Стаття медичного експерта

Немедикаментозне лікування жовчнокам’яної хвороби

хворобу

У разі загострення жовчнокам’яної хвороби дитину необхідно госпіталізувати. Призначити фізіотерапію, спрямовану на поліпшення відтоку жовчі: застосування парафіну та озокериту, індуктивна дія на печінку. Рекомендується застосовувати магнітний електрофорез, 1% розчин папаверину, 0,2% розчин платифіліну. Корисні свіжі або хвойні ванни з температурою 37-37,5 ° С протягом 7-12 хвилин через день. Курс становить 10-12 санаторіїв. Показано санаторно-курортне лікування в Железноводську, Єсентуках, Горячому Ключі в місцевих реабілітаційно-реабілітаційних центрах.

Прийом їжі повинен регулюватися; вкажіть кількість у таблиці 5. Перегляд телевізійних програм та комп’ютерних ігор обмежений 2 годинами на день. Фізичні навантаження, включаючи заняття спортом, обмежені, щоб не викликати болю в животі, але повне виключення фізичних вправ та зовнішніх фізичних вправ неприпустимо через ризик розвитку гіпокінетичного синдрому.

Застосовувати препарати жовчних кислот - похідні дезоксихолевої кислоти. У дитячому віці застосовують лише урсодезоксихолеву кислоту, дітям до 3 років призначають сироп, дітям старше 4 років у капсулах, всередину 10 мг Дкгсут). Всю дозу слід приймати ввечері перед сном, запивати рідиною (водою, чаєм, соками, молоком тощо). Урсодезоксихолева кислота має хорошу переносимість, відсутність побічних ефектів. Тривалість лікування становить від 6 до 24 місяців безперервного курсу.

При тривалому лікарському літолізі жовчнокам’яної хвороби призначають гепатопротектори комбінованої дії - гепабен. Хофітол. Вибираючи препарат, орієнтуйтеся на функціональний стан жовчних проток. При гіпертонічній дисфункції застосовується гепабен (1 капсула з їжею 3 рази на день, 1 капсула перед сном 1-3 місяці), що має спазмолітичну дію. При гіпотонії жовчного міхура хофітол призначають по 1 таблетці у віці 5-10 років або 2 таблетки через 15 років 3 рази на день до їжі протягом 2 тижнів.

Протипоказання до призначення консервативного лікування:

  • складний перебіг жовчнокам’яної хвороби (гострий та хронічний холецистит, жовчні коліки та інші захворювання);
  • відключений жовчний міхур;
  • ожиріння третього ступеня;
  • хронічний гепатит і цироз;
  • хронічна діарея:
  • Окремі камені діаметром більше 15 мм, що багаторазово займають більше 50% просвіту жовчного міхура;
  • вагітність;
  • рак жовчного міхура;
  • холедохолітіаз.

При важкій жовчнокам’яній хворобі під час літолітичного лікування показано в тих випадках, коли ймовірність несприятливого результату хірургічного втручання є вищим ризиком смертності від жовчнокам’яної хвороби, наприклад, діти з вродженими вадами серця, гемолітичною анемією та іншими серйозними проблемами зі здоров’ям.

Перед початком лікування батьків та дитину слід поінформувати про тривалість лікування від 6 місяців до 2 років та частоту рецидивів утворення каменів після лікування.

Терапевтичний ефект та побічні ефекти використовуваних препаратів контролюють протягом перших 3 місяців кожні чотири тижні, досліджуючи активність ферментів крові, а потім проводячи УЗД жовчних проток кожні 6 місяців.

При лікуванні урсодезоксихолевої кислоти діарея, яка зникає сама по собі, становить від 4 до 5. Через день від початку лікування або після зменшення дози це надзвичайно рідко. Подальше збільшення дози не відновлює діарею.

Навіть ретельний підбір пацієнтів із показаннями до лікування та правильний вибір препаратів дозволяє досягти успіху лише у 22-25% випадків у дітей з жовчнокам’яною хворобою у стадії формування жовчнокам’яної хвороби. У 68% дітей у стадії жовчного мулу рецидив каменеутворення, утворення осаду, жовчна коліка та ускладнення не запобігають.

Хірургічне лікування жовчнокам’яної хвороби

Альтернативою консервативному методу є лапароскопічна холецистектомія. Показання до операції визначаються з урахуванням таких факторів:

  • вік дитини;
  • розмір і розташування каменів у жовчному міхурі;
  • тривалість захворювання;
  • клінічна форма жовчнокам'яної хвороби (безсимптомна кальцифікація, хвороблива форма, жовчна коліка).

Дитині у віці до 3 років рекомендується відвідувати педіатра та хірурга, призначаючи медикаментозну терапію за показаннями, тоді як хірургічне лікування спрямоване на періодичні болі в животі. У цьому віці можливе спонтанне розчинення каменів у жовчному міхурі.

У віці від 3 до 12 років планова операція показана дітям з диспептичними формами жовчнокам’яної хвороби та жовчної коліки. Демонстрація холецистектомії в цьому віці є патогенетично виправданою, оскільки видалення тіла шоку не призводить до порушення функціональної здатності печінки та жовчних проток. Постхолецистектомічний синдром не розвивається.

Діти віком від 12 до 15 років повинні проходити хірургічне втручання лише за екстреними показаннями. Операція, анестезія в періоди нейроендокринного дисбалансу може спричинити спадкове хронічне захворювання; можливий швидкий (протягом 1-2 місяців) початок шлунково-кишкового ожиріння, артеріальна гіпертензія, інтерстиціальний нефрит.

У разі ранньої діагностики та відповідного лікування прогноз сприятливий.

[1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11]