АНОТАЦІЯ

Мета

. В даний час немає чітких доказів щодо дозування цефазоліну у пацієнтів із ожирінням в хірургічній профілактиці. Метою було оцінити ефективність цього антибіотика із стандартною дозою 2 г у профілактиці хірургічної інфекції рани (SSI) у пацієнтів із ожирінням порівняно з людьми, що не страждають ожирінням.

дозування

Матеріал і методи

. Ретроспективний огляд чоловіків ≥100 кг з профілактичним цефазоліном у період з 1 січня по 30 червня 2019 року в університетській лікарні травматологічного відділення. Пацієнти були стратифіковані на 2 групи: ожиріння (≥ 100 кг та індекс маси тіла (ІМТ)> 30 кг/м 2) та ожиріння. Ті, у кого не було спостереження протягом 90 днів після операції (ХІ), ті, хто мав активну інфекцію під час ІМ або отримували імунодепресанти. Демографічні дані, зріст, реальна вага, куріння, діабет, одночасне вживання імунодепресантів, дані про рівень інтелекту та наявність інфекції збирали до 90-го дня.

Результати

. 57 пацієнтам було проведено травматичний IQ з профілактичним цефазоліном, 26 осіб, що не страждають ожирінням, і 23 страждають ожирінням. В обох групах були представлені статистично значущі відмінності у вазі, ІМТ та використанні цефазоліну після ДІ. Істотних відмінностей у решти змінних не спостерігалось. У двох (8,7%) із ожирінням та двох (7,7%) пацієнтів, які не страждають ожирінням, розвинувся ССІ, різниця між групами була статистично незначущою через 63 дні після СІ в середньому.

Завершення

. Це дослідження показує, що немає істотної різниці в ІГХ із профілактичною дозою 2 г цефазоліну між ожирінням та не ожирінням.

АНОТАЦІЯ

Об’єктивна

. Оцінка ефективності стандартної дози цефалозину 2 грами для профілактики інфекції на місці хірургічного втручання (SSI) у пацієнтів із ожирінням порівняно з пацієнтами, що не страждають ожирінням. Досі немає суперечок навколо того, яка найкраща доза цього антибіотика у пацієнтів із ожирінням для хірургічної профілактики.

Матеріал і методи

Ретроспективний огляд чоловіків, які отримували профілактичний цефазолін між 1 січня 2019 року та 30 червня 2019 року у відділенні травматології університетської лікарні. Пацієнти були розподілені на 2 групи: ожиріння (≥ 100 кг та індекс маси тіла (ІМТ)> 30 кг/м2) та особи, що не страждають ожирінням. Пацієнти, які не спостерігались протягом 90 днів після операції та/або з активною інфекцією на момент операції та/або отримували імунодепресанти, були виключені. Були зібрані демографічні дані, зріст, реальна вага, куріння, діабет, одночасне застосування імунодепресантів, дані хірургічного втручання та наявність інфекції до 90-го дня.

Результати

Всього досліджено 57 пацієнтів, які перенесли травматичну операцію з профілактичним цефазоліном, 26 осіб, що не страждають ожирінням, і 23, що страждають ожирінням. В обох групах були представлені статистично значущі відмінності у вазі, ІМТ та застосуванні цефазоліну після операції. Істотних відмінностей в інших змінних не спостерігалось. У двох пацієнтів із ожирінням (8,7%) та у двох осіб, що не страждають ожирінням (7,7%), SSI розвивались в середньому через 63 дні після операції, оскільки різниця між групами була статистично незначущою.

Висновок

Це дослідження показує, що не спостерігається суттєвої різниці в ССІ при стандартній профілактичній дозі у два грами цефазоліну між пацієнтами із ожирінням та не ожирінням.

ВСТУП

Ожиріння - це метаболічне захворювання, яке Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила найбільшою у світі хронічною проблемою здоров’я [1]. Якщо тенденції збережуться, 60% населення може мати надлишкову вагу або ожиріння до 2030 року, що матиме наслідки для смертності, інвалідності та якості життя, ризику розвитку супутніх захворювань та більшої схильності до набуття спільнотних та внутрішньолікарняних інфекцій [2].

Патофізіологічні зміни, що спостерігаються у пацієнтів із ожирінням, спричиняють фармакокінетичні та фармакодинамічні зміни, що обумовлюють правильне введення певних антибіотиків, якщо використовується звичайне дозування. У них збільшені обсяги розподілу та очищення. Тому для встановлення дози препарату необхідно знати відповідну вагу дозування для нього (загальну масу, ідеальну масу або скориговану масу) на основі його гідро/ліпофільності, тяжкості інфекції та збудника мікроорганізму [3].

У цьому контексті у людей із ожирінням, які переносять хірургічні втручання, вищий ризик хірургічних ускладнень, включаючи інфекції хірургічної рани (СРІ), окрім тривалої госпіталізації, частіших реадмісій та більшого споживання медичних ресурсів. Однак введення адекватного антибіотика для покриття найпоширеніших мікроорганізмів у відповідній дозі перед операцією значно зменшує цей ризик [4, 5].

SSI - це інфекція, пов’язана з хірургічним втручанням, яка виникає протягом 30 днів після процедури або протягом 90 днів після встановлення імплантату. Метою антимікробної профілактики є запобігання ІСЗ за рахунок зменшення навантаження мікроорганізмів на місці операції [6].

Цефалоспорини - це гідрофільні препарати, що мають високий ступінь зв’язування з білками плазми, з характеристиками, що обмежують їх проникнення в жирову тканину [7].

Цефазолін є найбільш широко використовуваним протимікробним засобом для антимікробної профілактики завдяки своєму адекватному періоду напіввиведення, широкому спектру дії, хорошому проникненню в тканини, чудовому профілю безпеки та низькій вартості [6].

У 2013 році Американське товариство інфекційних хвороб (IDSA), Американське товариство госпітальних фармацевтів (ASHP), Товариство хірургічних інфекцій (SIS) та Товариство охорони здоров’я епідеміології Америки (SHEA) опублікували колективний посібник [8] з хірургічної профілактики., вказуючи на необхідність застосування більшої дози цефазоліну (3 г внутрішньовенно) пацієнтам із ожирінням ≥ 120 кг, з аналогічною рекомендацією в Австралійському посібнику з лікарських засобів (АМГ) [4].

В даний час немає чітких доказів, які б керували дозуванням цефазоліну у пацієнтів із ожирінням. Однак фармакокінетичні дані свідчать про те, що профілактичні 2 г цефазоліну можуть призвести до субтерапевтичних концентрацій у цій популяції [5].

Основною метою цього дослідження було оцінити ефективність хірургічної профілактики із застосуванням стандартної дози 2 г цефазоліну для профілактики ІСЗ у пацієнтів із ожирінням (≥ 100 кг) порівняно з людьми, що не страждають ожирінням.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

Ретроспективне описове дослідження, в якому всі пацієнти чоловічої статі (віком від 18 років), госпіталізовані до лікарні Universitario de Cabueñes (Хіхон), з 1 січня по 30 червня 2019 року, які пройшли хірургічне втручання (IQ), включали травму, в якій профілактично був призначений цефазолін. Ті пацієнти, які не спостерігались протягом 90 днів після операції, пацієнти з активною інфекцією на момент операції або лікувалися імунодепресантами.

Дані були зібрані ретроспективно та анонімізовано відповідно до закону про захист персональних даних за згодою Комітету з етики клінічних досліджень Центру (проект 63/19).

Були зібрані демографічні, клінічні та аналітичні дані, отримані з електронного реєстру лікарні. Зібраними змінними були: стать, вік, реальна вага, зріст, ІМТ, куріння, діабет, одночасне застосування імунодепресантів, дата IQ, система класифікації Американського товариства анестезіологів (ASA), тип IQ, тривалість операції, введення післяопераційного цефазоліну, ступінь забруднення хірургічної рани (на основі категорій, встановлених Центром контролю та профілактики захворювань (CDC): чисті, чисто забруднені, забруднені та брудні/інфіковані), та наявність інфекції з мікробіологічною документацією до 90-го дня. Пацієнти стратифікували на ожиріння (вага ≥100 кг та ІМТ> 30 кг/м 2) та осіб, які не страждали ожирінням. Тривалість хірургічного втручання розраховували як час між розрізом шкіри і закриттям шкіри та поширеністю інфекції, як і за мікробіологічною документацією, через 90 днів після IQ. Крім того, частота ВГК була проаналізована на основі класу ожиріння, встановленого ВООЗ [9]: Клас 1 (ІМТ 30,0-34,9 кг/м2), Клас 2 (ІМТ 35,0-39,9 кг/м2) та Клас 3 (ІМТ ≥40 кг/м2).

Усі пацієнти отримували одну профілактичну дозу 2 г цефазоліну внутрішньовенно протягом години до втручання та могли підтримуватись протягом 24 годин після хірургічної процедури згідно з критеріями лікаря.