За даними міжнародних опитувань, хвороба вражає близько 17% населення, проте, згідно з медичними висновками, вона досягає 30%.
Таким чином, поширені доброякісні пухлини гіпофіза, переважна більшість яких є аденомами передньої частки, а тому доброякісні пухлини гіпофіза зазвичай ототожнюють з аденомою гіпофіза. Це може статися в будь-якому віці, вражаючи як жінок, так і чоловіків.
Хоча доброякісні пухлини гіпофіза не збільшуються, вони все одно можуть негативно позначитися на здоров’ї пацієнта, оскільки в цій частині черепа є лише дуже невеликий простір, і якщо пухлина більше 2-3 см, вона може на навколишні ділянки мозку та спричиняють пошкодження. (Може спричинити вогнищеві симптоми мозку та порушення мозкового кровообігу.)
Аденоми гіпофіза можна розділити на дві групи залежно від їх розміру:
Аденоми гіпофіза передньої частки можна згрупувати залежно від того, чи виробляють вони гормони гіпофіза, і якщо так, то який тип гормонів чи ні. Виходячи з цього, ми розрізняємо функціональні та нефункціональні аденоми. Більшість аденом гіпофіза відносяться до функціональної групи.
- Функціональні аденоми: вироблення гормону визначається аналізом крові або іншим тестом при хірургічному видаленні. Функціональні типи аденоми, засновані на результатах, такі:
► Аденоми, що продукують пролактин. Приблизно половина пухлин гіпофіза також виробляє гормон (пролактин). Може спричинити безпліддя, зниження статевого лібідо, остеопороз.
► Гормони росту, що секретують аденоми. Гормоноутворюючі пухлини гіпофіза приблизно 1/3 виділяє гормон росту. Може спричинити акромегалію (аномальне збільшення голови/кінцівок).
► Аденоми, що секретують кортикотропін (АКТГ) (приблизно 20%). Може викликати хворобу Кушинга.
► Аденоми, що секретують гонадотропін (ЛГ) (рідко, приблизно 3%). Більшість пухлин - це гормонально неактивні макроаденоми.
► Аденоми, що секретують тиротропін (ТТГ) (найрідкісніша аденома гіпофіза, менше 1%). Може спричинити гіпертиреоз.
- Нефункціональні аденоми: існують т. Зв нульклітинні аденоми, які складають близько 20% усіх пухлин гіпофіза, не секретують гормони. Зазвичай це повільно зростаюча макроаденома у літніх людей.
На додаток до симптомів перевиробництва гормонів, макроаденома також спричиняє дефіцит гормону: зростаюча аденома пригнічує клітини, що виробляють інші гормони, що призводить до недостатньої функції певних периферичних залоз. Це призводить до недостатності щитовидної залози (гіпотиреоз) та недостатності надниркових залоз (хвороба Аддісона). Через відсутність гонадотропінів виникають крововиливи та безпліддя. Гормонально неактивні хромофобні (не забарвлюють клітини гіпофіза) аденоми викликають гіпофізарну недостатність (синдром Сіммондса-Шигена), дитячий прояв якої обумовлений карликовістю гіпофіза, недостатністю соматотропіну.