Прохання дівчини (tás Ve'lánge = das Verlangen)
Вільний вибір партнера був рідкісною подією, батьки та хрещені батьки об’єднали молодих людей. (Zámkuppeln = Zusammenkuppeln).
Дівчині було важливо принести стільки ж гектарів землі, скільки спадщини, як хлопчикові. Син фермера міг взяти лише поміщика, ремісник - лише ремісник, бідняк - лише соціально підготовлений. Вони зневажливо ставилися до когось, хто одружився з іншого села, бо це означало, що вони не влаштували вечірку на місцях, ніхто тут не мусив.
Батьки домовились щодо передбачуваного спадку та приданого, die Ausstaffirung. Більш поміркована наречена принесла ліжко, 4 двоярусні ліжка, 2 ковдри з 2–2 чохлами, шафу та 4 стільці. Вони повинні були мати 3-4 вбрання, нижню білизну, покривала, простирадла, 4-5 рушників, кухонне начиння, столові прилади та столові прилади, придатні для народних костюмів. Проте все це було дедалі менше, залежно від соціальної ситуації. Також обговорювалось очікуване успадкування майна, але це могло статися лише після смерті батьків. письмовий шлюбний договір, мораторій ніколи не складалися, все узгоджувалось усно, це дотримувалося. Потім вони повідомили про свій шлюбний план своїм дітям. Це часом зустрічало опір, але, як правило, безрезультатно, оскільки діти були фінансово повністю піддані батькам. Коли обоє молодих людей «увірвались», молодого чоловіка, який вийшов заміж, офіційно прийняли дівчиною в дівочому будинку, де його також супроводжував його кум (ти Пітман = дер Біттманн).
У запиті дівчинки не було офіційного тексту, хлопець запропонував 2-3 речення, запропоновані кумом. Був випадок, коли він був збентежений, і все, що він міг сказати, було: «Ich tat aich was sache. . . ich tat aich was sache. . . abe ich ketráu mich net ". (Ich möchte euch etwas sagen, aber ich getrau mich nicht.) Заохочення батьків дівчинки та допомога куму нарешті з’ясували мету візиту. Вони просто запитали, чи хоче хлопець бути його дружиною, і почервонівши, звичайно, він теж сказав так.
Замовлення зазвичай було:
Четвер: прохання дівчини (Velánge = Verlangen, die Brautwerbung)
У п’ятницю: молоді люди могли вільно розмовляти та планувати в дівочому будинку. Він називався "Kwis mäche" = Gewiss machen. Суботній ранок: зарахування (Eischreibe = Einschreiben)
У суботу ввечері: обід заручини ("Ve'spreches" = die Verlobung)
Неділя: Перше церковне оголошення. Наступної неділі він сяде вдруге. втретє священик проголосив намір нової пари одружитися. Весілля можна було призначити лише на час після третього оголошення.
Заручини ("We'spreches" = die Verlobung)
Це було більш вузьке сімейне свято, в якому брали участь батьки, бабусі, дідусі та брати та сестри з обох сторін, окрім дорослих братів і сестер, але не дітей. Це була святкова вечеря (суп, м’ясна страва, торт, куглоф та вино), після чого тривалими розмовами, веселощами, але галасливими рідко.
Сукня нареченої: темна (переважно синя) спідниця, білий фартух, інкрустований хвилястим верхом, біла кофтинка з пухкими плечима («Mensche Hemet» = Mädchen Hemd), жилет з візерунком з троянди на червоному або синьому фоні (« Leiwl "= das Leibchen), біла хустка.
Батьки домовились про дату весілля, список запрошених гостей, особу весільних службовців, питання закупівель, організації, виконання.
Після обіду люди нареченого привітали нову наречену на вулиці сильними і щільними стрілянинами PL: він зірвав кілька м2 штукатурки на стіні будинку.) Потім вони пройшли під вікном внутрішнього дворика - це не слід було затемнювати під час заручин або весілля, тому що це могло б образити глядачів весілля, так звану "Hochzeitscháue". А "Ehstandlied" подарували нареченій серенаду. Пісня звучала урочисто, на кілька голосів, їх слухали мовчки, зворушений.Наречений відповів добрим побажанням своїх супутників винною та тортною пропозицією.
Запрошення весільних гостей
(За 1-2 тижні до весілля)
Перспективна пара спочатку запросила чиновників, потім поспіль на вулицю особисто, незалежно від віку та спорідненості. Всюди була пропозиція, наречений часто повертався додому з хиткими кроками після того, як подбав про свого офіцера, і це тривало кілька днів.
Весільні офіцери
Перша наречена ("Ti ersti Kránzljungfráu"). Вона супроводжує нареченого до церкви під час весільної процесії, тримає на голові вінок з розмарину під час лайки, підтримує наречену під час весілля, не допускає горя, піклується про її удачу. Браутфюрер). Він супроводжує наречену до церкви під час весільної процесії, радник нареченого протягом усього весілля, виконавець його завдання, він просить нареченої зі столу опівночі, організатора презентації нареченої на другий день, директора весільні ігри та жартівливі танці на третій день.
Перший свідок ("Te Pittmánn" = der Bittmann). Будучи хрещеним батьком нареченого, він випрошує наречену з батьківського будинку перед весільною процесією до церкви, клянеться вівтарем за нареченим як свідок, під час весілля він допомагає господареві.
Другий свідок ("Te Peistánd" = der Beistand). Будучи хрещеним батьком нареченої, вона випускає наречену з батьківського дому, вона присягає за нареченою як свідок, вона виступає в ролі другого батька під час весілля, вона контролює все по порядку щоб підтримувати порядок в будинку. мова не повинна торкатися.
Наречені ("You Junggesellen" = die Junggesellen). Вони допомагають виконувати завдання першого нареченого, забезпечують задоволення та розваги.
Подружки нареченої ("Ti Kränzljungfräun" = die Kranze ljungfrauen).
За допомогою матері вони одягають наречену, створюють гарну атмосферу для співу, танців та ігор.
Маленька дівчинка, несучи яблуко з розмарином. Він взяв прикрашене яблуко поруч із парою сина, а в кінці весілля поклав його на вівтар, який став священичим.
Коханка нареченої (Ti Fiemkohl = die Firmpate). Опівночі він вимовляє вірш перед тим, як вдягнути наречену, вони вдягаються з іншою свекрухою, а після ночі вона супроводжує наречену до ранкової меси (їдуть лише двоє), де вона отримує благословення, звідти до будинку нареченого.
Домогосподарка (You Hausfrau = die Hausfrau). Він керує кухонними роботами та обслуговуванням.
Ведучий (Te Háushee = der Hausherr). Він пропонує напої та комфорт для гостей.
Брат нареченої (Te Prüde = der Bruder). У випадку, якщо батька нареченої вже не було в живих, він прощався від імені батьківського будинку після прощання.
Кухар (Ti Kechin = die Köchin). Він не був у родичі, його запросили за окрему плату через його кулінарну науку. Його робота розпочалась за 3-4 дні до весілля, коли запрошених родичів зарізали свині, гості принесли курку, курку, яйця, масло, сметану, борошно, цукор тощо, смажили та варили разом із запрошеними родичами зробіть так.
Офіціантки Родичі в службі випікання, виконуючи рими перед уловом, піклуючись про прикрашені свинячі хвости, що стирчать з капусти, випікаючи та одягаючи ляльку для торта.
Виготовлення "Hansel und Grätel". Збір зуба та механічної конструкції здійснювали товариші-куми, запрошені 1-м кумом, ляльки та їх одягання подружками нареченої.
Перший день весілля
Оскільки весілля тривало 3 дні, воно зазвичай починалося у вівторок і майже завжди в карнавальний час. Вони уникали неділі, коли їм доводилося ходити до церкви, і п’ятниці, коли вони постили.
О 10 годині ранку запрошені гості зібрались у будинку нареченого та нареченої відповідно до своїх спорідненостей. Оскільки свиней зазвичай забивали в обох місцях, під час збирання чоловіки переважно підкріплювались на великий день кількома склянками смаженої ковбаси та ковбаси. У будинку нареченого також збиралися місцеві духові музиканти (Spiel-leit), які також грали на струнних інструментах (скрипки, альт, віолончель, цимбали).
Наречений та його однолітки, а також його хрещений батько (дер Біттманн) на чолі, з духовими інструментами перед собою, рушили до нареченого, де вони вже були готові вийти до церкви. Приїхавши, кум вийшов уперед і попросив наречену з батьківського дому з таким текстом:
(Herausfordern der Braut vom Elternhaus:)
Ihr hochverehrte Hoczhzeitsgäste!
Seid ein wnig still und hört, was ich euch sagen will!
Herr Hausvater und Frau Hausmutter!
Ihr werdet euch wohl erinnern können,
Це справа з тим самим,
Und hatte einen Jüngling bei mir,
Diesen Jüngling habe ich heute auch bei mir.
Ihr habet ih eure Tochter zur Ehefrau versprochen,
Ich hoffe, sie hat ihren Schwur noch nicht gebrochen.
Можна дістатися від Хофу до Гассена, від Гассена до Страссена,
Штрассена за Землю, фон Земля в дію Кірхе, що сиє вербунден з Готтесом на суслах і жерцями.
Для цілей цього Регламенту цей Регламент не застосовується.
Це не так у Herr Hausvater bei der Rechten Hand
Можна використовувати ручку рукою.
Гелобт сей Ісус Христос!
Потім хрещений батько нареченої (der Beistand) попрощався від імені батьківського дому:
„The Schoonsten Tag, die schönste Stunde
Habt ihr erlebt, ihr Kinder кинуто,
Ihr wertet durch den Kranz verbunden
За королівство Лебен.
Ihr müsset lassen eure Eltern,
Гель змащується машинкою,
Він завжди присутній у гутах,
О, ти хочеш отримати його.
Der Kranz, der am Haupt verbindet,
Допомога може бути надана Herz,
Der fe, Glück und Freude,
До того часу Шмерц.
Поки цього не зробить Kummer drücken
Und ihr bittere Tränen weint,
Dannt denkt zurück an jene Hour,
Подрібнення кори - шість.
Du Braut verlassest deine Eltern
Und fannest heute deinem Mann,
Доді сей гестрост, Венн дю Муст Шейден
Von deinem lieben Elternhaus.
Дю Брау, зверніть увагу на новий Елтерн,
Якщо ти втомився,
Ось чому Alters Stab und Stütze
Allhier in diesem Jammertal.
Du Bräutigam, sei auch dasselbe,
Verstösse deine Eltern nicht.
Це добре відомо,
Denn du sollst sein ihr treues Добрий,
Слуги не на користь Альтера,
Ми можемо erzogen haben.
Doch sei getrost, Gott wird euch segnen,
Er ist і hier und überall.
А меблі - Haus und Kranz verwelkt,
Квіти отримують ab,
Це не так,
Bis all ihr geht ins kühle Grab.
Для цілей цього Регламенту застосовуються продукти, зазначені в параграфі 1,
Товар використовується для виробництва води.
Так steht sie hier, wie eine Braut,
Dass sie dem Bräutigam ihr Leben vertraut.
Jetzt gehet ihr в Jesu Namen
Und euch segnen wie ein Paar,
Закон прийнято.
Біттет Єзу ум ден Сеген,
Ladet ihn zur Hochzeit ein,
Denn daran ist vien gelegen,
Wenn ihr wollet glücklich sein ".
Натовп гостей та аудиторія мовчки слухали всі прощальні слова. Тепер ніхто ще не рухався, бо духовий оркестр виконував пісню Мері тихо, урочисто.
Тоді наречена попрощалася зі своєю серед ридання, густих сліз, батько підвів її до нареченого за руку, відбулася весільна процесія, він направився до церкви, перед ними духові гравці грали храмові пісні про Марія та Ісус в урочистому, солідному томі.
В останні дні минулого століття весільні люди йшли по вулиці не парами, а групами, хлопцями та дівчатами. Марш за розкладеними парами 20 числа. це стало звичним у перші десятиліття. Тут було замовлення: музиканти, пара нареченої-нареченої, пара нареченого-нареченої, дівчинка, що несе яблука з парочкою хлопчиків, інші діти в парах за розміром, подружки нареченої-дівчинки-чоловіки, хрещені батьки, літні, дідусі та бабусі, нарешті двоє батьків.
Плаття нареченої
У роки після межі століть чорний фартух у описаній вище весільній сукні замінили на білий фартух, і хоча «майя» тривала майже десятиліття, близько 1-ї світової війни також з’явилася чорна конюшина і поширюється замість цього. на відміну від máiké ", він закритий до шиї і має стоячий комір шириною 3 см, цілий тонкий. Паралельно з креветками спідниця також стала коротшою. Весільну сукню одягали на весільні та жіночі випадки без білого фартуха. Але потім вони виросли на «стрункій майці віку нареченої, і замість цього вони носили так звану« Джопель », виготовлену з того ж матеріалу, не струнку, закруглену ззаду, закриту на шиї і застібнуту спереду . Були такі, які до кінця життя зберігали сукню нареченої і ховали в ньому, як вона забажала.
Одягни подружок нареченої
Їх волосся, зачесане, як у нареченої, без розмаринового вінка, було таким самим, як і коси, букетна стрічка, пришита на спині біля коміра - як уже зазначалося - відрізнялася лише кольором, фартух був зроблений з глянцевого чорного тканини, спідниця була намальована і в основному синя на чорному тлі.
Сукня нареченого
Чорний круглий капелюх, біла сорочка з довгими рукавами з короткою округлою горловиною, чорні чоботи з прямим кроєм, чорна коротка куртка, жилет з жовтими сферичними металевими гудзиками, чорні чоботи з плетеним візерунком зверху, нитка розмарину на складці куртка, часто з невеликим букетом з білих стрічок.
На весільній процесії було багато глядачів, і, почувши музику, усі кинулись на вулиці, щоб «побачити наречену». Поряд із храмовими мелодіями довга процесія торкнулася, наречена плакала, чула під час заручин, постріли «зараз вискакували дедалі щільніше - їх кількість відповідала мірі суспільної поваги - тоді розтягнутий ланцюг або снігова дамба зупинили процесію, лісопилку, пилу, подружжю довелося зрізати дерево, двері церкви були зачинені тощо, "Блокировка дороги" дала лише ціну 2-3 літрів вина безкоштовно, оплачений 1-м найкращим чоловіком, згодом добрі партнери-партнери внесли такі витрати.
Лайка
Музиканти залишились біля церкви, і процесія рушила до церкви, де її привітав органіст. Перед вівтарем праворуч стояв наречений, зліва наречена, за ними двоє свідків (Біттманн, Бейстанд), дівчинка, що тримала в руках розмаринове яблуко, та весільні люди.
Поки вона лаялась і благословляла стиснуту праву руку нової пари з палантиною священика під час лайки, 1-а наречена тримала над головою нареченого вінок, схожий на розмарин. Після присяги процесія провела нову пару навколо вівтаря, і маленька дівчинка поклала яблуко на вівтар, який став священиком. А в миску на вівтарі кожен клав пожертву грошей, цілуючи хрест, який тримав у руках священик.
Яблука розмарину:
нитку розмарину прикололи до красивого великого червоного яблука, прикрашеного 4-6 рожевими та синіми стрічками довжиною 10-12 см. Яблуко несла 8-9-річна хрещениця нареченої, якщо її не було, то дочка хрещеної матері, яка зазвичай не старша 10 років.
Прийом у весільному будинку
Процесія, що виходила з церкви, тепер із новою парою в керівництві, рушила до весільного будинку, а наречена вже не плакала між бурхливим натовпом "Спілейта" (die Spielleute) та веселим ревом молоді та натовпу натовпу.
Тут їх чекав черговий сюрприз: обладнані білилами, підмітальними машинами, кухонні дами «прибирали», «білили будинок» і стояли на заваді, кажучи: «Що ти хочеш тут? - У нас не буде весілля. Тут відбувається велике прибирання і т. Д. "Після жартівливого перетягування каната, грайливого прохання кухарі все ж відкрили шлях і їх терміново побачили для приготування їжі", щоб весільний обід був "готовий якомога швидше . ".
Прийом добрих побажань
(Klikwinsche = Glückwünschen) Приїхавши до входу у внутрішній дворик квартири, нова пара зупинилася і привітала добрі побажання. Всі казали їм по одному: «Я хотів би побачити ключ від будівлі!» (Я хотів би бачити решту будівлі!)
Батько нареченої, як правило, висловлював свої добрі побажання, поради, зауваження кількома реченнями, окремо звертаючись до нареченого, щоб мати хорошого чоловіка для своєї доньки, про яку вона до цього піклувалася з такою великою турботою. Тут не було необхідного тексту.
Якщо батька нареченої вже не було в живих, після найкращих побажань брат сказав наступне: