Мікрофлора кишечника є набагато складнішою системою, ніж ми можемо собі уявити. Він утворює складну і взаємопов’язану плеяду відносин, яка впливає не тільки на наш імунітет, але і на психіку. Молекулярний генетик Ян Радванскі з Біомедичного центру Словацької академії наук (SAS) та Братиславського товариства Geneton розповів нам про те, що ми знаємо і не знаємо про мікробіом.

залишається

Навіть діти в початковій школі дізнаються, що в кишечнику живуть «хороші бактерії», які допомагають нам перетравлювати їжу та покращують імунітет. Як неспеціаліст може уявити мікрофлору кишечника? Чи це взагалі можливо?

Наука стверджує, що наша мікрофлора впливає на ряд факторів, а не лише на здоров’я травної системи чи імунітет. Мабуть, також інтелект. Ви чули про щось подібне? За що насправді відповідають всі мікроби в нашому кишечнику?

Відомі тісні зв’язки між мікробіомом кишечника та такими факторами, як апетит, ожиріння або розвиток алергії та непереносимості. Дедалі більше доступних даних про можливий зв’язок із впливом на серцево-судинне здоров’я, імунну систему, пухлини шлунково-кишкового тракту, індивідуальну поведінку та навіть модифікації фізіології та нейрохімії мозку. Були виявлені також деякі зв’язки між складом та функцією кишкового мікробіома та тривогою, депресією, аутизмом, шизофренією та нейродегенеративними захворюваннями. Однак наразі існує, мабуть, більше секретів, яких ми не знаємо про наш кишковий мікробіом, ніж тих, які ми знаємо. Однак вчені починають звертатися до них дедалі інтенсивніше, детальніше і, перш за все, більш складне.

Чому мікробіом виходить на перший план зараз, коли його вплив такий цікавий?

Вчені працювали над мікробіомом і раніше, лише технологічні можливості були набагато слабшими. За останнє десятиліття ми стали свідками надзвичайного розвитку технологій, що дозволяють, з одного боку, генерувати біомедично значимі дані, а з іншого боку, аналізуємо генеровані дані за допомогою все більш потужних комп’ютерів та більш складних обчислювальних алгоритмів. Можна сказати, що мікробіологічні дослідження користуються зростаючою популярністю, а особлива церебро-кишково-мікробіозна вісь стає основною дослідницькою областю взаємодії нейронаук, мікробіології, технологій та інформатики.

Чи є у кожного з нас своє уявлення про склад мікрофлори кишечника? Наскільки це може відрізнятися?

Мікрофлора кишечника дуже мінлива і динамічна не тільки серед окремих людей, але й у однієї людини. Він відрізняється не тільки в різних відділах травної системи, але і змінюється в межах однієї і тієї ж частини, напр. вік, стан здоров’я, дієта тощо. Окрім дієти, на це впливає навіть наш настрій. Важливо, щоб, незважаючи на динаміку видового складу, баланс зберігався в «екологічній» ролі кишкової мікрофлори, напр. в конкретній метаболічній активності, яку потрібно забезпечити. Це означає, що коли необхідно розбити певний компонент нашого раціону або виробити необхідну нам речовину, то більш-менш не залежить від того, який організм його забезпечить, важливо, щоб якийсь організм міг його забезпечити.

Гени також визначають склад нашого мікробіома?

Безумовно, так, значною мірою. Хоча б тому, що мікробіом кишечника сильно регулюється імунною системою, яка, в свою чергу, визначається нашим геномом, набором генів у нашому організмі. Однак наші гени також визначають, наприклад, такі фактори, як архітектура кишечника, що створює відповідне середовище для мікроорганізмів, наш апетит до різних продуктів харчування, або навіть метаболізм і виведення речовин з наших клітин у кишковий простір.

Які продукти вбивають корисні кишкові бактерії? А які, навпаки, допомагають нашій мікрофлорі? Молочні продукти також можуть порушити мікробіом кишечника?

Дослідження показують, що вживання горіхів також позитивно впливає на склад кишкової мікрофлори. Невже це так?

Багато людей вважають, що регулярне вживання пробіотиків зміцнює здоров’я. Ви вважаєте, що це необхідно? Чи не може організм самостійно створити достатньо «хороших бактерій»? Часте вживання пробіотиків також може бути непродуктивним?

У цьому випадку важливо підкреслити, що бактерії, як і інші організми, що складають мікробіом кишечника, не є важливою частиною нашого організму. Тому ми навіть самі їх створити не можемо. Травна система починає поступово колонізуватися після пологів, і її повністю функціональний склад формується десь приблизно на другий-третій рік життя. При «здоровому організмі», «здоровому харчуванні» та «здоровому ставленні до гігієни» теоретично не потрібно спеціально постачати бактерії. Однак важко визначити, що розуміється під поняттям «здоровий організм», «здорове харчування» та «здорове ставлення до гігієни». Однак бувають випадки, коли однозначно необхідно допомогти організму відновити відповідний баланс мікробіому кишечника. Майже всі вже знають, що пробіотики, або навіть пребіотики, дуже важливі, напр. при лікуванні антибіотиками. Але, напевно, не можна подумати, що склад мікробіому кишечника сильно сформований, наприклад також за нашим психічним станом. Отже, коли ми відчуваємо психологічний стрес, наші кишкові мікроорганізми також відчувають його, і це спілкування працює навпаки, коли ми не маємо свого мікробіома в порядку, ми можемо відчувати психічне захворювання.