Батьківські групи діагностики
Підгрупи діагностики
- Діагноз L20 - Атопічний дерматит
- Діагноз L21 - Себорейний дерматит
- Діагноз L22 - Пелюшковий дерматит
- Діагноз L23 - Алергічний контактний дерматит
- Діагноз L24 - Дратівливий контактний дерматит
- Діагноз L25 - неуточнений контактний дерматит
- Діагноз L26 - ексфоліативний дерматит
- Діагноз L27 - Дерматит, спричинений внутрішньо вживаними речовинами
- Діагноз L28 - Лишайник - лишайник симплекс хронічний та свербіж
- Діагноз L29 - Свербіж - свербіж
- Діагноз L30 - Інший дерматит
Статті, пов’язані з діагнозом L20 - L30 Дерматит та екзема
Нумулярний дерматит (нуммулярний та мікробний дерматит)
Нумерулярний дерматит - це неінфекційне запальне захворювання шкіри, у розвиток якого, ймовірно, залучений комплекс імунної системи та генетична схильність пацієнта. Захворювання зустрічається в основному у пацієнтів літнього віку, але не рідкість і у дітей.
Пилкова алергія
Алергени, що викликають алергічні реакції, дуже різноманітні. У наших умовах гіперчутливість найчастіше викликає пилок різних трав, дерев, білкових компонентів їжі, шкірних антигенів собак, котів та пилу з частинками мертвих тіл комах (кліщів).
Дратівливий контактний дерматит (dermatitis contacta, irritativa, toxica)
Контактний дерматит спричинений подразнюючим, токсичним впливом різних хімічних речовин на шкіру. Його розвиток не обумовлений попередньою гіперчутливістю, сенсибілізацією, він залежить лише від властивостей, інтенсивності або концентрації пошкоджуючого фактора та від індивідуальної стійкості шкіри.
Алергічний контактний дерматит (екзема контактум, алергікум)
Контактна екзема - це алергічне запальне захворювання шкіри, спричинене впливом на шкіру гіперчутливої людини певного контактного алергену. Це алергічна реакція організму на подразники зовнішнього та внутрішнього середовища, що проявляється запаленням шкіри.
Атопічна екзема (атопічний дерматит)
Атопічний дерматит (атопічна екзема) - це хронічне або хронічно повторюване неінфекційне запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням та мінливістю клінічної картини та загального перебігу. Найчастіше він з’являється в грудному віці або в дитинстві, у 30-40% випадків він також переходить у доросле життя.