діареєю

Що таке цитокін?

Цитокіни є білка функцією якого є помірковано та координувати реакцію імунної системи активація або пригнічення функції деяких клітин або навіть експресія генів. Існує кілька типів, інтерлейкіни, фактор некрозу пухлини, інтерферони, хемокіни та колонієстимулюючі фактори.

Університет Брістоля вивчає біоактивні білки

Метою цього дослідження була оцінка ролі дієтичних маніпуляцій у лікуванні хронічних ентеропатій у собак та оцінка ролі зневодненого свинячого плазмового продукту, що входить до складу дієти, яка використовується при шлунково-кишкових захворюваннях.

Для цього було використано 33 собаки з хронічною ентеропатією, а мРНК 36 цитокінів у їх слизовій оболонці дванадцятипалої кишки була визначена за допомогою ПЛР у режимі реального часу. В кінці лікування мРНК значно зменшилась для більшості цитокінів, і в калі було зареєстровано наявність імуноглобуліну A, G і M, що свідчить про те, що свинячий плазмовий продукт здатний протистояти транзиту через шлунково-кишковий тракт. Значно менше бактерій, таких як Campylobacter jejuni та Campylobacter upsaliensis, також було помічено у власній пластині дванадцятипалої кишки.

Результати цього дослідження свідчать про те, що лише дієта може бути успішно використана для лікування хронічних ентеропатій, хоча використовувані механізми ще не до кінця вивчені.

У Бернському університеті вивчають пробіотики

У дослідженні, проведеному в Бернському університеті (Швейцарія), було призначено, щоб оцінити, чи є пробіотична добавка собакам з діареєю, що реагує на їжу, благотворно впливає на структуру кишкових цитокінів та мікробіоти.

Для цього використовували двадцять одну собаку, у якої спостерігався пронос у відповідь на дієту. Метод полягав у проведенні ендоскопії товстої кишки та дванадцятипалої кишки, під час якої збирали зразки кишкової тканини та калу, перед початком лікування та контролем через чотири тижні. З двадцяти одного собаки десять отримували плацебо, а одинадцять - пробіотичний коктейль.

Зразки кишечника аналізували на наявність у кишці мРНК різних інтерлейкінів, фактора некрозу пухлини-a, фактора трансформації росту-b1 та інтерферону (IFN) -c. Кількість Lactobacillus spp, Bifidobacterium spp, Enterococcus spp та Enterobateriaceae, а також кількість пробіотика, який був доповнений в калі, аналізували в калі.

Наприкінці експериментального лікування індекс активності IBD (бальна система, що базується на загальному ставленні, консистенції стільця, частоті дефекації та блювоті) зменшився у всіх собак, а також кількість кишкової мРНК дуоденального інтерлейкіну IL-10, тоді як мРНК інтерферону зросла.

У калі кількість ентеробактерій зменшилася як у собак, які приймали пробіотик, так і у тих, хто приймав плацебо. Кількість лактобактерій зростало у собак, які отримували пробіотик при порівнянні зразків від початку та до кінця лікування.

Підводячи підсумок, наприкінці лікування всі собаки клінічно поліпшились, але режим цитокінів кишечника не змінювався дієтою, незалежно від того, що вони приймали.