АНОТАЦІЯ
Пародонтит - це запальне захворювання, яке може прогресувати до втрати зубів. У цьому дослідженні було охарактеризовано стан пародонта 30 дорослих із ожирінням, які проходили лікування в Інституті досліджень харчування (INVESNUT) Факультету наук про здоров’я Університету Карабобо та контрольну групу, що складалася з 15 дорослих з нормальною вагою. Дорослих клінічно та одонтологічно оцінювали за допомогою антропометрії (зріст, вага, ІМТ, окружність живота) та показники: спрощений індекс гігієни порожнини рота (IHOS), індекс гінгівіту (IG), індекс ясенної кровотечі (IGB "індекс ясенної кровотечі"). Досліджувана група продемонструвала значущі відмінності щодо IG, IGB IHOS щодо контролю, кореляційний аналіз Пірсона для змінних ІМТ, окружності живота та змінних стану пародонту (IG, IGB) показав позитивну та значущу асоціацію, хоча кореляції не спостерігалось для змінних ІМТ та окружності живота за IHOS. Зроблено висновок, що пацієнти з ожирінням мають гірший стан пародонта і що їх гігієна порожнини рота не відповідає запальному стану пародонту.

характеристика

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Ожиріння, пародонтоз, IHOS, IG, ISG

ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРІОДОНТАЛЬНОГО СТАНУ У ВІТРИХ ДОРОСЛИХ

АНОТАЦІЯ
Пародонтит - це запальне захворювання, яке може прогресувати до втрати зубів. Метою цього дослідження було охарактеризувати стан пародонта 30 дорослих з ожирінням дорослих, які проходили лікування в Науково-дослідному інституті харчування (INVESNUT) Факультету медичних наук Університету Карабобо та контрольної групи з 15 дорослих із нормальною вагою. Всіх учасників клінічно та стоматологічно оцінювали за допомогою антропометрії (зріст, вага, ІМТ, окружність живота) та показники: спрощений індекс гігієни порожнини рота (OHI-S), індекс гінгівіту (GI) показник ясенної кровотечі (GBI). Досліджувана група продемонструвала суттєві відмінності щодо ІМ, GBI, OHI-S щодо контролю та значну позитивну асоціацію (кореляційний аналіз Пірсона) щодо ІМТ, окружності живота, GI та GBI, хоча кореляції зі змінними ІМТ не спостерігалося, окружність живота з OHI-S. Зроблено висновок, що у пацієнтів з ожирінням гірший стан пародонта, але гігієна порожнини рота не відповідає запальному стану пародонту.

ВСТУП

Пародонтальна хвороба - це патологічний процес, що характеризується запаленням опорних тканин зуба внаслідок розвитку інфекційного процесу, еволюція та розвиток якого викликає імунну відповідь, яка може спричинити незворотне пошкодження тканин зуба і навіть призвести до втрати ті ж 1,2,3,4. Як повідомляється, цим захворюванням страждає від 10 до 15% світового населення 5, хоча легкі форми пародонтозу частіші 6,7. У Венесуелі поширеність захворювань пародонту зустрічається у 19% населення і, як правило, значно прогресує після 55 років. .

При пародонтозі етіологічний агент представлений мікроорганізмами, присутніми в дентобактеріальній бляшці, які викликають імунну відповідь господаря, однак існують специфічні для даної людини фактори, такі як системні та генетичні зміни, а також фактори, властиві довкіллю, які можуть підтримувати o посилення тяжкості місцевого стану, представленого мікроорганізмами, що сприяє руйнуванню сполучної тканини пародонту та руйнуванню альвеолярної кістки 9,10 .

Харчовий статус є одним із факторів, що визначає імунну відповідь пацієнта, як це спостерігалося в дослідженнях осіб з високим індексом маси тіла (ІМТ), в яких високий рівень запальних цитокінів, таких як TNF-a, IL-1, IL- 6, лептин, серед інших, які сприяють виникненню запального стану у пацієнтів із ожирінням 11,12. Подібним чином було задокументовано, що при пародонтозі виявляється експресія цитокінів, які модулюють і регулюють багато процеси запального механізму, 13,14,15, для яких імунологічна реакція тканин пародонту у пацієнтів із ожирінням, здається, пов'язана з їхньою запальний статус 16, 17. Дане дослідження спрямоване на характеристику стану пародонту дорослих пацієнтів із ожирінням.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Вибірка складалася з двох груп: Дослідницької групи, представленої 30 дорослими з ожирінням (Ожиріння І, II або III РІДУ) з діагнозом INVESNUT, віком від 21 до 56 років, 21 жінкою та 9 чоловіками, та контрольною групою 15 пацієнтів жіночої статі нормальної ваги у віці від 22 до 23 років.

Люди, у яких діагностовано системні захворювання, мають дефіцит харчування, мають ортопедичне та/або ортодонтичне лікування, а також ті, хто нещодавно лікувався пародонтом або недавно проводив антимікробну терапію (протягом попереднього місяця), були виключені з дослідження.

Усі люди, які брали участь у цьому дослідженні, висловили свою добровільну участь за допомогою поінформованої згоди, яка була структурована відповідно до Норм Комісії з етики для життя в науково-технічних дослідженнях, яка консультує Міністерство народної влади для науки, технологій та промисловості який захищає людей, які беруть участь у дослідженнях.

Учасники пройшли клініко-стоматологічне обстеження, і інформація була записана в історію хвороби та на пародонтодіаграму. Клініко-стоматологічне обстеження учасників проводив той самий дослідник, пройшовши навчання та стандартизацію методів, які слід виконувати.

Антропометричну інформацію (зріст, вага, індекс маси тіла (ІМТ) та вимірювання окружності живота), а також аліментарний діагноз пацієнтів досліджуваної групи отримували з медичної картки INVESNUT. Члени контрольної групи пройшли однакову антропометричну оцінку та діагностику харчування. Для діагностики та класифікації за ступенем ожиріння використовувались критерії Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), яка пропонує ступінь І (30,0-34,9 кг/м2), ІІ ступінь (35,0-39,9 кг/м2) та ступінь III або патологічне ожиріння (> 40,0 кг/м2) 18 .

Характеристика стану пародонту проводилася з урахуванням гігієни порожнини рота, стану ясен та запалення, для чого використовувались три показники: спрощений індекс гігієни порожнини рота (IHOS), індекс гінгівіту (IG), індекс індексу кровотечі (IGB) Айнамо та Бей 19 .

Для аналізу результатів розраховували описову статистику: середнє арифметичне (x), стандартне відхилення (SD), стандартна похибка середнього (SD) та мінімальне (min) та максимальне (max) значення для вимірюваних змінних, класифіковані за до групи. Щоб перевірити відмінності між вимірюваними змінними, коли вони класифікувались за ожирінням, для незалежних груп населення застосовували критерій Стьюдента. Крім того, застосовано кореляційний аналіз Пірсона, щоб перевірити, чи існує зв'язок між змінними, виміряними між пацієнтами та контролем.

Таблиця 2
Описова статистика контрольної групи. Дорослі з нормальною вагою. ІНВЕСНУТ. Штат Карабобо, березень 2013 р
Джерело: Категоризація стану пародонту у пацієнтів із ожирінням, травень 2013 р

У таблиці 3 наведено описову статистику та результати t-критерію Стьюдента на змінні ІМТ, окружність живота та змінні стану здоров'я пародонту (GI, GBI та IHOS) серед оцінюваних груп. Помічено, що існують суттєві відмінності для всіх розглянутих змінних (p? 0,05), найбільші значення відповідають ожирінним. Ці результати дозволяють зробити висновок, що група дорослих з ожирінням демонструвала більше ознак кровотечі та запалення та менше гігієни порожнини рота, ніж контрольна група.

Таблиця 3
Описова статистика та t-критерії Стьюдента для змінних, що вивчаються відповідно до дослідницької групи та контролю.
Примітка: (*) означає, що існують суттєві відмінності у 5%. (NS) вказує на відсутність суттєвих відмінностей у 5%.
Джерело: Категоризація стану пародонту у пацієнтів із ожирінням, травень 2013 р

У таблиці 4 наведено кореляційний аналіз Пірсона для змінних IMG, окружності живота та змінних стану пародонту (IG, GBI та IHOS) у тих, кого оцінювали, виявляючи статистично значущу позитивну зв'язок між усіма розглянутими змінними.

Таблиця 4
Матриця кореляції Пірсона для розглянутих змінних
Примітка 1: Значення, яке відображається у верхній частині комірки, відповідає коефіцієнту кореляції Пірсона, значення, показано в нижній частині комірки, відповідає значенню p. Примітка 2: (*) вказує на значну асоціацію на рівні 5%. (NS) вказує на відсутність значної асоціації на рівні 5%.
Джерело: Категоризація стану пародонту у пацієнтів із ожирінням, травень 2013 р

Для членів контрольної групи кореляційний аналіз Пірсона показав, що існує позитивний і значущий зв'язок між ІМТ та окружністю живота (r = 0,6243; p = 0,0129), між змінними GBI та IG (r = 0,7851; p = 0,0005) та IHOS (r = 0,8374; p = 0,0001) та між IG та IHOS (r = 0,6172; p = 0,0142).

У цьому дослідженні було продемонстровано, що у пацієнтів із ожирінням показники запалення ясен та кровотеч вищі, ніж у контрольної групи, що відповідає результатам, отриманим Хаффаджі та Сокранським, які виявили, що у людей із ожирінням та надмірною вагою на 5,31 та 3,07 більше ймовірності розвитку пародонтозу, ніж у пацієнтів з нормальним ІМТ 20. Інші дослідження також повідомляли про зв'язок між ожирінням та пародонтозом 16,17,21. Навіть у лонгітюдному дослідженні було помічено, що особи з ожирінням мали більшу втрату тканин вставки періодонта і що зміни ІМТ були показані як предиктори ризику прогресування пародонтозу 22 .

Також Суван та співавт. спостерігали, що ІМТ пов’язаний із поширеністю, ступенем та тяжкістю пародонтиту і навіть може бути незалежним предиктором поганої реакції відновлення після нехірургічного лікування пародонту. Вони також підтвердили, що реакція пародонту після лікування пародонту не залежала від рівня дентобактеріального нальоту 23, останній відповідає результату, отриманому в досліджуваній групі цього дослідження, в якій не було виявлено зв'язку між запаленням та наявною кровотечею гігієни ясен і порожнини рота, що може бути пов’язано з тим, що імунна відповідь не визначається кількістю місцевого етіологічного фактора, представленого дентобактеріальним нальотом.

У цьому сенсі у пацієнтів із ожирінням виявлено більшу присутність форзиції Tannerella у ясенній борозни 20, грамнегативної бактерії, яка разом із Aggregatibacter Actinobacillus actinomycetemcomitan та Porphyromonas gingivalis асоціюється із захворюваннями пародонту 1,24. Ця бактерія має молекулярні структури, пов’язані з патогенами, які взаємодіють з Toll-подібними рецепторами (TRL2 ​​та TRL4) клітин періодонта, викликаючи вроджену відповідь, що визначає експресію цитокінів 25,26, і тому може мати важливе значення роль у імунній відповіді пацієнтів із ожирінням, навіть якщо регулярно чи належним чином гігієна порожнини рота.

Однак очевидні ознаки клінічного запалення в яснах хворих із ожирінням у цьому дослідженні також можна віднести до того факту, що у цих типів пацієнтів зазвичай спостерігається хронічний запальний стан із наявністю в сироватці рівня прозапальних цитокінів, пов'язаних з жировими відкладеннями 11. Ці цитокіни мають властивості надмірності та синергізму, які можуть посилити імунну відповідь на рівні пародонту проти дентобактеріального нальоту або сприяти встановленню та прогресуванню пародонтиту 25, враховуючи, що дослідження продемонстрували взаємозв'язок прогресуючого пародонтиту із втратою кісткової тканини та наявністю хронічні запальні клітини та ліганд IL-1 B, IL-1 A, PGE2, IL-6, TNF- a та ядерний фактор kappa B (NF-kB) 4,27 .

ВИСНОВКИ

У цьому дослідженні було продемонстровано, що у пацієнтів із ожирінням, які входили до вибірки, показники GI та GBI вищі, ніж у контрольної групи, що свідчить про клінічні ознаки запалення та кровотечі в періодонті пацієнтів із ожирінням. Однак було встановлено, що ці клінічні зміни в пародонті пацієнтів із ожирінням не були пов'язані з гігієною порожнини рота.

ВДЯКА

Доктору Армандо Санчесу та доктору Міреї Завала, а також співробітникам Інституту досліджень харчування (INVESNUT) за уважну співпрацю.

Armitage GC. Класифікація захворювань пародонту - давня дилема. Пародонтол 2000. 2002; 30: 9-23

Таубман М.А., Вальверде П, Хан Х, Кавай Т. Імунна реакція: ключ до кістки
резорбція при захворюваннях пародонту. J Пародонтол. 2005; 76 (11 доповнення): 2033-41.

Перез-Д М, З Ліми АР. Участь медіаторів запальної імунної відповіді в резорбції альвеолярної кістки під час хронічного періодонтиту.
Огляд літератури. Акт Одонт Венес. 2013: 51; 3.

Белум V, Лопес Р. Пародонтологічна епідеміологія: до соціальних наук або молекулярної біології. Громада Дент Оральний епідеміол. 2004 серпня; 32 (4): 239-49.

Пітерсен Поул Ерік, Буржуа Денис, Огава Хіросі, Саскія Естудіна-Дня, Ндіає Шарлотта. Глобальний тягар захворювань порожнини рота та ризики для здоров’я порожнини рота. Бюлетень Всесвітньої організації охорони здоров’я. 2005 вересень; 83 (9): 661-9.

Mendoza C, Arteaga O, Gamonl J. Епідеміологічні дослідження захворювань пародонту в Латинській Америці. Преподобний Чіл Період. Остеоінт. 2006. 3 (3): 7-13.

Морон Борхас, Алексіс. Усний епідеміологічний профіль етнічних груп Венесуели. Перший національний звіт Ciencia Odontologica [онлайн] 2008, 5 (грудень): [дата консультації: 10 січня 2014 р. Доступно за адресою: ISSN 1317-8245.

Van Dyke TE, Sheilesh D. Фактори ризику пародонтозу. J Int Acad Periodontol. 2005 рік; 7 (1): 3-7.

Bullon-Fernandez P, Machuca-Portillo G.). Стоматологічне лікування у спеціальних пацієнтів. Мадрид: Едіта Лабораторіос Нормон; 2004 рік.

Бланкас-Флорес Херардо, Альманса-Перес Хуліо Сезар, Лопес-Роа Росіо Івет, Аларкон-Агілар Франциско Хав'єр, Гарсія-Македо Ребека, Крус Мігель. Ожиріння як запальний процес. Bol. Med. Hosp. Немовля. Мексика. [журнал в Інтернеті]. 2010 квітня [цитоване 2014 17 січня]; 67 (2): 88-97. Доступно за адресою: http://www.scielo.org.mx/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1665-11462010000200002&lng=es.

Кім Е, Джин Б, Бае К. Пародонтит і ожиріння: дослідження четвертого Корейського національного обстеження здоров’я та харчування. J Пародонтол. 2011 р .; 82 (4): 533-542.

Garlet GP. Деструктивні та захисні ролі цитокінів при пародонтозі: переоцінка з точки зору оборони та руйнування тканин. J Dent Res.2010; 89 (12): 1349-63.

Могили Д.Т. Цитокіни, що сприяють руйнуванню тканин пародонту. J Пародонтол. 2008; 79 (8 Suppl): 1585-91.

Okada H, Murakami S. Експресія цитокінів у стані здоров’я та захворювання пародонту. Crit Rev Oral Biol Med.1998; 9 (3): 248-66.

Zermeno J, Delgado S, Patino N, Loyola J. Взаємозв'язок між надмірною вагою/ожирінням та захворюваннями пародонту в Мексиці. Дійте Odontol Latinoam. 2010 р .; 23 (3): 204-209.

Palle AR1, Reddy CM, Shankar BS, Gelli V, Sudhakar J, Reddy KK. Зв'язок між ожирінням та хронічним пародонтитом: поперечне дослідження. J Contemp Dent Pract. 2013 1 березня; 14 (2): 168-73.

Barquera Simon, Campos-Nonato Ismael, Hernandez-Barrera Lucia, Pedroza Adolfo, Rivera-Dommarco Juan A. Поширеність ожиріння серед мексиканських дорослих, 2000-2012. Salud publica Mex [журнал в Інтернеті]. 2013 [цитоване 2014 11 січня]; 55 (додаток 2): S151-S160. Доступно за адресою: http://www.scielo.org.mx/scielo.php?script= sci_arttext & pid = S0036-36342013000800012 & lng = es

Newman M, Takei H, Carranza F. Клінічна пародонтологія. 9-е видання. Мексика: пагорб Макгроу; 2007 рік

Haffajee A, Socransky S. Взаємозв'язок індексу маси тіла, пародонтиту та форзиції Tannerella. J Clin Periodontol. 2009; 36: 89-99.

Дікі де Кастільюс Е, Орта Б.Л., Гіганте Д.П., Демарко Ф.Ф., Перес К.Г., Перес М.А. Асоціація між захворюваннями пародонту та ожирінням у молодих дорослих: популяційна когорта, заснована на популяції. J Clin Periodontol. 2012 р .; 39 (8): 717-724.

Горман А1, Кей Е.К., Нанн М, Гарсія Р.І. Зміни маси тіла та ожиріння прогнозують прогресування пародонтиту у чоловіків. J Dent Res.2012 жовтня; 91 (10): 921-6.

Suvan J1, Petrie A, Moles DR, Nibali L, Patel K, Darbar U, Donos N, Tonetti M, D'Aiuto F. Індекс маси тіла як прогностичний фактор результатів пародонтотерапії. J Dent Res.2014 січня; 93 (1): 49-54.

Hayashi C, Gudino CV, Gibson FC 3rd, Genco CA. Огляд: Індуковане патогеном запалення в місцях, віддалених від оральної інфекції: стійкість бактерій та індукція клітинно-специфічних природжених імунних запальних шляхів. Mol Oral Microbiol. 2010 р .; 25 (5): 305-16.

Перес-Д. Марієла, Боланос Альба, Давідо Жан-Люк. Вроджена імунна відповідь та руйнування кісткової тканини при захворюваннях пародонту. Акт Одонт Венес. 2013: 51; 2

Kikkert R, Laine ML, Aarden LA, van Winkelhoff AJ. Активація Toll-подібних рецепторів 2 та 4 грамнегативними пародонтальними бактеріями. Оральний мікробіол імунол. 2007; 22: 145-151.