Рекомендувати документи
Обстеження дитячих психічних розладів: Обстеження якості життя та СДУГ
Докторська дисертація доктор Дьєрдьєр Даллос
Докторська школа наук про психічне здоров’я університету Семмельвейса
Доктор Балас Юдіт Аґнес, к.т.н., доцент
Д-р Дьєрдь Пуребль, к.т.н., доцент д-р Петер Осват, к.т.н., доцент
Голова екзаменаційної комісії:
Д-р Даніель Берецький, к.т.н., професор
Члени екзаменаційної комісії:
Доктор Стьодер Едріенн, к.т.н., доцент д-р Гечі Анна, к.т.н., доцент
ЗМІСТ Перелік скорочень …………………………………………………….
1.1.1. Поняття якості життя …………………………………
1.1.2. Інструменти якості життя …………………….
1.1.3. Якість життя в дитячому та юнацькому віці …………….
1.2. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) …………….
1.2.1. Визначення СДУГ, симптоми …………………………….
1.2.2. Епідеміологія СДУГ ……………………………….
1.2.4. Супутня патологія СДУГ, диференціальний діагноз ....
1.3. Категорично - розмірний підхід до захворювань: допороговий СДУГ .
1.5. СДУГ та якість життя в клініці …………………………
3.2.1. Міжнародне нейропсихіатричне інтерв’ю дитини (M.I.N.I.) ………………………………………….
3.2.2. Анкета якості життя ………………………………….
3.2.3. Демографічний паспорт ………………………………….
3.3. Статистичні методи …………………………………………
4.1.1. Предмети ………………………………….
4.1.2. Співвідношення між номером симптомів та діагностичним статусом .
4.1.3. Якість життя та дитини М.І.Н.І. числа симптомів ....
4.1.4. Вплив кількості симптомів на дитячий M.I.N.I. у дітей без діагнозу на підставі того, чи обстежуються вони ……………………………………………………
4.2.1. Предмети ………………………………….
4.2.2. Двовимірні зв’язки між змінними, включеними у дослідження ………………………………………………………………
4.2.2.1. Гендерні відмінності в якості життя ...
4.2.3. Багатовимірний аналіз ………………………………
4.2.3.1. Вплив віку та статі дітей на якість життя ………………………………………….
4.2.3.2. Вплив підтипів СДУГ та супутніх захворювань на якість життя ……………….
4.2.3.3. Вплив СДУГ та симптомів супутнього захворювання на якість життя ……………….
5.3. Оглядова зустріч …………………………………………
Список власних публікацій ………………………………………………….
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ СДУГ: Розлад гіперактивності з дефіцитом уваги AN: Anorexia Nervosa ASD: Порушення спектру аутизму BNO: Міжнародна класифікація захворювань CD: Розлад поведінки CHQ: Анкета здоров’я дітей CQOL: Здоров’я дитини: Діагностична система психічних розладів Педіатрічний міні-психіатричний МІНІ: Педіатрія Інтерв’ю ILK: Перевернуте до викорінення ядер лебенскості та Югендліхен KINDL: Kinder Lebensquality Франгебоген MDE: Великий депресивний епізод Основний депресивний розлад ODD: опозиційний дефіцитний розлад/посттравматичний стресовий розлад Якість: якість життя
1. ВСТУП 1.1. Якість життя 1.1.1. Поняття якості життя Визначення здоров’я зазнавало постійних змін протягом розвитку сучасної медицини. Окрім розширення концепції, на перший план виходять все більше позитивних замість попередніх негативних. На додаток до поняття здоров’я та замість нього використовуються поняття добробуту та якості життя. Основи якості життя та її вивчення випливають насамперед із соціології та економіки і мали на меті виміряти вплив державних втручань (Kopp and Kovács, 2006).
Спочатку поняття якості життя є лише матеріальним
багатовимірна оцінка, на яку хвороба може вплинути у багатьох областях. Якість життя вивчали у дорослих із низкою психічних захворювань: наприклад, пацієнти з діагнозом важкого депресивного епізоду були оцінені нижче
якість їхнього життя є такою ж здоровою (Guan et al., 2011), тоді як хворі на шизофренію повідомляють про таку ж якість життя, як і здорові (Galuppi et al., 2010). 1.1.2. Інструменти оцінки якості життя
конкретні. Загальні анкети мають на меті охопити всі відповідні сфери життя (наприклад, психічний статус, стан здоров'я, робота/школа, соціальний статус) і дозволяють проводити порівняння між різними групами населення. Конкретні інструменти можуть зосередитись на конкретному захворюванні, районі чи групі населення (наприклад, діти, хворих на астму), і вони мають перевагу бути більш чутливими, тому вони добре слідкують за невеликими змінами. Найпоширеніші засоби вимірювання якості життя дорослих наведені в таблиці 1. Таблиця 1. Найпоширеніші прилади для вимірювання якості життя дорослих (на основі Jekre та Magyar, 2007) Автор
Каплан та Андерсон, 1988
Шкала якості добробуту
Уере і Шербурн, 1992 Ендікотт та ін., 1993
Результати медичних досліджень Коротка форма 36 Анкета про задоволення та задоволення життям
Jenkinson and Layte, 1997 Priebe et al., 1999 Slade et al., 1999
Коротка форма 12 Манчестер Коротка оцінка якості життя Кембервелл Оцінка потреби Короткий графік оцінки
Skevington and Wright, 2001 van Nieuwenhuizen et al., 2001 Mundt et al., 2002
Q-LES-Q SF-12 MANSA
Світова організація охорони здоров'я
Профіль якості життя в Ланкаширі
Шкала робочої та соціальної адаптації
Як і для вимірювання якості життя дорослого населення, існує декілька інструментів для вимірювання добробуту дітей та підлітків, які представлені в таблиці 2. Таблиця 2. Найпоширеніші інструменти для вимірювання якості життя дітей Автор
Грем і Стівенсон, 1994 рік
Якість життя, пов’язана зі здоров’ям дитини
Kinder Lebensqualität Frangebogen
Анкета охорони здоров’я дитини
Буллінгер і Равенс-Зіберер, 1995 Landgraf та ін., 1996
Invertar zur Erfassung der Mattejat et al., 1998
Lebensqualität Kindern und
1.1.3. Якість життя у дітей та підлітків В останнє десятиліття все більше досліджень займаються також вимірюванням якості життя у дітей та підлітків (Kiss et al., 2007). У значній частині цих досліджень опитування проводиться на здорових дітях, тобто на нормальній популяції, використовуючи дуже різноманітну методологію: одиночну або регулярну, або репрезентативну вибірку або вибірку з комфортом (Bálint, 2009). «Поведінка здоров’я у дітей шкільного віку» (HBSC) - це велике міжнародне дослідження, в якому Угорщина бере участь з 1985 року.
Результати включають здоров’я
зменшується, ніж у хлопчиків. За результатами дослідження HBSC
В Угорщині хлопці значно більше задоволені своїм життям, ніж дівчата (Aszmann, 2003).
певна хвороба (спадковість: 0,8) і відносно невелику роль приписують незалежним впливам на довкілля (Rietveld et al., 2003). Методи молекулярної генетики відіграють роль у з’ясуванні етіології захворювання,
серед найбільш досліджуваних генів є дофамін D4
рецептора, транспортера дофаміну, рецептора дофаміну D5, рецептора дофаміну D2, транспортера серотоніну 1В, рецептора серотоніну 2А та ряду інших рецепторів (наприклад, TACR1, HTR1B, ADRA1A) та транспортерів (наприклад, SLC6A2, SLC5A4) (Sharp et al., 2009).
Ряд інших факторів ризику враховується при розвитку захворювання, таких як куріння матері під час вагітності (Linnet, 2005; Pineda et al., 2007), споживання алкоголю матері (Pineda et al., 2007) або харчові добавки (Banerjee та ін., 2007). Дослідження взаємодії генів і середовища також дуже цікаві у випадку СДУГ (Velő, 2013):
Kahn et al. (2003) у своєму дослідженні є складними
було проаналізовано взаємодію між генетичними та екологічними факторами: діти, які піддавались курінню та були гомозиготними за 10-повторним алелем транспортера дофаміну, мали значно вищий ризик гіперактивності, розладу уваги та поведінкових розладів, але жоден із факторів був суттєво пов’язаний із симптомами.
Брукс та ін
мінімальна кількість симптомів менше, ніж вимагає система класифікації (наприклад, Bussing et al., 2010, 2012; Biederman et al., 2010; Cukrowicz et al., 2006; Lewinsohn et al., 2004), 2) визначають визначено мінімальну кількість симптомів, яка менше, ніж вимагає система класифікації, та додаткові критерії (наприклад, функціональне порушення повинно викликати симптоми) (наприклад, Cho et al., 2011; Kim et al., 2009), 3) існує стільки симптоми, як вимагає система класифікації, але інші критерії системи класифікації не виконуються (наприклад, симптоми викликають функціональні порушення лише в одній ситуації (наприклад, Gau et al., 2009), 4)
для порівняння, не було різниці в якості їх життя (наприклад, Sawyer et al., 2002; цит. Danckaerts et al., 2009). Таулов та Йозефіак (2012) порівняли якість життя дітей, у яких діагностовано СДУГ, із якістю життя дітей із здоровим контролем та тривожними та депресивними розладами, і виявили, що в останній групі виявлено більш високу якість життя. У своєму лонгітюдному дослідженні Remschmidt and Mattejat (2010) порівняли якість життя дітей з діагнозом СДУГ з якістю життя груп, у яких діагностували інші психічні захворювання (розлад адаптації, розлад поведінки тощо), як на початковому, так і на один рік пізніше. Діти з діагнозом соматична хвороба за даними Varni and Burwinkle (2006)