Іноземні інвестори не потрапили на український ринок нерухомості через політичну нестабільність, коли вони почали досліджувати сусідню Росію. Після Помаранчевої революції багато інвесторів згадали український ринок як ціль, але російські девелопери першими вийшли на поле дій, багато в чому простіші, ніж їхні західні колеги. Однак, починаючи з 2007 року, більше учасників ринку та інвесторів очікують прориву в цій галузі, тобто дедалі більше іноземних розробників зможуть вийти на український ринок із більшою силою. Однак для цього будуть потрібні більш позитивні зміни.

індекс

Окрім політичних ризиків, ще одним «ворогом» інвесторів є відсутність прозорої продукції, яка відповідає сучасним західним стандартам. Тобто, навіть якщо іноземні інвестори інвестують на український ринок, для придбання недостатньо офісної будівлі А-класу чи сучасного торгового центру. З іншого боку, попит практично необмежений, найнижчі показники прибутковості коливаються на ринку київських офісів близько 10 відсотків, тоді як останнє придбання Immoeast у Бухаресті становило 6,9 відсотка, а інвестори вже значно нижче 6 відсотків у Празі та Варшаві.

Дві третини Будапешта

Загальна площа сучасного українського офісного ринку становить менше 600 тис. Квадратних метрів, тобто третина загальної площі Будапешта, що особливо примітно з огляду на розмір українського ринку (населення 46 млн., З яких 2,66 млн. у Києві). Через величезний попит орендна плата надзвичайно висока. У Києві в сучасному офісному будинку А-класу орендарі повинні платити 40 євро за квадратний метр. У Східній Європі ми можемо зняти офіс дорожче лише в Москві.

Перший київський торговий центр «Караван Мегастор» був побудований у 2004 році, а площа ринку на 1000 людей у ​​торговому центрі все ще величезна, потенціал розвитку неймовірний. Крім того, не слід забувати і про другорядні міста, оскільки в Україні є кілька населених пунктів (понад 300 тис. Жителів), де існує значний попит на сучасні торгові центри.

Зайдіть і в IKEA

Одну з найважливіших подій року можна віднести до російської групи Mirax. Компанія розробляє в Києві багатофункціональний (офісний, торговий, житловий) будинок висотою 170 метрів на площі 200 000 квадратних футів за 350 мільйонів доларів. Після кількох невдалих спроб шведська IKEA також планує вийти на український ринок цього року, а ЄБРР також взяв участь у фінансуванні роздрібного комплексу на 115 000 кв.

Ахілесова п’ята інвестицій в Україну, безумовно, є одним із найважливіших політичних ризиків у регіоні, а також дуже тісною, не обов’язково сприятливою для інвесторів бюрократією. Сьогодні в Україні забудовнику потрібно більше півроку, щоб отримати всі державні, муніципальні дозволи та внески, а це коштує інвесторам чимало енергії та грошей.

Вони небезпечно худнуть

Наявні в Києві ділянки забудови тим часом небезпечно знижуються, а попит швидко зростає, що призводить не тільки до значного зростання цін на землю, але й до намірів місцевих органів влади постійно збільшувати плату за придбання землі та ліцензійні збори .

Тим часом містобудівні плани Києва видають щедрість, офіційний та затверджений план муніципалітету столиці побудувати в місті 26 мільйонів квадратних футів до 2050 року. Згідно з планом, Київ значно перевищить нинішні кордони та побудує кілька частин агломерації, які сьогодні майже порожні. Населення Києва протягом останніх 25 років неухильно зростало, за останніми цифрами 2005 року видно 2,66 мільйона людей, які проживають у столиці, що може значно зрости в найближчі роки.