Хронічний панкреатит - це захворювання, що характеризується запаленням підшлункової залози із втратою її функцій внаслідок прогресуючого та незворотного руйнування клітин та заміщення їх фіброзною тканиною. Підшлункова залоза зменшується і атрофується.
У звичайних умовах підшлункова залоза виконує дві основні функції: екзокринну та ендокринну.
Екзокринна функція розвивається клітинами, що називаються ацинарами та дукталами, які виробляють речовини (ферменти та електроліти), які встигають перетравити те, що ми їмо, і що поживні речовини переходять у кров. Фермент амілази сприяє засвоєнню цукрів, трипсину в білках і ліпази в жирах.
Ендокринну функцію виконують інші клітини підшлункової залози (острівці Лангерганса), які виробляють інсулін для контролю рівня глюкози в крові. Ви можете жити без підшлункової залози, але вам доведеться замінити її функції ліками.
Найпоширенішою причиною хронічного панкреатиту (майже 80%) є алкоголізм, хоча не у всіх людей, які вживають хронічний алкоголь, розвивається це захворювання. Часто повинні бути й інші фактори, такі як куріння.
Приблизно в 20% випадків причина невідома (ідіопатичний панкреатит). У 2-3% хронічний панкреатит зумовлений генетичними змінами (наприклад: муковісцидоз або спадковий панкреатит), аутоімунними порушеннями (аутоімунний панкреатит) або певними факторами навколишнього середовища клімату або дієти, наприклад, що спостерігаються в Індії чи Африці ( тропічний панкреатит).
Біль є головним симптомом (більше 90% пацієнтів її проявляють). Він розташований у верхній і центральній частині живота і випромінює в обидві сторони, а іноді в спину. Це може бути постійний біль або спалах, який зазвичай посилюється при прийомі їжі.
Надлишок жиру в калі (стеаторея) - другий найпоширеніший симптом. Це пов’язано з екзокринною недостатністю підшлункової залози (відсутність ферментів, що перешкоджає засвоєнню харчових жирів). Зазвичай це відбувається в кінці хвороби. Характеризується пастоподібним, блискучим і дуже об’ємним стільцем, а крім того, у пацієнта зазвичай спостерігається втрата ваги.
Цукровий діабет - третій за поширеністю симптом і обумовлений ендокринною недостатністю підшлункової залози. Зазвичай це симптом захворювання, коли воно перебуває у дуже запущеному стані, а також у пацієнта зазвичай є жирний стілець.
Іншими менш частими симптомами є пожовтіння шкіри та слизової (жовтяниця) внаслідок здавлення жовчної протоки, утворення рідини всередині живота (панкреатичний асцит) та травна кровотеча через варикоз шлунку.
У багатьох випадках звичайний рентген черевної порожнини дозволяє запідозрити хронічний панкреатит шляхом візуалізації кальцифікатів в області підшлункової залози.
Є також інші обстеження, які повідомлять нас про зміни підшлункової залози (розмір, форма та структура). Серед інших КТ/МРТ, УЗД черевної порожнини та верхнє ендоскопічне УЗД. Для кращої візуалізації тканини підшлункової залози, у разі діагностичних сумнівів при раковому процесі, тестом на вибір є Ехоендоскопія, яка також дозволяє провести пункцію зразком для дослідження тканини.
Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ERCP) проводитиметься лише пацієнтам, які потребують специфічного ендоскопічного лікування, наприклад, тимчасового розміщення протеза (трубки) в межах головної протоки підшлункової залози, якщо виявлено звуження її калібру (стеноз).
Існує кілька методів діагностики екзокринної недостатності підшлункової залози, одним з найпростіших є дослідження еластази в зразку стільця.
Враховуючи дану патологію, рекомендується придушення алкоголю та тютюну.
Спочатку лікування проводитиметься парацетамолом (у разі гострого або хронічного болю) або протизапальними засобами/метамізолом (лише при гострому болі). Якщо це не дозволяє контролювати біль, можна також призначити інші методи лікування, такі як прегабалін, трамадол та основні опіати (більш потужні морфічні похідні).
Іншими варіантами лікування є тимчасове розміщення через ЕРХП протеза (трубки) в межах головної протоки підшлункової залози, якщо виявлено звуження її калібру (стеноз).
Якщо стенозу немає, невроліз чревного сплетення може бути здійснений шляхом введення речовини в чревне сплетення (область, розташована поблизу підшлункової залози), як правило, під впливом ехоендоскопії, результат якої (полегшення болю) є тимчасовим. Якщо біль неможливо контролювати цими засобами, показано хірургічне втручання.
Лікування екзокринної недостатності підшлункової залози (стеаторея) буде проводитися шляхом прийому під час їжі ферментів, які не виробляє підшлункова залоза, будучи дуже ефективними і добре переносяться.
Лікування ендокринної недостатності підшлункової залози (діабет) складається з прийому інсуліну або пероральних протидіабетичних препаратів та дієти без надлишку цукру.