Повідомлення: 05 лютого 2018 р
Документи
ДОКТОРАЛЬНИЙ (PhD) РТЕКЕЗС
MOLNRN HAMVAS LVIA
Університет Західної Угорщини факультет деревообробної промисловості м
Зуб Molnrn Lvia
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСТРАКТУ ХАРЧОВОГО ЕКСТРАКТУ - ФМІОН
Докторська (кандидатська) дисертація
Науковий керівник: д.м.н. Нмет Кролі
Університет Західної Угорщини факультет деревообробної промисловості м
Czirki Jzsef Faanyagtudomny s Technolgik Докторська школа
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСТРАКТУ ХАРЧОВОГО ЕКСТРАКТУ - ФМІОН
Кандидат наук в Університеті Західної Угорщини
Докторська школа лісознавства і техніки лісового господарства імені Дж.С.Цірки є частиною програми Wood Science (F1).
rta: Molnrn Hamvas Lvia
Знак докторського іспиту. % -ot rt el, Sopron,. Голова екзаменаційної комісії Я пропоную прийняти оцінку (так/ні) Перший brl (доктор) так/ні (alrs) Другий brl (доктор ...) так/ні (alrs) (Можливо, третій brl (доктор . .) так/ні (alrs) Оцінка була досягнута громадськістю в оцінці.% від Sopron, .
Голова Brlbiztstsg Ступінь доктора наук (PhD) . .
I.1. Ліс як система kmia. 3
I.1.1. Екстракти деревини. 5 I.1.1.1. Кисла природа екстрактів. 6 I.1.1.2. Кольоровий ефект екстрактивних речовин. 10
I.1.2. Fmions в деревині. 11
I.2. Похідні флавону. 15
II. Літературний огляд. 23
II.1. Результати кверцетинових, рутинних та робінетинових хімічних досліджень. 24
II.1.1. Він визначає геометрію кверцетину, рутину та робінетину. 24
II.1.2. Характеристика кверцетину, рутинної та робінетинової спектрофотометрії. 28 II.1.2.1. Спектрофотометрія поглинання УФ-ВІС. 28 II.1.2.2. Похідна спектрофотометрія. 30 II.1.2.3. Диференціальна спектрофотометрія. 31 II.1.2.4. Світлове відбиття суцільного візерунка. 32 II.1.2.5. Денісометрія Vkonyrteg. 33 II.1.2.6. Флуоресцентний аналіз. 35
II.2. Кверцетин, рутин та робінетин у розчинених сирах. 36
II.3. Властивості кверцетину, робінетину та звичайної кислотно-основної речовини. 37
II.3.1. Дисоціативні протонні рівноваги. 42
II.4. Кверцетин, робінетин та звичайні окисно-відновні сири. 46
II.4.1. Електрохімічна поведінка. 52
II.5. Кліматичний ефект фміонів - флавоноїдів. 56
II.5.1. Узгоджені методи обстеження. 58
II.5.2. Алюмінієві комплекси флавоноїдів. 61
II.5.2.1. коментарі та примітки до літератури про алюмінієво-флавоноїдні комплекси. 70
II.5.3. Взаємодія флавоноїдів з іонами rz (II). 73
II.5.3.1. Зауваження та зауваження щодо літератури щодо взаємодії рз - флавоноїдів. 83
II.5.4. Система Cr (III)/Cr (VI) та флавоноїди взаємозамінні. 84
III. Експериментальна робота. 87
III.1. Умови експерименту. 88
III.2. Хімічні речовини, реактиви. 90
III.3. Інструменти, інструменти. 90
III.4. Рівноважні методи розрахунку. 91
ARC. Результати дослідження та оцінка. 95
IV.1. Дослідження розчину сирів у флавоноїдах у розчині. 95
IV.2. Вплив світла на спектральні сири флавоноїдів. 99
IV.3. Дослідження кислотно-біс-властивостей флавоноїдів. 102
IV.3.1. Структурна зміна кверцетину в базальному середовищі. 103
IV.3.2. Рутинний кислотно-біз баланс. 108
IV.3.3. Утворення робінетину в слабкому середовищі. 111
IV.4. Визначення протонації кверцетину та рутина. 113
IV.4.1. Визначення протонного сплаву кверцетину. 115
IV.4.2. Визначення рутини протонлдсі llandj. 117
IV.5. Інтерпретація молекулярної структури кислотно-біс-процесів. 118
IV.6. Вивчення взаємодій флавоноїдів та фміонів. 121
IV.7. Координатне дослідження алюмінію - флавоноїду. 122
IV.7.1. Алюмінієвий комплекс кверцетину. 123
IV.7.2. Формування алюмінієво-рутинного комплексу. 128
IV.7.3. Оцінка результатів випробувань для алюмінієво-флавоноїдних комплексів.131
IV.8. Дослідження взаємодій rz (II) - флавоноїдів. 132
IV.8.1. Дослідження реакційної здатності rz (II) -флавоноїду в електроліті на основі нітриту клію. 133
IV.8.2. Дослідження реакції rz (II) -флавоноїду в електроліті на основі хлориду клію. 135
IV.8.3. Дослідження rz (II) - флавоноїдних взаємодій в оцтовій кислоті - клієво-оцтовому буфері
IV.8.4. Оцінка результатів випробувань на взаємодію rz (II) - флавоноїди. 142
IV.9. Дослідження взаємодії krm (III)/krm (VI) - флавоноїдів. 145
IV.9.1. Дослідження взаємодій Cr (III)/Cr (VI) - флавоноїдів у розчині. 147
IV.9.2. Спектр Cr (III)/Cr (VI) характеризується силікагелем. 148
IV.9.3. Обмін кверцетину та робінетину з krm (III) на силікагелі. 149
IV.9.4. Реакція кверцетину та робінетину з krm (VI) на силікагелі. 152
IV.9.5. Вплив Cr (III) s Cr (VI) на фотодеграцію флавоноїдів. 154
IV.9.6. Вплив Cr (VI) на фотодеграцію флавоноїдів. 158
V. Підсумок результатів випробувань. 161
VI. резюме. 164
VII. Примітки до літератури. Я
VIII. Грудей. XV
Я ВСТУП I .1. Ліс як система kmia
Естетичний вигляд деревини, як і багато її, є практичним аспектом-
Окрім анатомічних сирів, ще однією важливою особливістю є те, що ми в основному впливаємо на дерево
Латвійські процеси (біохімічна організація деревних складових),
а також різні екологічні та хімічні ефекти, які ви маєте
лінія обробки.
Деревина - це органічна макромолекула целюлози з різною структурою води та с
лігнінова комплексна система, утворюючи різноманітну морфологічну структуру. Вони органічні
компоненти самі по собі компактні, між- та внутрішньомолекулярні
вони утворюють систему, але вони також пов’язані між собою хімією першого та другого порядку.
На додаток до високомолекулярних матеріалів деревина має низьку молекулярну масу, як правило, у воді
або легко розчиняють сполуки в органічних розчинниках