Сколіоз можна охарактеризувати як тривимірну деформацію з нахилом та зміщенням хребців у фронтальній (латеральна кривизна), сагітальній (зміни фізіологічного лордозу та кіфозу) та поперечній (обертання хребта) площинах. Простіше кажучи, це хворе викривлення хребта поза його природним вигином. При ідіопатичному (з незрозумілих причин) сколіозі спочатку відсутні структурні зміни хребців. При сколіозі тіла хребців найбільш вивихнуті, їх дуги та виступи менше. Зазвичай видно типовий горб під час обертання хребта в грудній частині, де поперечні випинання супроводжуються ребрами і, отже, т.зв. паравертебральне виступ (виразність = випинання). Найбільш помітною є деформація в тесті Адамса - у вигині вперед.
Розмір деформації оцінюють у всіх трьох площинах. Метод Кобба може бути використаний для зчитування кутової кривизни в передньо-задній проекції (AP = Antero-posterior) і в бічній проекції (сагітальній площині). Крім того, сучасні методи візуалізації можуть бути використані для зчитування обертання хребта в осьовому відділі тулуба (у поперечній площині).
Основною причиною цієї деформації хребта є дефект нервово-м’язової системи. Це велика група захворювань, найпоширенішою формою є ДЦП - ДМО, м’язова дистрофія та мієломенінгоцеле. Це дуже різноманітна група пацієнтів, які потребують специфічного підходу та лікування. Неврологічне порушення, що лежить в основі, може бути одностороннім, двостороннім, прогресуючим або стаціонарним. Також необхідно враховувати психічні вади пацієнта.
Це деформації хребта (сколіоз, кіфоз, кіфосколіоз), з якими дитина вже народилася. Досить часто вони супроводжуються іншими вродженими вадами розвитку (у 30% - також аномалії нирок, у 40% - аномалії спинного мозку). 75% дітей із вродженим сколіозом поступово прогресують з віком. З них 2/3 суттєво та 1/3 менш суттєво. Лише 25% вроджених кривих не змінюються. Погіршення розміру кривої відбувається переважно в два вікові періоди, від народження до трьох років, а потім у період статевого дозрівання (період прискорення росту).