між ожирінням та агресивністю раку передміхурової залози (CaP) у мексиканській популяції.
Методи
Дані були зібрані ретроспективно з електронних медичних картотек 167 пацієнтів з CaP. Вони були згруповані за індексом маси тіла (ІМТ), віком, оцінкою Глісона, клінічною стадією та класифікацією Д’Аміко. Змінні корелювали (ІМТ, простатичний специфічний антиген [PSA], клінічна стадія, оцінка Глісона) та аналізували за допомогою статистичних моделей.
Результати
Всього було досліджено 167 пацієнтів з CaP. Середній вік становив 69,4 року, а середній ПСА до біопсії - 25,36 нг/м. Надмірна вага спостерігалася як ожиріння I та II ступеня відповідно у 45% та 22,75% пацієнтів, а 25,7% знаходились у межах норми ваги. Загалом 41,9% пацієнтів мали показник Глісона 6, а 47,9% пухлин класифікували як стадію cT1c. Згідно з класифікацією D’Amico, 11,37% пацієнтів вважали низьким ризиком агресивного СР, 23,95% - середнім ризиком та 64,67% - високим ризиком. У пацієнтів з ІМТ> 25 кг/м 2 підвищений ризик СР високого ризику (OR 1,027; Р = .46), а у пацієнтів з ІМТ> 25 кг/м 2 більший ризик оцінки за Глісоном 8-10 (АБО 1.310; Р = .23). Ми виявили зв'язок між ІМТ> 25 кг/м 2 та PSA 25 кг/м 2 та PSA> 20 нг/мл (АБО 0,87; P = .35). Істотної різниці між ІМТ та клінічною стадією не виявлено (АБО 0,89; Р = 0,15).
Висновки
Пацієнти з ожирінням мають вищий ризик агресивного СР; вони мали нижчий рівень PSA, а пацієнти із надмірною вагою та ожирінням мали вищий бал Глісона. Ці дані дозволять нам приймати кращі профілактичні та терапевтичні рішення у чоловіків із надмірною вагою та ожирінням, які страждають на САП.
Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску