Гастрофіброскопія - це ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки. Він виконується за допомогою гнучкої тонкої трубки, яка перетворює зображення на монітор за допомогою оптичних волокон. Таким чином, оглядаючий лікар може ретельно дослідити слизову оболонку цих органів.

Саме обстеження займає в середньому 2-10 хвилин. Якщо для гістологічного дослідження або незначного хірургічного втручання потрібно взяти зразки тканин, обстеження може зайняти трохи більше часу.

Основними показаннями для обстеження є біль у верхній частині живота (епігастрії), печія (печія), багаторазове блювота вмістом шлунка або утруднене ковтання, підозра на кровотечу з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (блювота кров’ю, чорний стілець), а також при пошуку причина анемії. (анемія).

Підготовка до іспиту

Пацієнт повинен прийти на огляд натщесерце. Він не повинен нічого їсти та пити принаймні 6 годин, але бажано з вечора попереднього дня. Перед оглядом необхідно попередити лікаря про регулярно вживані ліки. Особливо важливі ліки для розрідження крові, цукрового діабету, високого кров’яного тиску тощо. Також пацієнт повинен повідомити лікаря про будь-яку алергію на ліки.

Під час обстеження необхідно взяти результати аналізів крові та показників гемокоагуляції не старше 7 днів. Також перед оглядом необхідно видалити знімний протез з рота.

Хід іспиту

Перед тим, як вставити пристрій, горло десенсибілізують спреєм, що містить місцевий анестетик. Гастрофіброскопію проводять у лівому боковому положенні. У рот між зубами вставляється захисний пластиковий мундштук. Співпраця з лікарем є найважливішою на початку обстеження. Коли пристрій вводиться через глотку в стравохід, лікар може доручити пацієнту кілька разів активно ковтати пристрій «як спагетті».

дослідження

Обстеження триває в середньому 2-10 хвилин і не болісно. Під час самого обстеження можна визначити різні аномальні дані, такі як запалення, виразка, розростання слизової оболонки (поліпи) або рак. Тест також може бути використаний для лікування кровотечі, видалення невеликих наростів, введення зонда для харчування пацієнта у верхню частину тонкої кишки та багато іншого. Під час обстеження лікар-дослідник може взяти невелику пробу слизової тканини із ураженої ділянки для гістологічного дослідження. Пацієнт взагалі не відчуває такого збору чи інших процедур на слизовій.

Після процедури пацієнт не повинен їсти та пити, поки відчуття оніміння в горлі не вщухне. Зазвичай це проходить через 1-2 години після обстеження. Прийом рідини або їжі з онімінням горла є ризикованим, оскільки процес ковтання пригнічений і існує ризик вдихання їжі (аспірація).

Ускладнення обстеження

Гастрофіброскопія - це безпечне і планове обстеження. Дуже рідко ускладненнями, які можуть виникнути, є подразнення та пошкодження слизових оболонок досліджуваного відділу шлунково-кишкового тракту, кровотечі після видалення поліпів або відбору проб, алергічна реакція на введений препарат або порушення серцевого ритму.

Тому у разі болю в животі, блювоти, кровотечі та стану перед колапсом у тісному зв’язку з обстеженням необхідно якомога швидше знайти лікаря.

Деякі висновки при гастроскопії та їх значення

Рефлюкс-езофагіт

Шлунково-стравохідний рефлюкс означає повернення шлункових соків і перетравленої їжі назад до стравоходу при недостатньому закритті сфінктера стравоходу. Цей патологічний рефлюкс згодом призводить до запалення слизової оболонки стравоходу (езофагіт) і є однією з можливих причин кровотечі у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту.

Грижа діафрагми

Грижа діафрагми означає розширення стравоходу і верхньої частини живота від черевної порожнини вгору в грудну порожнину через отвір у діафрагмі.

Синдром Меллорі-Вейса

Синдром Меллорі-Вейса - це стан, при якому в слизовій стравоходу утворюються тріщини або пошкодження через надмірну блювоту. Фактори ризику, що призводять до надмірної блювоти, включають алкоголізм, вагітність та булімію.

Виразка шлунка або дванадцятипалої кишки

Виразкова хвороба - відносно поширене захворювання. Це різко розмежовані ділянки пошкодженої слизової, підслизової зв’язки та м’язового шару шлунка. Домінуючим симптомом виразкової хвороби є біль у животі. Інші симптоми включають втрату апетиту, полоскання горла, втрату ваги або блювоту. Ускладнення включають проникнення виразки через стінку в інші сусідні органи, особливо печінку та селезінку, або кровотеча в черевну порожнину через пошкодження великих артерій. Куріння, надмірне вживання алкоголю, а також психологічні наслідки, такі як втома, депресія та стрес, негативно впливають на виразку.

Хвороба Крона верхніх відділів шлунково-кишкового тракту

Хвороба Крона може дуже рідко вражати верхні відділи шлунково-кишкового тракту, такі як стравохід, шлунок або дванадцятипала кишка. Це трапляється приблизно у 2-3% пацієнтів з діагнозом хвороба Крона. Це проявляється запаленням слизових оболонок і утворенням виразок. Діагноз підтверджується гістологічним дослідженням зразка слизової.