Документи
Стенограма Cideac - латинська 1ero
1 Рим: ідеальний анклав
У цій одиниці ми починаємо вивчення латинської мови з короткої історії, яка
охоплює від свого витоку до перетворення в різні романські мови.
Оскільки серед них є іспанська, ми звернемо увагу на характеристики латини
з особливою увагою на подібності та відмінності, які вона представляє з нашою мовою.
Ми також будемо знати, як латинський лексикон зберігся в нашій мові, ну
повністю еволюціонував, або в латинських висловах та словах, які досі використовуються в
Мовна історія латинської мови
Фоніка та латинські фонологи
Лексикон Постійність латини в іспанській мові
Тексти Читання латинського тексту
1. ГЕОГРАФІЧНА КАДР. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13
2. ЛАТИНСЬКА МОВА. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152.1. Витоки та еволюція латинської мови. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152.2. Романські мови. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16
3. ЛАТИНСЬКА ФОНТИКА І ФОНОЛОГІЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .183.1. Фонологічна система латинської мови. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .183.2. Алфавіт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .193.3. Класична вимова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .203.4. Акцентуація. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .двадцять один
4. ЛАТИНСЬКИЙ МОРФОСИНТАКСИС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .234.1. Структура слів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .234.2. Заняття словом. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .244.3. Граматичні категорії дієслова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .244.4. Спряження. Постановка дієслова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .264.5. Граматичні категорії імені. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .274.6. Занепад. Постановка іменника. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .284.7. Порядок слів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .29
N D I C E D E C O N T E N I D O S
1. Географічне середовище Під час вивчення будь-якої мови наш інтерес до неї не обмежується вивченням її словникового запасу або знанням її синтаксичних структур. Ми також хочемо знати, в якій країні розмовляють, яке оточення та історія.
Що ж, коли ми наближаємося до латини, хоча цією мовою вже не розмовляють як такою, ми повинні виявити той самий інтерес. Ми не можемо вивчити лише його словниковий запас, його граматику, ми мусимо з’ясувати, де знаходиться його колиска, які були звичаї людей, які цим розмовляли; Тільки так ми зрозуміємо вплив римського народу на західну цивілізацію.
Відповідно до того, що ми щойно сказали, у цьому першому підрозділі ми визначимо місце, де жили люди, які розмовляли латинською мовою. Потім у різних підрозділах ми вивчатимемо їх історію та культуру. Таким чином, ми відкриємо, якими насправді були римляни і якою була їх спадщина.
Нашою відправною точкою буде додана карта.
У ньому ми можемо знайти місто Рим. Він знаходиться майже в центрі італійського півострова, який одночасно посідає центральне місце по відношенню до двох інших середземноморських півострова: Піренейського та Балканського, колиски іншої великої цивілізації, грецької. З цієї карти ми опишемо, яким був італійський півострів.
Його форма нагадує нам бо-та з яскраво вираженим каблуком. На півночі частина, яка приєднує його до європейського континенту, обмежена Альпами з їх високими горами, які становлять природний бар'єр великої величини. Тірренське море купає свої західні береги; Адрітичний, східний та Jni-co, південний.
За винятком Сицилії, практично продовження півострова, ще декілька островів посідають три згадані моря: Корсика та Сардинія, вже далекі від узбережжя півострова, Ельба, Капрі та
Іск'я. Ця кількість досить мала, особливо якщо порівнювати з мережею островів, що оточують Балканський півострів.
Якщо зараз зосередитись на самому півострові, то ми бачимо, що його проходить з півночі на південь інший гірський масив, Апенніни. Вони, хоча і пом’якшуються, рухаючись на південь, ділять його на дві частини. Крім того, ми перевіряємо, що виділено кілька регіонів. На півночі ми знаходимо так звану Цизальпійську Галлію, перетнуту річкою По та оточену двома іншими регіонами: Лігурією на заході та Венецією на сході. На півдні Цизальпінської Галлії є: Етрурія, зрошувана Арно, Умброю та Пічено. Майже в центрі чобота знаходиться Лаціо, який, пройдений через Тбер, межує з Кампанією на південь і Самнієм на сході. На південь півострова входять ще три регіони: Апулія, землі якої зрошуються Офанто, Луканія та Брусіо.
Ну, Рим, розташований в регіоні Лаціо, практично на однаковій відстані від півночі та півдня, а отже, перехрестя, перетинається річкою Тбер і оточений сімома пагорбами: Палатином, Авентином, Есквіліном, Капітолієм, Селіо, Квіріналом та Віміналом. . Ця остання обставина принесла йому назву міста семи пагорбів, яким ми іноді називаємо його.
Вибраний для заснування міста анклав мав для цього найкращі умови, він мав воду та природний захист пагорбів. Як би цього було недостатньо, Тбер, будучи судноплавним, став ще одним способом зв'язку та сприяв розвитку торгівлі, оскільки товари могли транспортуватися цим річковим шляхом.
Навіть визнаючи привілейоване становище Риму, дивно, що відносно невелике місто могло стати власником майже усього відомого світу. Безперечно, ключі до такої компанії знаходяться в самому римському персонажі, у його своєрідному способі буття та розумінні життя. Тепер ці ключі не пов’язані з тим, що ми щойно вивчали, оскільки географічне середовище Італійського півострова допоможе нам їх розшифрувати.
Кажуть, що географія країни певним чином визначає її історію, характер її народу, і Рим не є винятком із цього вислову. Якщо проаналізувати згадані вище географічні аспекти, ми знайдемо відповіді, щоб зрозуміти ідіосинкразію римського народу, аватарів його історії.
З цієї точки зору ми розуміємо, що початковому зростанню міста, можливому завдяки ряду прилеглих до нього міст, сприяв його винятковий анклав. Таке ж розширення через італійський півострів стало можливим завдяки тому, що Апенніни були не нездоланна перешкода.
Таким же чином ми виявляємо, чому римляни обрали сільське господарство своєю основною діяльністю. Інакше не могло бути, якби ми думали, що італійські землі, купані багатьма і могутніми річками, були дуже родючими і придатними для різних культур, які, водночас, можна було легко перевезти за допомогою Тбер. Насправді римляни почували себе переважно селянами, і в багато моментів своєї історії вони прагнули переваг, які приносило їм сільське життя.
Саме тут лежить ключ до їхнього способу існування, а отже, і до компанії, яку вони провели, бо той селянський дух виробив її характер, надавши йому властивості, які є його власними: любов до землі, простота, значення практичність, зусилля, дисциплінована робота, здатність до страждань. Якщо ми це усвідомлюємо, це всі якості, які супроводжують фермера, але також і солдата, і для створення імперії, а тим більше для збереження її на стільки століть, потрібні дуже хороші солдати.
Тому можна зробити висновок про те, що згадані вище якості,