Рекомендувати документи

безкоштовно

ПЕДІАТРИЧНА МЕДИЦИНА Цукровий діабет • Професійний коледж дитячої та дитячої медицини • Директиву склав: д-р. Анна Кернер

Визначення Цукровий діабет - це метаболічне захворювання різної етіології, що характеризується гіперглікемією через порушення секреції інсуліну та/або дії інсуліну. Так зване дитинство і підліток Найхарактернішими ознаками діабету 1 типу є: n генетично зумовлена ​​схильність; n наявність аутоімунних маркерів; n агресивне руйнування бета-клітин; n важкий дефіцит інсуліну; n термінова необхідність заміщення інсуліну, щоб уникнути розвитку кетоацидозу.

Епідеміологія Захворюваність на захворювання значно варіюється між країнами, в межах однієї країни та між різними етнічними групами. В Угорщині за останні 20 років захворюваність зросла втричі. В останні роки кількість нових випадків на рік становила 11-12/100 000. При цьому Угорщина є однією з країн із середнім рівнем захворюваності. У штатах з низькою частотою захворювання на цукровий діабет у віці до року є рідкістю. Захворюваність постійно збільшується з віком; менший пік спостерігається у віці від 4 до 6 років, а більший пік спостерігається у віці від 10 до 14 років. Останніми роками захворюваність на діабет зростає у більшості країн, особливо у дітей віком до 5 років. Незважаючи на накопичення в сім'ї, діабет у дитячому та юнацькому віці не має характерного спадкового процесу. Ризик розвитку захворювання становить 7% для діабету батька та 2% для хвороби матері. (За останніми даними, ця різниця демонструє тенденцію до зменшення.) Ймовірність розвитку діабету становить 3–6% для братів і сестер, тоді як ризик становить 35% для однояйцевих пар-близнюків. Наявність певних маркерів HLA (HLA DR3-DQA1 * 0501-DQB1 * 0201, HLA DR4-DQA1 * 0301-DQB1 * 0302) збільшує ризик діабету.

Діагностика За наявності характерних клінічних симптомів (поліурія, полідипсія, ніктурія, втрата ваги, втома) діагностика проста і не терпить затримки. Діагноз підтверджується значною глікозурією (> 55 ммоль/л та> 1 г/дл відповідно), кетонурією та випадковою гіперглікемією (> 11,1 ммоль/л та> 200 мг/дл відповідно). У деяких випадках діагноз і тип діабету (тип 1 або тип 2) незрозумілі; в цьому випадку необхідні додаткові тести: n повторні тести на випадковий рівень цукру в крові, глікозурію та HbA1c;

ЧЕРВЕНЬ 2003 • СПЕЦІАЛЬНЕ ВИПУСК

ПЕДІАТРИЧНЕ Виявлення антитіл до острівцевих клітин (ICA, GAD, IA2 та IAA); виконання набору тексту HLA; n аналіз факторів ризику (ожиріння, сімейне накопичення); n проведення перорального тесту на толерантність до глюкози (1,75 г/кг при максимумі 75 г глюкози). (Якщо випадковий тест на глюкозу в крові підтверджує підозру на захворювання, виконувати навантаження непотрібно і ризиковано.) N n

Діагностичні критерії в дитячому віці такі ж, як і у дорослих (Американська діабетична асоціація 1997, ВООЗ 1998).

Підвищений рівень глюкози в крові натще

≥6,1 50%; споживання жиру: 30-35%; 10% мононенасичених жирів; споживання білка: 10-15%.

На додаток до бажаного співвідношення необхідних поживних речовин важливо отримувати потрібну кількість харчових волокон (0,5-1,0 г/100 ккал/добу).

ЧЕРВЕНЬ 2003 • СПЕЦІАЛЬНЕ ВИПУСК

ПЕДІАТРІЯ Досягнення та підтримка метаболічного балансу може бути досягнута лише шляхом постійного та інтенсивного навчання. n На основі постійного контролю рівня цукру в крові (самоконтроль). n Визначення кетону в сечі є важливим у особливих випадках (інтеркурентні інфекції, високий рівень цукру в крові). n

Якість метаболічного контролю можна охарактеризувати шляхом визначення рівня глікованого гемоглобіну (HbA1, HbA1c), який відображає середній рівень цукру в крові за попередні 6-12 тижнів. В особливих випадках визначають гліковані сироваткові білки (фруктозоамін), що є показником середнього рівня цукру в крові за коротший період (3-4 тижні).

Гострі ускладнення цукрового діабету Діабетичний кетоацидоз (ДКА)

DKA викликається резистентністю до інсуліну через дефіцит інсуліну та метаболічний та/або психологічний стрес, і характеризується гіперглікемією (гіперосмоляритом), дегідратацією та метаболічним ацидозом.

Діагностика Глюкоза в крові:> 11,1 ммоль/л; n рН крові: 10% - шок, порушення периферичного кровообігу. (Зверніться до загальних рекомендацій щодо рідинної терапії для підтримуючої дози.) Швидкість інфузії

Через ризик набряку мозку рекомендована швидкість заміщення рідини при ДКА є повільнішою, ніж при дегідратації іншого походження.

Вага тіла (кг) 3–9 10–19> 20

Швидкість інфузії (мл/год) 6 мл/кг 5 мл/кг 4 мл/кг

Добавки натрію в побутове господарство з електролітами Незважаючи на те, що на початку ДКА спостерігається чітка гіпонатріємія, додаткове споживання натрію, як правило, не потрібно при вливанні 0,9% NaCl при рідинній терапії. Добавки калію n Вміст калію у всьому організмі в ДКА завжди зменшувався! n Рівень калію в сироватці крові може бути підвищеним, нормальним або зниженим. n Якщо гострі порушення кровообігу усунені, а на ЕКГ відсутні дані про гіперкаліємію, слід розпочати введення калію. n До одного літра розчину для інфузій слід додати 40 мл 7,4% KCl. n Загальна кількість калію, що підлягає заміні: 3-5 мЕ/день.

ЧЕРВЕНЬ 2003 • СПЕЦІАЛЬНЕ ВИПУСК

ПЕДІАТРИЧНА МЕДИЦИНА Лікування інсуліном Лікування інсуліном слід починати після шоку кровообігу. n Швидкодіючий інсулін слід вводити внутрішньовенно за допомогою інфузійного насоса. n Доза становить 0,1 Од/кг/год, яку за потреби можна збільшувати або зменшувати. n Інфузію інсуліну не можна припиняти, навіть тимчасово! n Умови переходу на підшкірний інсулін: вирішення ацидозу, початок прийому їжі всередину. n

Лікування бікарбонатом Як правило, слід уникати! У разі важкого ацидозу, який не покращується при належному лікуванні та спричиняє порушення серцевої скорочення, можна застосовувати 1-2 ммоль/кг.

Ускладнення ДКА: лікування набряку мозку: маніт: 1 г/кг за 20 хвилин; n тромбоз; російські аритмії. n Гіпоглікемія - її можна уникнути за допомогою належного моніторингу та лікування. n Гіпокаліємія n

Теоретично: рівень цукру в крові, при якому з’являється неврологічна дисфункція. На практиці: неврологічна декоративна функція може бути симптоматичною та безсимптомною, а рівень цукру в крові, при якому вона виявляється: - варіюється від людини до людини; - як функція часу та обставин; - профілактична гіпоглікемія.

(Попередня гіпоглікемія може погіршити відчуття подальшої гіпоглікемії протягом 12 - 24 годин. Тому після епізоду гіпоглікемії потрібно часто контролювати рівень глюкози в крові.)

Симптоми Активація вегетативної нервової системи: голод, тремор, пітливість, блідість, серцебиття; нейроглікопенія: розлад думок, лабільність настрою, запаморочення, дратівливість, головний біль, втома, сплутаність свідомості, судоми, кома; n У деяких випадках нейроглікопенічні симптоми виникають до або без вегетативної активації ("несвідомість гіпоглікемії").

ЧЕРВЕНЬ 2003 • СПЕЦІАЛЬНЕ ВИПУСК

ПЕДІАТРИЧНЕ ЛІКУВАННЯ Лікування n

Гіпоглікемія легкої та середньої тяжкості: швидко усмоктуваний вуглевод у роті: 5-15 г глюкози або сахарози (100 мл молока, солодкого напою, чаю); важка гіпоглікемія - глюкагон ім. 12 років: 1,0 мг; - глюкоза iv. 200-500 мг/кг у 10-30% розчині.

Пізні ускладнення - мікросудинні ускладнення

Ретинопатія; російська нефропатія; n нейропатія; n

Прояви мікросудинних ускладнень рідкісні в дитячому віці, але якість метаболічного контролю є надзвичайно важливою в дитячому віці для виникнення та прогресування пізніх ускладнень.