Автор: Лівія Ваврушова

здоров

Поняття метаболічного синдрому все частіше зустрічається в психіатрії в епоху антипсихотичного лікування.

Метаболічний синдром є сукупністю розладів і включає ожиріння (абдомінальне, внутрішньочеревне або центральне), дисліпідемію, порушення толерантності до глюкози, резистентність до інсуліну (гіперінсулінемія) та гіпертонію. Метаболічний синдром є сильним провісником цукрового діабету, серцево-судинних захворювань та жирової хвороби печінки. Безалкогольна жирова хвороба печінки характеризується наявністю стеатозу печінки та/або наявністю запальної активності та фіброзу. Його поширеність становить приблизно 30% населення, поширеність стеатогепатиту - 2-3%. Групу ризику складають переважно пацієнти з ожирінням з метаболічним синдромом. Лікування фокусується на зниженні ваги та модифікації способу життя, які, як було показано, є ключовими факторами зменшення резистентності до інсуліну. Додатковим має бути медикаментозне лікування пов’язаних компонентів метаболічного синдрому - ожиріння, цукрового діабету, гіпертонії та гіперліпідемії та жирової хвороби печінки.