26 квітня 2019 р.

Нетлог - 2019 26 квітня.

Ранок наповнений реченнями мого найвидимішого письменника, опублікованими під псевдонімом, я готуюсь до нашої недільної програми Олени Ферранте. - Протягом тижня книжкового фестивалю видавці пишуть щоденник на Literán. Перший запис написаний видавцем Park Tönkő Vera.

Потягуючи першу каву, я прочитав у 24.hu статтю про те, що жінка років сорока є типовим угорським покупцем книги. Не те, що я здивований, але це прийде пограти з моєю улюбленою темою, акторським складом жінок сорока років, до яких я належу.

Дорте Норс, а Карате та Дзеркало, покажчик, зчеплення Датський автор книг іскриться в нарисі про те, як самотня жінка років сорока стає невидимою на прийомі, організованому книговидавцем, коли її співрозмовник середнього віку, порядний (гетеросексуальний) редактор, потрапляє в поле зору перша книга в щільній чорній футболці. О, але я добре знаю це почуття, не випадково я завжди ходжу до тривожних відкриттів та прийомів, тих, що чекають мене сьогодні ввечері, весело мантруючи, як легко мені йти з визвольним відчуттям того, що я сам, я не треба, я б зустрічав будь-якого пана, я вже перевищую багато речей.

Але це ще далі. Ранок наповнений реченнями мого найвидимішого письменника, опублікованими під псевдонімом, я готуюсь до нашої недільної програми Олени Ферранте. Андреа Олах розмовляє з нами: знайдеться перекладач романів Балац Матолчі та Жофія Бан, чий Можна дихати! Я був дуже вражений його книгою. THE Неаполітанські романиБен процес становлення письменниці, можливо, займає мене навіть більше, ніж динаміка дружби двох дівчат, саме тому я рада, що Жофі прийняв наше запрошення, цікаво, що вона бачить Олену та Лілу, "леді і служницю" ".

Чи можете ви дихати, читаючи Ферранте, я не впевнений. Мій дорогий друг-книговидавець щойно запитав сьогодні вранці, що я рекомендую від Ферранте тому, хто ще нічого від нього не читав. Я запитав, чи наважиться він глибоко копати, чи не злякається усього химерного жаху, який може прорватися у жінки середнього віку, безжального шляху самопізнання, котрий, на мою думку, є торговою маркою Олени Ферранте. Бо якщо ні, то Жінка в темрявіт. Якщо так, то Моя блискуча дівчината ін.

також

По обіді я прямую до парку Міленіум на урочисте відкриття. Ignác Romsics, як завжди, розумний, елегантний та стриманий. Норвезький письменник Френк Россавік, речник Фонду Фріт Орда (Вільна мова), навпаки, рішуче і жорстко критикує все, що відбувається з нами і навколо нас, і я виявляю, що сиджу, дивлячись, як і багато разів останнім часом. Карл Ове Кнаусгард приносить саме те, що я очікував від нього. THE Смерть (Harcom 1) У своєму томі він пише: "Я не хочу, щоб хтось наближався до мене, не хочу, щоб мене хтось бачив". І так стало, ми не наблизились до цього, не стали видимими. З іншого боку, психологічний підхід Крістіни Тот, здавалося, вразив її. Письменник, який знаходить такого розуміючого читача, може бути щасливим.

Перед вечірнім прийомом я звертаюся до стенду видавничої групи Libri (B18), оглядаю новинки у Park Publishing, все на своїх місцях і пишаюся гордістю. Крім усього іншого, у нашій роботі також добре, що ми маємо видимі, відчутні, барвисті, друковані результати.

“Я не міг точно сказати, чому авторські фотографії так дратують у книгах. Можливо, тому, що я ніколи не вірив, що обличчя автора може щось сказати нам про сам текст. Обличчя автора мовчить, вушний текст здебільшого промовляє. Не слухайте свого вуха, читача, або якщо так, то просто свого! Відкрийте книгу і не відразу повертайтеся назад, а прочитайте перше речення. Нехай він звернеться до вас ». - таким чином Кріштіна Тот почала вітатися з Карлом Ове Кнаусгардом. І одне моє око плакало за мною, друге сміялось. Оскільки як редактор, моєю улюбленою роботою є авторство, і я вибираю авторські фотографії з особливою ретельністю, тим більше, що я вже читав, що книги, на фото яких є вухо, краще продаються. Але, як наївний читач, я знаю, що відчуваю, що Кріштіна Тот має рацію. Тому я рекомендую своїх улюбленців з нашого стенду в цьому дусі. Нехай автори говорять за мене, після чого йде перше речення чотирьох чудових романів.

"Якщо я піду на пенсію у сімдесят два роки, мені тепер залишилося працювати п’ять місяців".

Енн Кетрін Боманн: Агате, Переклад Редагування Петриковича, с

"Моя мати освітилася 23 травня, у воді, яка втопилася на мій день народження, на відрізку моря навпроти місця під назвою Спакавенто, за кілька миль від Мінтурно".

Олена Ферранте: Блудна любов, Переклад Ágnes Balkó, Park

"Я часто сприймав світ з великої відстані, а інколи взагалі не сприймав". Шейла Хеті: Книга змін, Переклад Ágnes Csonka, Libri

"Це був перший день мого сорому".

Заді Сміт: Час гойдалки, Дудік Аннамарія Ева переклад, Гелікон

Чотири сильні ритми, чотири чудові жінки, чотири красиві обкладинки (роботи Марти Федер, Габора Герхеса та Доротті Глатки). З різних причин на книжковому фестивалі присутня лише перша книга Данії Енн Кетрін Боманн, яку можна побачити в суботу, але, сподіваюся, мені вдалося зробити їх усі якоюсь мірою видимими.

Я пережив ставку, їв, пив, заводив друзів, але незабаром втік, бо мене чекав десятирічний вік, якому я пообіцяв продовжити Робінзона. Незалежно від того, видимі вони чи невидимі, це частина кінця дня для деяких жінок сорока років.

А завтра новий день, коли я нарешті зустріну свою блискучу дівчину, яку порвали до Парижа.

Tönkő Vera, Парк в оренду